Спрага. Розплата за зраду 18+

— Хто я для тебе, Ромо? Просто дівчина… спосіб відволіктися від своїх проблем? Я не розумію… справді не розумію. Я ж закохалася. Я люблю тебе. Чуєш? Люблю…

— Злато, я вже казав, хто ти для мене, — він втомлено видихає. — Не винось мені мозок. Я теж люблю тебе… Але зараз не час. Я думав, що зможу заплющити очі на шлюб, але не можу.

— Що… що ти цим хочеш сказати?.. — слова ламаються, а зрадливі сльози вже печуть очі. Ще мить — і я не витримаю.

У грудях усе стискається до болю.
Він не любить. Ні… не любить.

Він просто отримав те, чого так довго хотів. Підкорив мене — і все.
Тепер я йому не потрібна.
Зовсім не потрібна…