2 367
Анотація до книги "Таємниця Зачарованих Сердець"
Її серце світилося, мов світанок, його палало темрявою ночі. Вони не мали зустрітися, але доля сплела їх у небезпечному танці. Лише справжнє кохання здатне зняти Прокляття, яке скувало "Зачаровані Серця", і подарувати шанс на нове життя. Але чи витримає крихке почуття удари Долі та Магії?
Зміст книги: 109 глав
88 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Щось я зачиталася і забула про коментарі геть. Дочитала до 15 глави. історія впевнено тримає емоційну напругу й поступово розкриває свої глибші шари. Персонажі відчуваються живими: з вадами, сумнівами й бажаннями, які не завжди збігаються з тим, що «треба». Особливо чіпляє атмосфера — вона густо насичена недомовками, внутрішніми конфліктами й відчуттям, що за кожним кроком ховається ще одна таємниця. Романтична лінія розвивається не поспіхом, а з приємною напругою, змушуючи уважно стежити за дрібними жестами й словами. Автор уміло балансує між почуттями та сюжетом, не даючи історії скотитися в передбачуваність. Кожна глава ніби додає ще один штрих до великої картини, але водночас залишає питання без відповідей. Після 15-ї глави з’являється чітке бажання читати далі, бо здається — найважливіше тільки починається. Оцінила кожну главу, дякую
Вітаю із завершенням ❤️
Mary J, щиро дякую!!
Вітаю з завершенням ❤️❤️❤️
Неба Крайчик, Дякую!!!
3-4 розділ, втеча від обурених людей, темний провулок і зрада в серці Вейріса. Цікаво це кохання чи таки прокляття.
Розділи 9-10. З'являються перші зародки правдивих почуттів поза прокляттям. І все ж поки бракує емоційності. "Разом" звучить як вирок, а Веріс досі вселяє в мене недовіру, бо за такий короткий проміжок тексту відбулося багато подій, але герої тільки почали знайомство. Хочеться, щоб було більше плавності, і я думаю, що вона з'явиться в наступних розділах, коли вони нарешті відійдуть від тих оскаженілих людей, хай їм грець))) Наснаги Вам, пані авторко, й успіхів на конкурсі!
Поліна Ташань, ДЯКУЮ!!!!
Розділ 8 змусив задуматися, що це все почалося просто з того, що Велісса захотіла сходити на ярмарок :) Так стрімко все розвивається. Уже чекаю, коли вони вийдуть з того людного місця (з купою напрочуд недоброзичливих людей, що варто зауважити) і зможуть спокійненько нормально роззнайомитися)
Розділи 5-7. Мисливці, магія, вогонь, прокляття — оговтатися важко) Події пішли дуже динамічно, та поки я не бачу між ними насправді почуттів. Тобто ті, що викликані прокляттям, є, але вони здаються вимушеними, а істинним наче ще судилося зародитися
Розділ 4. На місці Велісси я б дала драпака) Чесно, якийсь він "мутний"
Розділи 1-3. Нічого собі. Інтригуючий початок — я так і не второпала, що то за Прокляття таке, що його так бояться. Вейріс дуже загадковий, а серце Велісси здається чистим. Цікаво, як зміниться життя героїв після цього відкриття. ЧИ приживуться вони разом. Але зв'язок між ними однозначно є.
Ух, яка обкладинка! Клас. Вітаннячка з марафону) Починаю читати
Другий розділ, напруга між Велісою та Вейрісом зростає. Велісса дуже красива
Розділ 1. Ого, відразу такий емоційний накал. Гарно описане місто навколо, і симпатичний хлопчина, цікаво це кохання чи прокляття. Інтригуєте з перших розділів. Марафон читання таких різних творів, цікаво.
Вражаюча обкладинка та сильна анотація!
Volodymyr Vasylyshen, ДЯКУЮ!!!♥️♥️♥️♥️♥️
Розділ 8.
«Я ніколи не думала, що моє серце може так світитися…» — видихнула Велісса.
Яка ж це гарна й влучна фраза про людину, що зустріла своє єдине, справжнє кохання. Адже коли ми закохуємося, весь світ навколо змінюється і вже ніщо не має значення, окрім того, кого ти кохаєш. Дуже вірю, що закохані здолають усі труднощі й зможуть знайти свій спокій… щоб нарешті бути щасливими.
Діана Лисенко, вже й щасливий кінець є)) треба ще додати в книгу візуалів для більшої яскравості.
Розділ 7.
Сила знову допомагає героям, і це добре — приємно бачити, що добро перемагає зло. Але є в розділі, та й в історії загалом, те, що, як на мене, поки не розкрито достатньо. Це саме почуття героїв. Усе відбувається дуже стрімко: вже почуття, вже справжнє кохання, але не вистачає відчуття його правдивості. Складається враження, що все це — лише наслідок прокляття зачарованих сердець, а не власний вибір героїв. Сподіваюся, ви зрозуміли, про що я.
Айрін Айс, так, книгу практично завершено,є вже і кінець, лише треба додати трохи візуалів.
Розділ 10.
Помітила, що головний герой часто повторює слова: «Разом ми зможемо все». Можливо, це своєрідна відсилка до майбутніх подій у творі? Я сприймаю це як натяк на те, що б не трапилося в житті закоханих, усі труднощі вони зможуть подолати лише тоді, коли залишатимуться разом. Їхні зачаровані серця світяться, коли вони поруч, ніби натякаючи читачу, що їхні серця були розлучені, але коли з’єдналися, то набули великої сили.
Діана Лисенко, ♥️♥️♥️
Ідея вашого твору дуже цікава. Інтрига працює, хочеться дізнатися, що ж буде далі. Впевнена, що героїв чекає багато випробувань і небезпек. Але так само певна, що їхні зачаровані серця та велике почуття допоможуть здолати всі труднощі. Додаю книгу до бібліотеки. Бажаю вам нових ідей і море натхнення.
Інга Вальмор, ❤️❤️❤️
Дякую, що відвідали мою сторінку, обов'язково перечитаю ваші твори І залишу свій коментар. Натхнення, та успіху вам.
Міра Шип, Дякую, взаємно!!!
Розділ 6.
"Разом ми - сила, - говорить головний герой". І скільки ж багато змісту в цих словах…
Адже коли закохані разом, їхні почуття здатні на велике, вони можуть долати страхи, випробування й будь-які перешкоди. Та водночас я підозрюю, що їм буде нелегко. Особливо якщо небезпека чатуватиме на них на кожному кроці.
Розділи 4–5.
Дуже сподобалася фраза Вейріса: «Вогонь або зігріває, або спалює до тла». Скільки в ній філософії та змісту! А от коли з’явилися Ланцюги Сердець, я ще більше переконалася, що оточуючі не дуже раді, якщо між героями спалахує кохання. Напевно, їхнє кохання принесе багато випробувань для всіх.
Діана Лисенко, Дякую, так відкрилася!!!!
Розділ 3 підтвердив мої здогадки. Щось недобре відчуває Велісса, можливо, тому що їй багато чого відомо, чого ще не знає читач. Але хоробрість Вейріса вражає. Схоже, хлопець не відступить ні перед чим. Мені здається, що він буде зі своєю коханою і захищатиме її завжди, незважаючи на все.
Вітаю! Не знаю, чому від Вас немає фідбеку, пані Інга, але я спробую повторно достукатися. Знаєте... ми започаткували марафон взаємного читання й коментування. Ключове тут — взаємного. Тож кожен очікує на взаємність. Я час від часу моніторю ситуацію і бачу, хто як коментує. Нагадую, якщо активність не достатня. Бачу, що марафонці переважно усі відмітилися у Вас. Але на жаль Ваших вражень від прочитаного інших учасників не видно. Ті поодинокі коментарі, які Ви залишили здебільшого технічні, й не відображають вражень від прочитаного. В залишили кілька коментарів під моєю книгою, і я Вам вдячний. Але це потрібно робити щодо усіх учасників марафону. Нащо взагалі цей марафон? Він для підняття рейтингів творів учасників і збільшення кількості постійних читачів, яких нам бракує. Але для того, щоб це відбувалося, потрібне постійне, систематичне відвідування твору. Не одноразове, а час від часу. Тож прошу Вас розпочати врешті решт читання й коментування товарів. Інакше, я вимушений буду, як організатор виключити Ваш твір з марафону. Запевняю Вас, як тільки но учасники побачать Вашу активність у себе під творами, вони робитимуть це навзаєм. З повагою ✨
Розділ 2: Дуже сподобався вибір імен — такі співзвучні імена у закоханих! Це, напевно, був ваш особливий хід, і відразу відчувається гармонія між ними. На мій погляд, Вейріс сміливіший і впевненіший за дівчину, він чітко усвідомлює свої почуття та емоції. Але Веліссу не можна назвати боязкою, її поведінка скоріше сором’язлива, що навело мене на думку: можливо, дівчина чогось остерігається.
