15 718
Солодка ілюзія 18+
Короткий любовний роман
Катя Кірініна автор
В процесі ·
81 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Солодка ілюзія"
Я створила ідеальну ілюзію. У мережі я — струнка богиня, у яку закохався красень-моряк. Він чекає на зустріч за пів року, навіть не підозрюючи, що в реальності в мені майже сотня кілограмів, а за кожним фото — глухий страх розчарувати. Щоб не втратити можливе кохання, я починаю жорсткий шлях до себе: спорт, дієти та повний вихід із зони комфорту. Та поки вбиваюся в залі заради чоловіка з екрана, мій бос — холодний, небезпечний перфекціоніст — починає власну гру. Він вправно витягує мене з тіні, і його пильні погляди змушують мене забувати, заради кого все це затівалося.
службовий романдуже відвертокохання у мережі
Зміст книги: 19 глав
Останнє оновлення: сьогодні
97 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПоліна молодець скинула десять кілограм, щеб змінювала балахон.
Наталія Ковтонюк, І до цього теж дійдемо
Скільки в ньому болю, але водночас скільки світла й неймовірної сили! Сцена з мамою це просто ніж під ребра. Коли Поліна приходить із надією, що мама нарешті помітить її результат мінус десять кілограмів це ж величезна праця!, а у відповідь отримує лише холодні шпильки про «безхатька» та знецінення «це крапля в морі»... У цей момент усередині все стискалося від жалю. Оця дитяча незахищеність і бажання бути почутою прописані настільки життєво, що до сліз!Проте фінал розділу це просто вибух емоцій! Зворушлива підтримка Ігоря крізь тисячі кілометрів дала Поліні той самий поштовх, аби не звернути зі шляху. Вона витерла сльози, викинула телефон із замовленнями і вперше побачила у дзеркалі не безформний прямокутник, а нове тіло, збудоване власною кров'ю, пітом і зусиллями. Величезне дякую за кожне слово! Історія просто не відпускає, чекаю на продовження з прискореним серцебиттям!
Татьяна Назаренко, Оцінка від мами дійсно стала болючим ударом, але як же радісно бачити, що Поліна більше не ламається! Мені було так важливо показати цей злам: від дитячої образи до усвідомлення власної сили. Щиро дякую за кожне ваше слово❤️
Я тільки не розумію, навіщо ходити до матері на обід…. Поліна самостійна, самодостатня, на самозабезпеченні… Якщо мати не може себе стримувати, то нащо добровільно себе катувати цим спілкуванням?
Катя Кірініна, Шкода цю маленьку дівчинку. Можливо колись ця потреба буде закрита.
Яка молодчинка. Нарешті взяла себе в руки а він її тільки мотивує і спонукає стати кращою. Дякую
Рішуча Поліна мені страшенно подобається! Так тримати!
Людмила Азорская, Так, мені теж. Дуже цікава книга, з нетерпінням чекаю на продовження ☺️
Неймовірно сильний і пронизливий розділ! Я читала його із затамованим подихом, бо емоційний стан Поліни відчувається буквально шкірою. На початку, коли вона описувала панічний страх перед спортзалом, холодний піт і відчуття гирь на ногах, мені аж самій стало важко дихати настільки влучно передано цей стан! Але найбільше в серце влучив момент її монологу на біговій доріжці. Ці спогади про школу, де ти лише «класний хлопець у спідниці», про розчарування та мамині колючі погляди... Боже, як боляче! Це ж справжня трагедія дівчат, які ховають себе в кокон із оверсайзу, аби захиститися від світу.Слова тренерки Іри про те, що змінюватися треба заради себе й власного кайфу в дзеркалі це потужний вибух у свідомості Поліни! Мені так сподобалася її «зла рішучість». Вона здобула першу важливу перемогу над собою!А фінал кинув у дрижаки! Мурашки по шкірі від чужого погляду в порожньому коридорі. Серце підказує, що це не випадковість.Щиро дякую за вашу працю та цю бурю емоцій! З нетерпінням чекаю на продовження!
Татьяна Назаренко, Момент на доріжці дійсно став для неї переломним. Ну а чужий погляд у порожньому коридорі... хтось явно починає уважніше стежити за її кроками)) Величезне дякую❤️
Вітаю Поліну! Перший крок зробити найважче. Але вона змогла. Змусила себе і зробила - прицшла на перше тренування. Ще й з тренером пощастило. Здається ця Іра знає, що і як говорити Поліні! Одразу відчулася підтримка. Триматиму кулачки, щоб Поліні вистачило стимулу змінити власне життя!
Людмила Азорская, Найважче вже зроблено, але тепер головне — втримати цей стимул, коли почнуться перші випробування на міцність. Дякую❤️
Нарешті Поля наважилась на крок у потрібному напрямку. Чекаю на продовження з нетерпінням, дякую за проди.
Ирина Онощенко, Дякую❤️
Поліна наважилась і прийшла на перше тренування тренер приємна жінка.
Наталія Ковтонюк, ❤️
Який же потужний та емоційно насичений розділ! Прочитала на одному диханні. Липкий сором Поліни та її думки про тонну живої ваги й насмішки холдингу це просто розрив серця, адже стільки дівчат впізнають у цьому власні комплекси!Але який же неймовірний контраст створює Артур! За фасадом «сухаря» ховається справжня чоловіча мудрість і ненав'язлива турбота. Він взяв усе під контроль, зняв піджак, нагодував її правильною їжею та відправив відпочивати без почуття провини. Це вчинок Справжнього Чоловіка!
Спільний обід у кабінеті окреме мистецтво. У цій майже інтимній тиші відчувалися прихована напруга та зародження чогось глибшого, ніж просто робочі стосунки. Мені здається, справжні почуття й народжуються з такої турботи про білок і вуглеводи!
Фінал, де Поліна вдома обирає здоровий шлях і купує абонемент, долаючи страх перед фітнес-німфами це до сліз і аплодисментів! Воно коштувало того, щоб відкинути фейкові пікселі. Дякую за ці живі емоції, і за вашу працю,з нетерпінням чекаю продовження!
Татьяна Назаренко, Поліна нарешті зробила свій перший крок геть від штучних пікселів, і це справді її маленька перемога. А Артур... він уміє здивувати тоді, коли цього найменше чекаєш;) Дякую❤️❤️
Ох, який насичений і драматичний розділ! Серце просто стискається за Поліну... Похід до цього так званого "лікаря" це окремий біль. Як можна бути таким безтактним і заносчивим?! Хотілося сама зайти в той кабінет і відповісти йому за Полінку! Бідна дівчина, і так стільки комплексів та стресу, а тут ще й такий прийом...
А от сцена з Артуром це просто суцільна хімія та контраст! Спочатку такий сухий, строгий Цар, а потім тихо приносить гарячий чай, курагу та горіхи! Моє серце в цей момент просто розтануло! За цією суворістю виявилася така уважність та прихована турбота, що аж подих перехоплює.І ось цей розривний фінал... Бідний організм дівчини просто не витримав такої напруги, голоду та стресу. Так моторошно й реалістично описано це запаморочення, коли підлога втікає з-під ніг і все провалюється в темряву! Дякую за вашу працю! Розділ просто супер, чекаю продовження з нетерпінням!
Катя Кірініна, О так, турбота Артура в той момент була як ковток свіжого повітря! І знаєте, виникає таке стійке відчуття, що він приймає Поліну абсолютно будь-якою. Без усіх цих безглуздих стандартів, саме такою, яка вона є у своїй вазі й зі своїми переживаннями. Здається, він бачить її справжню суть, і це неймовірно зворушує!
Поліна візьметься за себе і за своє здоров'я.
Нарешті Поліна зробила правильний вибір! Здоров'я важливіше! Єдине шкода, що для усвідомлення знадобилося втратити свідомість!
Знепритомніла голодна бідося! Оце худне людина! Страшне!!!
Ой Поля Поля що ж це таке? Бідна дівчинка може після того як Олена дасть прикурити зміне все...
Ирина Онощенко, Дуже скоро Поліна зрозуміє, що такі методи дуже сумнівні та небезпечні.
Перенервувала Поля а ще різко перестала їсти от і впала в обморок.
Наталія Ковтонюк, Так. Вона, певно, сама не думала, що таке може статися
Так рішучості набралась ,але щось думки не ту сторону пішли. Поля аби не нашкодила собі з цими радикальними методами. Дякую за таку цікаву книгу, чекаю на продовження з нетерпінням.
Ирина Онощенко, Поля зараз у тому стані, коли відчай засліплює, і думки дійсно повертають не туди. Дякую вам величезне за підтримку та хвилювання за дівчину ❤️ Дуже рада, що історія так затягує
Цей розділ просто емоційне цунамі! Від спокійної розмови в кафе з друзями до фінального пошукового рядка в браузері напруга зростає з кожним реченням. Початок з гумором про Максові сходи на 4-й поверх і Лені фітнес-поради чудово розрядив обстановку. Але те, що було далі...
