Той самий

Писалося для конкурсу про собак, а насправді являється "пропущеною сценою" до давнього тексту. Читається, як самостійна історія.
_______________________________________-
Крінг виляв хвостом, виконував команди, валявся на землі підставляючи живіт, але лише тому, що від нього цього очікували та годували. Насправді ж буль вірив, що десь у великому місті блукав його незамінний господар. Навіть не господар, а справжній друг. При зустрічі вони обов’язково впізнають один одного і ця значуща подія наближалася із кожною парою обнюханих Крінгом ніг.