Звичайні вечори двох людей, які живуть разом. Вона готує вечерю, він розповідає про свій день. Вони не їдять разом, але це ніби нічого не означає. Вона завжди холодна на дотик, у квартирі завжди порожньо вранці, у дзеркалі за його плечем порожній одвірок. Одного вечора вона каже: «Давай одружимося». І веде його ніччю, засніженим провулком, до місця, де на нього чекає правда, яку він давно забув. Тиха, сумна, моторошна історія про любов, яка не вміє відпускати, і про те, що буває, коли ніхто не хоче бути сам.