Сцена, де Поліна сидить у темряві й буквально будує декорації для дзвінка це ж суцільний біль і тривога. Наскільки боляче читати, як вона почувається шахрайкою перед людиною, яка їй щиро дорога! А сам Ігор... Боже, який він сонячний, щирий, із цими ямочками на щоках і морським вітром у волоссі! Він дивиться на неї з таким захопленням, а вона боїться навіть дихати, щоб не порушити кут камери. Але фінал після того, як екран згас, просто добив... Ця холодна, тверда рішучість і пошук радикальних методів лякає не на жарт.Замість того щоб розквітнути від кохання та його теплих слів, дівчина заганяє себе в отруйну пастку, де ціна «ідеальної картинки» може виявитися надто високою. Серце стискається від думки, до яких небезпечних крайнощів це може її призвести. Дякую за вашу працю! Затамувавши подих, чекаю, що ж буде далі!
Татьяна Назаренко, Поліна справді заганяє себе в кут, і її фінальне рішення змінить усе... Неймовірно рада, що розділ викликав стільки емоцій! Дякую, що читаєте й проживаєте це разом зі мною! ❤️
цікаво ,хочеться продовження
Рена Рена, Дякую ❤️ Продовження вже готується
На цей раз пронесло а як буде далі.
Наталія Ковтонюк, Якось буде)
Неймовірно емоційний і привабливий розділ! Поліна настільки близька, що кожне її переживання пропускаєш крізь себе. Момент біля кабінету боса це суцільна естетика. Думки про «знятий піджак» та «хибну грацію» передані так чуттєво, що просто мурашки шкірою! Але найбільше зачіпає її біль: відчуття, що треба ховатися за балахонами й скидати 30 кілограмів, аби заслужити увагу.Розмова з Ігорем спершу подарувала тепло: коли твій голос так цінують, це окрилює. Та прохання ввімкнути відео миттєво перетворює радість на жах. Як же знайоме це бажання сховатися від чужих очікувань! Страх зняти захисний кокон такий сильний, що вона видає геніальну брехню про корпоративну безпеку, аби вберегти ілюзію.А фінальний акорд із відмовою від цукру це не просто дієта, а відчайдушна спроба підігнати себе під жорсткі стандарти за будь-яку ціну. Дуже сильний та проникливий розділ! Безмежно дякую за цю порцію емоцій, з трепетом чекаю на продовження!
Татьяна Назаренко, Дякую, що так глибоко відчуваєте Поліну, її страхи та цей відчайдушний супротив світові. Вигадка про корпоративну безпеку її врятувала, але ненадовго. Щиро дякую за такий уважний і прожитий коментар❤️
Полі подобається шеф а переписується з моряком а тепер щей відеозв'язок той хоче і що вона буде робити далі
Наталія Ковтонюк, Щось придумає. Якось потрібно підтримувати цю солодку ілюзію)
Відеозв'язок... Для Полі це катастрофа. Що ж вона далі робитиме?
Людмила Азорская, Жіночі хитрощі;)
Боже мій, який важкий, але наскільки ж потужний та реалістичний розділ! Цей візит до мами це ж справжнє випробування на міцність! Після пекельного тижня з переробленими балансами на роботі, та спробами втриматися на курячому філе, Поліна сподівалася хоч на краплю розуміння. Але замість цього потрапила в цей крижаний балетний склеп.Як можна так холоднокровно, під соусом «турботи», нищити власну дитину?! Мати просто знецінила весь тріумф Поліни на роботі, її працю, її розум, звівши все до ваги та нудної рутини. Це так прикро! А момент, коли дівчина повертається додому й намагається «зацементувати» цю величезну діру в душі піцею та морозивом... це описано настільки чуттєво й детально, що аж дух захоплює. Ті сльози, злість на себе й суцільна самотність просто пропікають крізь екран. Той момент, коли вона їсть прямо з відра, ненавидячи себе, маму й весь цей фітнес-світ, просто розриває серце. Ті сльози, злість на себе, відчуття безпорадності перед красивою аватаркою Ігора й суцільна самотність просто пропікають крізь екран.
Дуже болить за Поліну, але писати про такі складні емоції так майстерно це справжній талант! Дякую вам за цей розділ, чекаю на продовження з величезним нетерпінням!
Татьяна Назаренко, Так, глава важка. Емоційно і мені було важко, а це ще тільки початок. Величезне дякую за ваш відгук❤️ Дуже приємно, що книга зачепила!
супер
Анна Станиславчук, Дякую❤️
дуже гарний твір
Жанна Петровська, Дякую ❤️
Бідося! Яка страшна депресія! Так шкода Полю! Її геть ніхто не підтримує. Може та майбутня зустріч з Ігорем якось змусить хоч щось робити?! Поля, візьми ж себе до рук нарешті!!!