Вітаю! Я з марафону взаємного читання :) Прочитала перший розділ і одразу помітила стільки загадок та прихованого змісту — дуже цікаво.Особливу увагу хочу приділити персонажу ворожки, де б таку знайти, щоб вона так швидко вказала саме на того, кого потрібно) Але підозрюю, що між закоханими будуть не тільки великі почуття, а й багато небезпек і випробувань. Дуже цікаво, що ж на них чекає ❤️
Пані Інго, вітаю Вас! Хочу Вам нагадати про марафон взаємного читання конкурсних творів, в якому Ви зголосилися взяти участь. Бачу у Вас практично усіх марафонців, що читають і коментують. Кого ще не було — я, як організатор, попереджую, вони обов'язково завітають. Проте, і Вам необхідно читати й коментувати навзаєм. Адже наш марафон саме взаємного читання. Тож, прошу Вас не оминати увагою твори марафонців, й залишати свої враження про прочитане. Щоб було у нас усе гарно і справедливо.
Посилання на блог з переліком конкурсних творів:
https://booknet.ua/blogs/post/411472
Продовжуючи читання послідовно, цього разу з розділу 93, Вейріс і Велісса наче знову потрапляють на інший рівень своїх випробовуваннь. Ті рухомі мости, що ковзають, піднімаються й опускаються — нагадують комп'ютерну гру, метафорично відображаючи труднощі життя в парі. Артефакт, як здобуток — вимагає визнання. Видіння Велісси через артефакт показало минуле — болюче, забуте. Ілюзії артефакта — заводять в оману. "Замовкни" — звучить, як те, що може змінити долю. Якщо дві долі об'єднані, чи може хтось один піти? І навіть, якщо Вейріс піде, через болючі спогади, чи зможе Велліса відпустити? Тут і розчарування і повернення, й гнів — усе постає. Але повернення й відновлення можливе. Можливе, через працю й зусилля. Рівновага здобувається не магією, а зусиллями над собою. І довіра повертається крок за кроком, поступово. Вейріс і Велісса роблять ці кроки на фоні важких випробувань.
Загалом цікаво, інтригуюче і є над чим подумати:)) сподіваюсь в героїв все складеться як слід❤️❤️✨Авторці наснаги, натхнення та багато вдячних читачів. Дякую за цю маленьку подорож:)
Розділи 8–9–10.
Вони не надто насичені подіями, проте в них уже з’являються ті зародки емоційності й близькості, яких мені так бракувало. У цих розділах відчутно, що герої справді зацікавлені один в одному, і те, що між ними є, може перерости в щось більше, ніж просто прокляття зачарованих сердець. З'являється ця правильна, поступова динаміка між ними… але хочеться, щоб вона була ще щирішою, емоційнішою — такою, щоб торкнулася мого серденька.
Мені не вистачає тієї емоційності, того гачка, який би тримав.
Принаймні для мене, як для читачки.
Ви маєте легкий, цікавий стиль, і дуже подобається, що розділи короткі — це психологічно легше сприймається й хочеться перегорнути ще одну сторінку. Однак бракує іскри між героями, які, здається, вже закохані й мають справжні почуття. Хотілося б більше поглядів, випадкових доторків, обіймів, ніяковості… Або опису зовнішності героя так, щоб інший персонаж завмирав від цієї уваги.
Це лише моє суб’єктивне відчуття, я зовсім не маю на меті образити.
Розділ 6.
Героям вдалося впоратися з нападниками, і в Велісси прокинувся дар, який теж допоміг у боротьбі. Кінець розділу пояснює, чому ж об’єднаних сердець так бояться. Дійсно: сила лякає, захоплює і водночас її жадають, хоч і остерігаються. Побачимо, як прояв цього дару вплине на їхню подальшу долю.
Розділ п’ятий.
На героїв чекала небезпека: постаті з темряви напали на них, але прокляття Веріса їх захистило. Дуже філософсько, адже те, що ми вважаємо слабкістю, інколи виявляється нашою силою.
Розділ четвертий.
Цікавий поворот із кармою героя та згадкою про «вогонь у серці». Вейріс має невдалий любовний досвід: зрада, карма… замість світла й добра він отримав темряву і своєрідне прокляття. Я сподіваюся, що героїня зможе вилікувати зранене серце парубка — і при цьому сама не згорить ущент.
Розділ третій став для мене несподіванкою, адже я гадала, що таке єднання сердець — це щось файне. Та тут бачимо зовсім інше: реакція людей переполохана, а потім і Вейріс розповідає про прокляття. Трохи розгубилась, бо в попередніх розділах я не відчула, що це може бути чимось поганим.
Цікаво, яку роль цей зв’язок зіграє в їх подальшій долі.
Привіт із марафону взаємного читання.:)Історія має цікаву, яскраву палітурку, а герої зображені молодими та привабливими, тож це спонукає дізнатися про них трішечки більше.
1–2 розділи знайомлять нас із головними героями. До речі, мені подобається, як підібрані імена: те, що вони співзвучні, неординарні й нечасто вживані — як на мене, великий плюсик. Отже, героїня зустрічає ворожку, яка розповідає, що серце її зачароване. І невдовзі це справджується: вони й справді об’єднуються магічними ланцюгами з серцем юнака, який відчуває їхній зв’язок краще за героїню. Але думаю, з часом і вона відкриється герою.
Люблю фентезі про магію на кохання) в першому розділі трішки спантеличив вступ до книги, але багато авторів так практикує, тож нічого) почавши читати, зрозуміла, що мені дуже імпонують короткі частини) так реально легко читати, тож можливо і сама буду практикувати такі частини)) Вейріс дуже загадковий персонаж, і мені здалося, що має частинку темряви в своєму образі. Велісса здається дуже світлою на щирою дівчиною. Відчувається що у героя багато травм і саме ця героїня зможе їх вилікувати. Також здається, що їхній шлях буде досить тернистий і попереду багато перешкод не тільки від тих, хто на них полює, але й через складне минуле, яке не зміниш і не втечеш від нього. Мені подобається))
Анна Потапенко, Стосовно коротких розділів, то я ще планую додати в них візуали для цілісної картини, для кращого осягнення суті книги))
Дуже чуттєва обкладинка!
Чудове фентезі!
Дуже яскраве та чуттєве фентезі! Чекаю продовження.
Денис Васютинський, продовження обов'язково буде!
чудова обкладинка.
Віталій Нікітін, дякую
додав до бібліотеки.
Вейріс і Велісса — володіють найвеличнішою магією, яка приводить до єднання. Навіть уламки темних відпадають й помирають залишаючи тільки світло. Бо велич цієї "магії" така велика, що навіть Творець не в силі протидіяти їй. Бо протидіяти їй — це протидіяти самому собі. Навіть коли Темний Вейріс постає наново після небуття, Велісса повертає його любов'ю. Бо саме це і є зачарованістю сердець, що приводить до цілісності.
Я проковтнула книгу за 1 день, правда зі збоями серверу, але вдалось) І чесно мене вразила історія Вейріс і Велісса, так чуттєво все і хвилююче❤️ Написала обіцяну рецензію)
Уляна, Уляна, В магічних ритуалах головне вірити в те, що робиш, і вірити в те, що скоро обов'язково бажане здійсниться.
Чудова книга ≧◠ᴥ◠≦
Кіт Анатолій, Дякую!!!
Який фантастичний початок! Пролог та перша глава — це просто магія, яка одразу захоплює і не відпускає. ?
Неймовірно інтригуюче, що принесе ця зустріч — кохання чи руйнацію! Інго, натхнення вам, обов'язково читатиму далі! ❤️
78. Це наче постійний вибір двозначного числа. Метафорично, ми також, як числівник і знаменник. Наче той і не той Вейріс. Велісса обрала цілісність. Цілісність більше ніж окремішність. Зведення до спільного знаменника — ось головний посил любові.
Велісса та Вейріс перетворили свої почуття на силу, а серця наповнили рішучістю. Попри все вони готові стати разом проти ворогів.
Завжди хочеться щоб любов перемогла ❤️
Світлана Фоя, ну ще до фіналу довго))
Дійсно, протистояння в собі тіні й світла — є найтяжчою боротьбою. Воно є у всьому взагалі. Це постійне, без зупинки перетягування канату. Але тільки з любов'ю ми можемо це робити так, що світло завжди буде попереду.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати