Там де мовчить тиша

Після раптової смерті своєї сестри головна героїня, ще не оговтавшись від шоку, змушена залишити звичне життя й переїжджає до родичів у тихе, віддалене містечко. Сірі ранки, мовчазні вулиці й повільний ритм нового місця мали б дати їй спокій… але щось не так. У повітрі ніби зависла тривога, невимовна й тонка, як павутинка на вітрі.
Намагаючись зібрати себе по частинах, вона щовечора прогулюється тими ж самими вулицями, уникає розмов і ховається за щільно заштореними вікнами. Та одного дня отримує листа — старомодного, з поштовою маркою й почерком, який вона впізнає одразу. У ньому — речення, які колись були лише між нею і сестрою. Фрази, що ніколи не звучали вголос, були таємницею, спогадами, болем, дитинством.
Хто надсилає ці листи? Чому їхній тон змінюється — від ніжної ностальгії до глу