Людмила Азорская, Все буде! Обіцяю. Шлях буде важким, але воно того варте. Дякую ❤️
Боже оце у Поліни спосіб боротьби зі стресом. Що повинно трапитися аби вона зрозуміла що рухається не в тому напрямку. Дякую, та чекаю на продовження з нетерпінням.
Ирина Онощенко, У якийсь момент вона сама зрозуміє, що так жити неможливо. Дякую ❤️
Мати і та завжди нагадує про вагу у Поліни.
Наталія Ковтонюк, І доводить до зриву
Вітаю з новинкою) Нехай читають)
Юлія Богута, Дякую ❤️
Артур це якийсь окремий вид випробування для нервової системи. Такий сухий, гострий, бачить Поліну наскрізь і б'є точно по найвразливіших місцях. Але ця його фраза про «невидиму» і про те, що їй варто змінити цей балахон... Боже, там же аж іскри летіли! Це було не просто зауваження, це був справжній виклики! Він бачить її потенціал і, здається, його насправді дратує не її балахон, а те, що вона ховається від світу і від нього .Він ніби навмисно вибиває у неї ґрунт з-під ніг, змушуючи зняти броню та нарешті показати свій справжній характер. І це його ледь помітне схвалення, коли вона дає відсіч, це ж просто чистий вогонь!
А цей контраст з Ігорем?!Поліна шукає в ньому порятунок від «офісного пекла», але ця брехня про ідеального моряка й віртуальну любов усе більше тисне на неї. Як же їй важко тримати цей фасад! Ігор обіцяє їй казку й захист від усього світу, але Поліна вже сама розуміє, що ця «брехня пустила коріння». Неймовірно шкода дівчину, бо вона опинилася між двох вогнів.
Щиро дякую за вашу творчість!
Розділ просто на одному диханні. Затамувала подих і з величезним нетерпінням чекаю на продовження!
Татьяна Назаренко, Дякую за такий неймовірний відгук❤️ Артур — це дійсно окремий вид ходячої провокації, і ви дуже влучно помітили, як його заводить її опір. А Поліні зараз і справді не заздриш — павутина з брехні стає все густішою. Рада, що розділ пройшов на одному диханні❤️ Обіцяю, далі буде ще цікавіше!
Що ж робитиме Поліна? Не може ж людина раптом стати відкритою! Події таким дивним чином склалися, що вмі ампекти життя зводяться до одного - зміни нарешті своє життя!
Людмила Азорская, Попереду значні зміни у її житті, просто вона ще не до кінця це розуміє)
Мені воопще здається що той моряк це її шеф але це тільки моя думка. Дякую
Наталія Ковтонюк, Ні, на жаль чи на щастя, це дві різні людини) Дякую ❤️
схоже,він такий же моряк,як вона балерина
Катя Кірініна, Яккщо вона надала недостовірну інформацію,то де гарантія,що він правду пише?
Як часто буде оновлюватися книга? Дуже цікавий початок?
Полина Копыш, Оновлення будуть кожен день) Дякую❤️
Вітаю із новинкою! Це ж така шалена історія у нас тут розгоряється! Сподіваюся, Полі вистачить завзяття! Адже перші результати будуть не миттєво...
Людмила Азорская, Вистачить, але не без проблем. Дякую❤️
Вітаю з виходом новинки!Успіхів вам та натхнення ❤️
Марія Таріна, Щиро дякую ❤️
Поки моряк припливе Поля схудне.
Наталія Ковтонюк, І не тільки схудне)
Вітаю з новинкою!) Успіху!
Руслан Баркалов, Дякую ❤️
Вітаю з новинкою. Бажаю успіхів книзі
Наталья Храпакова, Дякую❤️
Вітаю з новинкою! Нехай ця історія з перших сторінок підкорить серця читачів, збирає море вподобайок і впевнено тримається на вершинах рейтингів! Початок уже неймовірно заінтригував, а від того,як ви пишете, просто неможливо відірватися. Ваш талант це щось фантастичне, кожна ваша книга западає просто в душу! Нехай Муза завжди буде поруч!
Татьяна Назаренко, Дякую за ваші слова❤️ Мені дуже приємно !
Вітаю з новинкою. Інтригуючи.
Наталка Сеник, Щиро дякую ❤️
Вітаю з новинкою)
Соланж Седу, Дякую❤️
З новинкою! Успіху книзі!
Олеся Тиха, Величезне дякую❤️
Вітаю з новинкою ❤️
Оксана Митчик, Дякую❤️
Вітаю з новинкою!
Наталія Ковтонюк, Дякую❤️
Вітаю з новинкою!!!! Натхнення та вдалого старту!!!!
Оксана Яремій, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати