#істина

Кажуть, від ненависті до любові один крок, деколи важкий, але всього один крок, проте як можливо полюбити людину, яку протягом шістнадцяти років вважаєш монстром? Коли ти дивишся на неї відчуваючи огиду, коли навмисно перекручуєш її ім'я при важливих гостях, коли змушуєш пережити справжнє пекло, але вважаєш це недостатнім. Деколи я задумуюсь, що ж буде якщо її не стане, чи закінчиться багаторічна відраза і чи зможу я вибачити її, певно-ні. Навіть якщо я на власні очі побачу як її засипають землею моє серце не заспокоїться. Я щодня приходитиму на могилу, щоб покидати камені в хрест, прибиратиму квіти, щоб навіть на тому світі в неї нічого не залишилося.Думаю одного кроку не вистачить, тут й тисячі пройдених кроків буде замало, щоб я хочаб секунду не бажав ввітнути десятки ножів у її серце.