7 452
Анотація до книги "Шелл. Хроніки загубленого щоденника"
Світ, який Шелл звикла називати реальністю, виявляється лише частиною чогось значно більшого. Після зустрічі у стародавньому храмі вона опиняється серед подій, що ведуть за межі звичного — у Вимір Демонів, де істини мають кілька облич, а правда рідко буває безпечною. Там вона зустрічає тих, кого неможливо вписати у звичні уявлення про добро й зло: напівдемоном, що балансує між двома природами, демоном, чия мотивація прихована за іронією, та янголом, який розуміє темряву значно краще за світло. Разом із ними Шелл опиняється в центрі гри, де кожен вибір має наслідки, а довіра може стати найфатальнішою помилкою. Бо деякі зв’язки не повинні виникати. Іноді саме вони здатні порушити рівновагу всього сущого.
Психологічне темне фентезі з романтичною лінією про долю, довіру й силу вибір.
Психологічне темне фентезі з романтичною лінією про долю, довіру й силу вибір.
“Зустріч у храмі відкриває Шелл шлях у Вимір Демонів. Разом із напівдемоном та янголом вона пройде крізь час, щоб розкрити таємниці світів. Темне фентезі про долю та вибір, що тримає у напрузі в кожному розділі!”
Зміст книги: 49 глав
114 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ захопленням ділюся чудовою новиною — я отримала відгук https://booknet.ua/reader/vdgukirecenz-na-prochitan-knigi-b428992?c=4764752&p=1 від талановитої авторки Наталія Савінова (SiN eVa)
Ваша підтримка надихає мене та дає сили для створення нових розділів. Буду дуже вдячна за ваші коментарі, вподобайки та будь-які прояви зацікавленості!
Вітаю із завершенням❤️ Бажаю успіхів із книгою!
Діана Лисенко, Діаночко, сердечно дякую за неймовірну підтримку! (人 •͈ᴗ•͈) Обіймаю!
Вітаю із завершенням!❤️❤️❤️
Ганна Літвін, Ганно, дуже вдячна Вам! (人 •͈ᴗ•͈) Ціную Вашу підтримку!
Моя хороша, напишу ще й тут, що книга твоя неймовірна! Особлива, глибоко-психологічна, з романтикою та героями, від яких перехоплює подих! Атмосфера темного фентезі моторошна, загадкова і особлива, а описи чого тільки коштують! Сюжет непередбачуваний, ніде ще нічого подібного не читала, а перетин двух часових ліній дуже захоплюючий, цікаво разом з Шелл шукати відповіді на всі питання!!! Повторю ще раз, що твоя «Шелл» — це просто клад букнету і я бажаю всім, хто любить якісні професійні книги знайти його!! А я з нетерпінням буду чекати на наступну книгу і бажаю тобі безмежного натхнення!!!
Єва Лук'янова, Моя хороша, ти так розчулила мене(づ￣ ³￣)づ Безмежно дякую тобі за такі слова, і за те, що весь цей час була поруч! Чесно, я без тебе б не впоралася. Обіймаю тебе міцно-міцно. І просто дякую, що ти є!
Читається дууже легко) Почала зранку і не встигла помітити як вже діло йде до вечора!
Підписалася ❤️
Олена Маріс, Щиро Вам дякую за такий теплий коментар! (人 •͈ᴗ•͈) Буду рада почути Ваши враження!) Я на Вас вже підписана).
Вауууу! Вітаю вас із таким великим кроком!
Можу тільки уявити, що ви відчуваєте при завершенні такого величезного проєкту!
Лекса Т. Кюро, Святкуйте обов'язково! ❤️❤️❤️
Вітаю вас із завершенням книги!!!
Олекса Чорна, Красно Вам дякую! (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю Лексо!
Щиро вітаю Вас із завершенням книги!
Багацько читачів та натхнення на створення нових світів!
А ця книга у моїй бібліотеці вже давно, рада, що завершена, щойно трохи розгребу всі свої завали побіжу знайомитись✨
Бережіть себе, обіймаю❤️
Кайла Броді-Тернер, Кайло, безмежно вдячна за привітання (人 •͈ᴗ•͈) Буду рада почути Вашу думку /але це завжди за бажанням — бо я ніякого примусу не люблю, від слова зовсім!) /.
Трішки пізніше зазирну до Вас. Бачила, що вже є новий розділ — щиро радію
Вітаю Вас з завершенням книги ❤️❤️❤️✨️✨️✨️✨️✨️✨️✨️✨️✨️✨️.
Світлана Фоя, Світланочко, сердечно дякую Вам за привітання! (人 •͈ᴗ•͈)
Початок цікавий. Підписалась на вас. Книгу додаю в бібліотеку )))
Злата Золотько, Щиро Вам дякую (人 •͈ᴗ•͈)Дуже мені дуже приємно).
Сердечко для підтримки книги! ❤️
Ася Кас, Щиро дякую за підтримку! Підтримала Вам також!
Безмежного натхнення та успіхів!
Розділ 3-4.
Минулий вечір розчинився у дощі загадок, залишивши по собі цілу низку тривожних питань. Героїня прагне віднайти відповіді і її можна зрозуміти. Чи примарилося їй битва двох примарних тіней у старовинному готичному храмі, де кожен камінь дихає віковою пам’яттю? Чи, можливо, вона справді торкнулася невидимих сил, що лежать за кордонами звичайного людського сприйняття? Таємниче голосове повідомлення змушує її дізнатися більше.
Поринаючи в рутину студентки, одразу згадується і власне навчання з нудними лекціями, гарними друзями та передчуттям чогось більшого, ніж в тебе є. Сприймається легко та одразу занурює в містичну атмосферу. Колаж як завжди чудовий (✿ ^‿^)
Кіт Анатолій, Доброго часу доби! Щиро вдячна тобі за такий вишуканий коментар! (人 •͈ᴗ•͈) Приємно чути, що книга занурює у студентські спогади, й що сприймається легко. Також окрема дяка за увагу до колажу. Стараюся).
Ріл імба.
Соломія Любенко, Дякую (人 •͈ᴗ•͈)
На Букнеті я поки новенька. Вашу сторінку знайшла, поки на чілі коменти до Братства Хроноса. Підписалася ще й на Ваші книги.
Соломія Любенко, «Братство Хроноса» чудова книга! Світи Світлани неперевершені.
Рада, що мої коментарі під цієї книги Вас зацікавили. Приємного читання!
Коментарі дуже ОК, коли треба швидко зорієнтуватися скіпнути чи все ріл чіназ. Оця 100% мій вайб. VV ))
Соломія Любенко, Тішуся, що Вам сподобалася моя книга. Щиро дякую за коментарі! (人 •͈ᴗ•͈)
Розділ 1 - 2.
Сюжет зацікавлює з першої сторінки. Атмосфера старого міста та готичного храма зачаровуює і змушує повірити, що у тінях від мармурових янголів може ховатися щось ще. Щось таємне, небезпечне і дуже манливе...
Але дощ пройшов, сховавши всі сліди, містичний вечір закінчився і, знову потрапивши в ріку рутинного життя, ти думаєш - чи справді це відбулося зі мною? Може, це моя уява широкими мазками намалювала фентезійну картину? Або це був стрес від невдалого побачення? Якщо все так, то що робити з відчуттям, що ти торкнувся чогось не потаємного? Звичайно, героїня захотіла це з'ясувати. Цікаво, куди її це приведе. (◕‿◕)
Це твір, який не дає готових відповідей, а відкриває двері до запитань. Сподобалися колажі на початку кожного розділу. Вони підкреслюються атмосферу і виглядають дуже стильно. Мені колажі чомусь нагадали вітражи, які стоять в готичних храмах. Ними Ви, як автор, ніби запрошуєте нас замислитися: чи не є наші власні реальності лише уламками чогось більшого, що ми ще не здатні осягнути?
Чудовий початок для того, щоб поринути у світ сутінок ♥️
Кіт Анатолій, Доброго часу доби й тут!) Красно дякую за такий поетично красивий та розлогий коментар!(人 •͈ᴗ•͈) Тішуся, що книга викликає такі емоції, думки й враження — надзвичайно приємно. Безсумнівно, це початок великого пазлу, який моя допитлива героїня почне складати, але тут і справді стоїть питання: куди її це все приведе!)
О, радію, що колажі подобаються, бо до них в мене особлива любов, але не всі їх розуміють. Мені вже робили зауваження, що краще б були просто ілюстрації.¯\_(ツ)_/¯ Скільки людей — стільки думок. Всім подобатися та догодити неможливо, та й навіщо?) Приємно, що мої колажі схожі на вітражи — класні асоціації. Щиро дякую за увагу та підтримку!
36. Читаючи цей розділ, неможливо залишатися байдужим до почуттів Вадміра. Його рішучість — "Я зроблю це!" — і готовність заплатити будь-яку ціну за порятунок Шелл просто вражають. Це і є те саме справжнє кохання, яке не знає меж і готове до самопожертви. Вадмір готовий навіть остаточно перетворитися на демона, втратити "справжнього себе", аби тільки вона була в безпеці. Це неймовірно красиво і водночас боляче: бачити, як любов веде його крізь темряву до світла. Те, як Шелл відчайдушно намагається зупинити його, не бажаючи рятуватися такою ціною, показує, наскільки глибоким став їхній зв'язок. Гарний розділ. Дякую! Бережіть там себе!♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, А я Вам дякую за те, що читаєте та що пишете свої щирі враження!(人 •͈ᴗ•͈) Це дуже надихає! Так, тут нарешті починають проявлятися їхні справжні почуття. Коли вже не просто хімія, чи якісь егоцентричні потреби будь-якою ціною, або потяг через підступні дії демонів. А саме справжні почуття: коли присутня самопожертва заради іншого. Радію, що вдалося гідно це передати, і Ви це відчули.
Ви також бережіть себе (人 •͈ᴗ•͈) Творчих наснаги та натхнення, попри все! Мирного неба!
35. Вітаю, Лекса! По-перше, дуже дякую за рекомендацію книги про Сміливця, а по-друге, я страшенно радий, що з'явилося продовження Шелл!
Цей розділ просто пронизаний напругою. Зустріч Шелл та Атеса вийшла неймовірно атмосферною — цей контраст між її панікою та його холодною впевненістю змушує серце битися швидше. Момент, де він пояснює, як відстежив її через IP, додає його образу небезпечної таємничості. Бреше дуже майстерно. Демон, що тут скажеш!
Я з нетерпінням чекаю моменту, коли вона про все дізнається. Вже зараз співчуваю Ану та Атесу. Ох і дістанеться їм як від Шелл, так і від Вадміра! Колажі супер! Дякую за розділ. Тихого та мирного Вам вечора.♥️
Віталій Козаченко, Віталію, доброго часу доби! Вибачте, що відповідаю з затримкою... По-перше, чомусь не було сповіщення про Ваш коментар, с по-друге, зараз великі проблеми зі світлом та інтернетом, тож поки дуже рідко заходжу сюди. Сподіваюся, скоро все налагодиться.
Сердечно вдячна Вам за такі розлогі, цікаві коментарі.(人 •͈ᴗ•͈) Приємно бачити, що мої герої чіпляють. Атес — ще той демон, бреше майстерно) А щодо того, що буде, коли Шелл та Вадміра дізнається... ну можливо, потім Вас це ще все здивує!)
Рекомендацію до Сміливця писала з усієї щирістю, повірте. Дуже цікаво завжди спостерігати за його пригодами. В нього багато чому можна повчиться). Тож сподіваюся, що буде продовження!)
34.35. От до чого призвели пошуки та старання: Атес сам прийшов! І що це за "хвилина слабкості"? Справді закохався?) Ну все, тепер чекаю зустрічі з Вадміром)))
Ханна Трунова, Історію Атеса ми дізнаємося згодом) А що то за «хвилина слабкості» — хай поки залишається таємницею)) Хоча насправді тут не все так банально буде !)
Бачу, ти, як і Єва, теж хочеш зустрічі з Вадміром. Тож, мабуть, прийдеться тоді трохи посунути кінець першої частини, щоб Ви мене пантофлями не закидали) Я ж вирішила ділити книгу, бо понаписувала свого часу багато, тепер намагаюся це якось все до ладу довести.
Щиро дякую тобі за враження та цікаві думки, моя Сонячна! Ти дуже надихаєш (づ￣ ³￣)づ
33. Нарешті Шелл усвідомила свої почуття! Як, здається, і Вадмір...
Поява Атеса в купальні вразила до мурах. І загалом ця сцена на одному подиху прочиталася. Молодець))
Ханна Трунова, Так, вона усвідомила) А він ще поки заперечує) Але то справа часу) Красно дякую тобі за підтримку та коментарі (人 •͈ᴗ•͈) Обіймаю ʕっ•ᴥ•ʔっ
32. Моторошний цей чорний дощ, бррр... Особливо з такими наслідками для Шелл. Треба бігом то все змити(
Ханна Трунова, Дуже-дуже дякую тобі (人 •͈ᴗ•͈) А дощ справді моторошний. Бррр...
31. Дивно якось веде себе подруга... Ще й змовчала про стосунки з Біллі... Щось тут, в цій версії Шелл, не так((
Ханна Трунова, Добрий ранок,моя Сонячна ( ꈍᴗꈍ) Ну у Тейлор ж свої скелети в шафі) І в цій реальності всі трохи не такі. Здається, демон з янголом трохи перестаралися).
Сердечно дякую, що читаєш! Це дуже надихає! (｡・//ε//・｡)
30. Так і бачу, як Вадмір з Атесом зачитуються фентезійними підлітковими романами))) І дарма вони Шелл до уваги не беруть. Вона має рацію. Якщо її в курс справи ввести, точно щось дільне порадить. Ото ті хлопці!
П.с. Не знала, що Шелл прийомна... І хто ж її батьки? Може, вони якось пов'язані із демонічним світом?
Ханна Трунова, Привіт, Ханночко, моя Сонячна дівчинко! Безмежно вдячна тобі, що повертається до моєї книги, ще й такі цікаві коментарі залишаєш.(づ￣ ³￣)づ Дуже ціную.
Так, Шелл всиновили, а щодо її біологічних батьків стане відомо згодом. Насправді всі загадки поступово розкриються, а їх тут, розумію, багатенько.
Обіймаю. Бережи себе та своїх!(人 •͈ᴗ•͈) п.с. Трохи зараз випадаю з мережі, але повертаюся, як є можливість.
29. Дуже неприємно, коли не діляться інформацією, роблять вигляд, ніби тебе нема... Добре, що Атес змився. І без нього напружена атмосфера)
Ханна Трунова, Моя Сонячна, сердечно дякую тобі за коментар (人 •͈ᴗ•͈) Надихаєш
28. Ото вплив еліксир має! Сподіваюсь, на цьому він і закінчиться. Вчасно Атес з'явився, звісно... Не міг трохи пізніше? Вадмір дуже мило загладжував вину)))
Ханна Трунова, Привіт, моя Сонячна! Сердечно дякую тобі за прочитання та цікавий коментар (人 •͈ᴗ•͈) Сподіваюсь, сьогодні прочитаю твій розділ, чотири доби світла не було ((.
Бережи себе та своїх. Обіймаю ʕっ•ᴥ•ʔっ
34. Дівчата, звісно, розгорнули справжню спецоперацію! Пошуковий запит про мотоцикл — це просто геніально. З таким творчим підходом Шеллі та Тейлор ризикують організувати цілий байкерський зліт під вікнами, де кожен другий буде Вадміром, Вадимом або «тим самим красенем». Уявляю цю чергу з мотоциклістів, які приїхали на кастинг! Дуже сподобалося, як гумор у діалогах розбавляє серйозність їхнього «цифрового розслідування».
Віталій Козаченко, )) Я сама часто сміюся з тих діалогів, коли пишу) Рада, що вдалося передати трохи дивно-наївну логіку дівчат). І вони однозначно з тих, хто має обмеженно-упереджені уявлення про байкерів та взагалі мотоцикли). Ну а ще вони з тих, хто вважає, що в мережі можна знайти все.
Щиро дякую Вам за дуже цікаві коментарі (人 •͈ᴗ•͈) Ви завжди висвітлюєте такі моменти, на які не кожен зверне увагу. Дуже ціную це. І дякую Вам за різнокольорове бачення світу — це надзвичайно круто(人 •͈ᴗ•͈)
33. Спочатку така інтимна, майже магічна атмосфера очищення у ванні, де Шелл нарешті видихнула, а потім — цей напружений діалог з Атесом. Він справді вміє отруїти момент своєю присутністю та цими «іграми розуму». Дуже цікаво спостерігати за внутрішньою боротьбою героїні: вона розуміє, що стає вразливою через почуття до Вадміра. Те, як вона визнає, що починає в нього закохуватися — це водночас і прекрасно, і лячно.
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Безмежно Вам вдячна за, як завжди, цікавий і такий змістовний коментар.(人 •͈ᴗ•͈) Надихаєте не зупинятися!
До кінця першої книги ще кілька розділів залишилося, і, звісно, не всі таємниці відкриються. Але сподіваюся, що інтрига залишиться, і Вам і далі буде цікаво.
Віталію, в нас тут велика проблема зі світлом, і я з'являюся в мережі, як є можливість.
Бережіть себе (人 •͈ᴗ•͈) Хай у Вас все буде добре! Безмежного натхнення, тепла, світла й мирного неба!
Вітаю з новинкою! Бажаю успіхів книзі, натхнення автору й багато вдячних читачів. Буду рад взаємної підписки!)
Микита Кіктенко, Щиро дякую(人 •͈ᴗ•͈)Підписалася на Вас. І Вам натхнення та успіхів!
32. Неймовірно сильний розділ! Опис дощу з крові демонів просто заворожує і лякає водночас. Те, як він впливає на свідомість Шелл, передано настільки реалістично, що я майже відчув ту липку темряву на собі. Вадмір стає дедалі загадковішим. Гарний розділ! Дуже гарний!
Віталій Козаченко, Добрий вечір, Віталію! Як завжди, дуже Вам вдячна, що Ви так швидко прочитали, попри зайнятість і складні умови (人 •͈ᴗ•͈) Це надихає писати Тішить, що вдалося гідно передати цей невеликий, але емоційно складний розділ. А щодо Вадміра... Ну, може, просто в нього прокидаються справжні почуття?)
Спокійного вечора Вам! Бережіть себе. Хай все буде добре!
31. Вітаю Лекса! Дуже радий, що вийшло продовження. Яка ж сильна напруга в цій главі! Здавалося б, Шелл і Тейлор — найкращі подруги, але зараз між ними справжня прірва з таємниць. Тейлор поводиться дуже підозріло: цей її роман із тренером, дивна реакція на Біллі... Відчувається, що вона щось ще приховує. Дуже цікаво спостерігати за внутрішньою трансформацією Шелл у кінці — вона нарешті вирішила не просто плисти за течією, а дізнатися правду. Чекаю на момент, коли Шелл нарешті розплутає цей вузол інтриг!❤️
Віталій Козаченко, Віталію, дуже рада Вас бачити. Дякую, що так швидко прочитали (人 •͈ᴗ•͈) Це вельми надихає!
Так, як ми бачимо цю історію лише очима Шелл, то поки й висновки робимо, мабуть, з її відчуттів, думок та емоцій. Однак все може бути не тим, чим їй здається. Але радію, що вдалося гідно передати напругу між дівчатами. І що відчувається дивна реакція Тейлор на Біллі... Як то кажуть: далі буде!)
Спокою, тепла, світла, наснаги й натхнення Вам! Бережіть себе (人 •͈ᴗ•͈) Хай все буде добре!
27. Шкода, що так і не вдалося зв'язатися з Вадміром. Можливо, він сам вийде на зв'язок?))
Сорі, що так коротко. Твоя історія невимовно цікава, не сумнівайся! Просто зараз геть нема часу (і ресурсу...) писати довгі коменти. Але на власному досвіді переконана, що навіть коротенькі коментарі здатні окриляти! =)
Ханна Трунова, Або їм хтось допоможе зустрітися)
Привіт, моя Сонячна! Безмежно дякую тобі, що повернулася до моєї книги! ʕっ•ᴥ•ʔっ Дуже розумію тебе, щодо ресурсності та часу. Я наразі в подорожі, поки теж не до мережі. Ти маєш слушність: навіть коротенькі коментарі дуУууууже надихають! Повернуся додому продовжу редагувати цю книгу. Поки відпочиваю від письма), надихаюся файним містом Львовом!)
Бережи себе та своїх! Гарного настрою та невичерпного натхнення! Хай все вдається, в часу в добі буде більше! (人 •͈ᴗ•͈) Обіймаю тебе! Ну і, звісно, чекаю на Баладу!)
"Ти що - остаточно знебесився..?" Знебесився - це так круто! Дуже полюбляю всілякі такі словесні закобені. Смакую і історією, і самим текстом. Персонажі просто чудові. Часом такі задиракуваті)). Дякую ♥️♥️♥️. Кожному розділу по п'ять заслужених зірочок.
Світлана Фоя, Світланочко, сердечно дякую Вам за теплі коментарі (人 •͈ᴗ•͈) Дуже приємно отримувати такі розгорнуті відгуки від Вас. Надихаєте! І я дуже люблю незвичні слова використовувавти, а діалоги Атеса з Аном — то взагалі для мене окрема насолода))
Дякую за таку високу оцінку, дуже-дуже приємно!
Героїні пощастило з батьками. Їх любов, підтримка (без всяких "але") і чесність зробили її сильною.
Світлана Фоя, Світлано, добро часу доби! Дякую, що помітили це й зауважили. Я навмисно показала різницю того, як виховували Шелл і Вадміра. Дуже люблю сімейну психологію) Дякую, що читаєте (人 •͈ᴗ•͈) Дуже ціную це.
Завтра буду знову в дорозі — продовжу читати Вашу книгу. Ці дня трохи зайнята була — нарешті поїхала у відпустку!)
Привіт, вирішила завітати до вашої історії, була вражена буктрейлером. Цікавий вайб, і сюжет, обов'язково читатиму.
Неба Крайчик, Щиро Вам дякую (人 •͈ᴗ•͈) Дякую, що буктрейлер подивилися! Вельми ціную це ( ꈍᴗꈍ)
Вибачте, що не образу відповідаю, була в дорозі.
Гарного настрою, невичерпного натхнення та мирного неба!
26. Отримала невимовне задоволення, знову повернувшись до читання твоєї історії! Хімія, загадки... ммм, смачно)) З Біллі та цьомчиком вийшло трохи неочікувано. Загалом, він непоганий хлопець наче, але явно щось приховує.
А Шелл на підсвідомому рівні, видно, відштовхує його, бо запала на Вала)
Лекса Т. Кюро, приємно, звісно(〃^ー^〃)
30. Надзвичайно емоційно описано роздуми Шелл про її минуле та пошуки біологічних батьків. Питання: «Що болючіше — не знати, ким були твої батьки, чи знати — і щодня відчувати, що ти для них помилка?» — стає потужним емоційним центром тексту. Це додає героїні вразливості. Опис «демонічного» стану Вадміра виконаний майстерно. Фраза про те, що справжній Вадмір зник, а перед нею залишилася лише «оболонка, наповнена чимось диким», створює сильний ефект напруги.❤️
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Дуже дякую Вам за такий розгорнутий коментар й за те, що зверзнули увагу на важливі моменти (人 •͈ᴗ•͈) Бережіть себе! Спокійного дня! Хай все вдається!
29. Вам чудово вдалося передати контраст між персонажами. З одного боку — спокусливий і маніпулятивний Атес, який діє через шепіт та психологічний тиск. З іншого — рішучий Вадмір. А «гойдалки» в душі Шелл через присутність Атеса — це взагалі краса, подано дуже гарно. Діалог між Аном та Атесом в завершенні розділу вийшов дуже гарним. Демон, який грає за правилами, — це щось надзвичайно цікаве❤️
Вітаю Лекса!
28. Саме про такі моменти я раніше і говорив, коли Шелл заборонила Вадміру читати її думки. У цьому світі це дурість. Навіть Атес відчув небезпеку на відстані. Вадмір міг би відчути і раніше, якби міг їй у голову зазирнути. А взагалі, Шелл у цьому стані була досить цікавою. Які лише думки їй у голову лізли! І мені здається, в якийсь момент вона навіть усвідомлювала, що їй це подобається — радувати свого господаря. Цікавий еліксир. Сподіваюся, більше наслідків від нього не буде. Чудова глава вийшла!❤️
Гарного Вам вечора! Тихого та мирного!
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Дуже вдячна Вам за те, що читаєте й продовжуєте писати свої такі цікаві враження (人 •͈ᴗ•͈) Так, мабуть, щодо читання думок Ви були праві, але ж звичайні люди, якось без цього справляються) Думаю, інтуїція у Вадміра не погана, тож він впорався і без читання думок.
Щодо того чи сподобалося Шелл «обожнювання напівдемона» — ну в тому стані — мабуть, так. Але не впевнена, що таке комусь би сподобатися у нормальному стані ¯\_(ツ)_/¯ Тут все ж таки дія еліксиру знову дала збій, і добре, що вона врешті-решт скінчиться!)
Дякую за побажання (人 •͈ᴗ•͈) Навзаєм. Гарного, мирного дня! Бережіть себе!
Вітаю Лекса! Момент зі спілкуванням з адміністратором мотелю просто неперевершений! Я весь час чекав, коли Шелл йому по пиці вріже. З такими натяками! Вона стрималася, чим мене дуже сильно здивувала. А головне, інформацію отримала. Можливо, не ту, на яку розраховувала, але це те, що може допомогти знайти подальші відповіді. І відчуваю, Атесу вона крила справді пообриває, коли дізнається. Ох і весело буде! Чудова глава!
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Щиро вдячна за Ваші цікаві, емоційні роздуми вголос (人 •͈ᴗ•͈) Дуже ціную.
Шелл насправді дуже вихована дівчина, тому битися навряд чи полізе. Хоч її і переповнюють різні відчуття та емоції. Тим паче що весь час її хтось провакує) Як на мене, вона незле тримається. Так,інформацію вона отримала, побачимо далі, що з того вийде ( ꈍᴗꈍ).
Бережіть себе та тих, хто поруч. Натхнення й спокою. Мирного неба!
Вітаю Лекса!
Тепер зрозуміло що то за татуювання. Схоже, Вадмір відчув, що ці двоє щось задумали, і вирішив підстрахуватися. Ох і молодець! Пазл у Шелл почав складатися. Якщо Шелл зможе знову зустрітися з Вадміром, відповіді вона неодмінно отримає. Він їй розкаже навіть те, що забув. Ото буде вибухова зустріч! Чекаю її з нетерпінням.❤️❤️❤️ Дякую за чудову історію.
Гарного вам вечора. Тихого і мирного. Бережіть себе.
Віталій Козаченко, А я Вам щиро дякую за, як завжди, цікавий й емоційний коментар! (人 •͈ᴗ•͈) Так, Вадмір, безперечно, по щось здогадувався!) Щодо їхньої зустрічі вона, звісно, знову відбудеться, але все там буде не так просто).
Історія про пригоди Шелл була написана вже давно, але так, як я її зараз розширюю, то книга почала ставати дуже-дуже великою, тож я вирішила роздробити її на три частини. До кінця першого тому залишилося ще розділів вісім, звісно, якщо вони не будуть дуже великі — і я їх знову не розділю. Тож буду вдячна Вам за розуміння й терпінням (人 •͈ᴗ•͈)
Ви також там бережіть себе! Спокійного вечора! Мирної ночі! І безмежного натхнення!
«Чим далі, тим усе дивніше й дивніше», — промовила Аліса.
Вітаю!
Момент трансформації Шелл у тінь прописаний чудово. І хто б на її місці не захотів Вадміру прочуханки дати? А момент із сяйвом... ну, тут взагалі немає слів. Я від душі посміявся. І я здогадався, від чого вона світиться, до того, як Вадмір пояснив. Момент суперовий. Чисто по-людськи було б правильно їй усе розповісти. Але тоді б не було так цікаво. Дякую. Поспішили.☺️ ❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Вітаю, Віталію! Радію, що вся ця ситуація викликала у вас посмішку) Значить мені вдалося все гідно передати) Щиро дякую за Ваші емоції! І дякую за цитату з Аліси!) Далі ще буде багато несподіванок)
Гарного, затишного вечора! Бережіть себе! Хай у Вас все буде добре (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю!
Прочитав сьогодні 24 главу. Перепалки між Шелл і Вадміром мені подобаються все більше і більше. Там уже електроприлади заряджати можна. Шпилька про меч у дупі здорово розсмішила. Ну, тут Вадмір сам винен. Хто, потрапивши в інший світ, зможе мовчки там погуляти і не ставити зайвих запитань? Тож тут у Шелл цілком закономірна реакція на події, що відбуваються, а у Вадміра легке тугодумство від присутності поруч такої гарненької дівчини.
Чудова глава вийшла!
Нова історія про Сміливця вже з'явилася. Тож запрошую!
Віталій Козаченко, Віталій Козаченко, Віталію, доброго часу доби! З пройдешнім святом Вас /не знаю, чи Ви його святкуєте?/ Нехай у Вашому житті завжди трапляються дива! Здоров'я, наснаги та натхнення! І мирного неба!
О, дуже рада, що Ви написали продовження про Сміливця Цей кіт вміє торкнутися душі й замешкати там надовго!) Обов'язково на наступному тижні прийду читати /трохи насичені вихідні, ще й світло то є, то немає... і зараз під ці хаотичні графіки життя підлаштовано, тож вибачте, що не відразу відповідаю/
Красно дякую, що продовжуєте цю подорож з Шелл і Вадміром (人 •͈ᴗ•͈) Дуже ціную Вашу увагу й коментарі. І щиро радію, що історія Вам подобається й змушує усміхатися).
Добрий вечір Лекса!
Справді кажуть, що від любові до ненависті один крок. Так і сталося із Шелл. Стерли спогади, вірніше, підмінили їх, і почуття любові змінилося на гнів.
Тут, схоже, два змовники сильно прорахувалися. Сильний гнів може повернути пам'ять та спогади. Тож я з нетерпінням чекаю ранку та чергового протистояння Шелл та Вадміра. А перший раунд закінчено. Чудовий вийшов. Вадмір дражнить, а Шелл атакує. Мені це протистояння дуже сподобалося.
Віталій Козаченко, Дорого часу доби, Віталію! Як завжди, дуже вдячна Вам за такий цікавий, розгорнутий коментар (人 •͈ᴗ•͈) Так, з цими стертими спогадами пішло все не туди, втім, про ненависть Ви все правильно зауважили) Ну, мабуть, ранок буде трохи не там, як Ви думаєте, але сподіваюсь буде й далі цікаво. ( ꈍᴗꈍ) Дякую, що читаєте.
Бережіть себе! Безмежного натхнення, внутрішньї рівноваги та наснаги! Мирного неба!
Доброго ранку!
Ви прекрасно передали різницю в моментах, коли Шелл перебувала поруч із Біллі в мотелі, де вона більше розмірковувала, що робити і як бути, і поруч із Вадміром у будинку Каї, де вона довіряла почуттям і діяла на інстинктах, будучи більш живою та справжньою. Також інтригує той факт, що Вадмір не дав договорити Сестрі щось важливе, напевно, пов'язане з коханням напівдемона до смертної, адже він не може просто так тікати від своїх інстинктів, тим паче, що видно, як і Шелл йому подобається.
Віталій Козаченко, Доброго ранку, Віталію! Як завжди, сердечно Вам дякую за Ваші коментарі (人 •͈ᴗ•͈) Надихаєте мене не зупинятися!)
І я щиро радію, що Ви вловили оці грані відчуттів та почуттів Шелл і різницю між ними до Біллі й Вадміра. Насправді я так і задумивала, щоб ці паралелі можна було порівняти!)
Ну, а для Вадміра ця дівчина теж загадка. Бо її поведінка для нього часом незвична. Він розуміє, що на неї має вплив демон Зепар, і тому її так тягне до нього. Тож він не вірить поки, що її почуття справжні. Втім, Вадмір, як будь-який демон, міг би нею скористатися, але ж ні... Його людяность допомагає йому тримати себе в руках і, попри все, бажати лише одного: захистити цю дівчину, допомогти їй. До того ж за своєю сутністю він — бунтар, і не хоче підкорятися волі свого батька та становитися демоном. Так якось...
Спокійного, мирного дня Вам! Безмежного натхнення! Бережіть себе.
Доброго вечера, Лекса!
Бувають ситуації, коли краще приймати те, що є. Вміє Вадмир читати її думки — і нехай читає. У тому місці, де вона опинилася, це може допомогти у важкій ситуації. Шкода, що Шелл цього не розуміє. Не можна прирівнювати звичайну людину до напівдемона. Для мене її прохання рівносильне вимозі не дивитися (або щось пов'язане з іншими почуттями). Це одна з його здібностей, і якщо Вадмир припинить нею користуватися, він стане слабшим. Мені здається, це прохання є помилкою. Хоча я дуже добре розумію, чому вона про це попросила.
Бережіть там себе.
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Дуже дякую за Ваші, як завжди, цікаві думки й те, що продовжуєте читати (人 •͈ᴗ•͈) Ну насправді ця здібність у Вадміра не обов'язкова, це не одне й те що дихати, або бачити. Ан та Атес — так, постійно чують думки Шелл, бо вони з нею пов'язані, і мають спостерігати за нею 24/7 /десь про це в тексті наче було. Або ще буде/ А от щодо Вадміра... Він просто влазить у думки Шелл, коли не розуміє її поведінку. Тож, так, це іноді корисна здібність, і випадок з дивною тінню в душовій — тому приклад. Але коли постійно він копирсається в її думках... навіть коли загрози немає... Ну не знаю... Мені б це точно не сподобалося)
Дякую, Ви теж себе бережіть! Спокійного вечора! Мирної ночі!
Історія Каї зачепила. Ні в ад, ні в рай потрапити не може. Застрягла у поселенні Тіней. Шкода її. Поки що не зрозумів, пожартував Вадмір, що за допомогою Шелл можна все виправити, чи ні. Сподіваюся, можна. Зазвичай такі випадкові зустрічі виявляються зовсім не випадковими. Може, дійсно зможе допомогти.
Як Біллі і Шелл у мотель потрапили, теж встиг сьогодні прочитати. Здається, навіть сама природа і доля проти їхніх стосунків. Ну, це й зрозуміло. Із нав'язаними почуттями щастя точно не буде.
Картинки одна краща за іншу.
Віталій Козаченко, Так, історія Каї, на жаль, страшна. Щодо їх подальшої долі й чи можна їй справді допомогти, поки спойлерити не буду. Але рада, що ця персонажка зачепає. Насправді не дуже люблю ділити все на чорне й біле, життя має багато відтінків, як і люди. Тому, напевно, всі персонажі в мене своєрідні, мають свої вади, але сподіваюсь, що саме через це вони не штучні.
Щодо Біллі... Ну, є люди, які пиходять в наше життя й залишаються. А є такі, хто приходе, щоб чомусь нас навчити, а потім йде... Напевно, Біллі потрібен Шелл, щоби вона щось зрозуміла. Але поки вона намагається підлаштуватися під обставини. Так якось).
Красно дякую, Віталію, за коментар й те, що читаєте(人 •͈ᴗ•͈) І дуже приємно, що колажі подобаються)
Затишного вечора! Мирної ночі! І невичерпного натхнення!
Яке ж класне продовження вийшло. Не лише Шелл замінили спогади. І чим далі, тим сильніше це проявляється. Дуже багато хто зараз живе не своїм життям, зі спотвореними почуттями. Роблять те, чого у звичайному житті ніколи б не зробили.
І Шелл ці моменти та нестиковки помічає, завершуючи складання пазла. Для неї все очевиднішим стає, що щось не так. Ну не можуть двоє людей не пам'ятати місця, де мали зустрітися. І схоже, відповіді шукає вже не лише Шелл. От цікаво, Ан доклав до цього руку? Допомагаючи пригадати. Чи просто спостерігає?
Тихого Вам вечора. І всього найкращого. Дякую за цікаву історію.
Віталій Козаченко, Віталію, дуже дякую Вам за такі цікаві роздуми (人 •͈ᴗ•͈) Ви добре вловлюєте те, що я намагалася ніби між рядків показати. Щодо Атеса й Ана... Ну, скажу так, кожен із них по-своєму мав вплив на всі події. Що з того вийде — побачимо далі).
Опис Поселення Тіней у цьому уривку просто зачаровує! Вам вдалося передати унікальну атмосферу цього місця: від сірої, занедбаної бруківки і кам’яних плит до похилих, покинутих будинків, які нерухомо застигли у мовчазному очікуванні.
Дуже вразило, як ви через маленькі деталі зуміли передати не лише зовнішній вигляд, а й емоції, які викликає це місце: тривогу, напругу і водночас якусь магічну привабливість. Відчуття, ніби ти сам опиняєшся у цьому світі, де кожен звук і кожен рух нагадують про небезпеку, що чатує в тіні.
А ще сподобався перехід до помешкання старшої сестри Вадміра. Таке місце — це безумовно велика знахідка. Мені воно дуже сподобалося, як і Каї.
От цікаво, про що ж вона хотіла сказати...
Віталій Козаченко, Віталію, безмежно дякую Вам за такі теплі, чарівні коментарі! Надихаєте не зупинятися! Радію, що Поселення Тіней вдалося гідно передати, й ви все відчули та уявил. Бо над його описом я билася дуже довго, тож не дарма старалася)
О, Каї дуже неоднозначна персонажка, як на мене. Можливо, вона ще здивує!) Як і її помешкання.
Бережіть себе. Хай все й Вас буде добре(人 •͈ᴗ•͈) Мирного неба!
Дізнатися історію Вадмира було надзвичайно цікаво. Але найбільше вразила можливість вибору. Добра чи зла. У житті часто можна почути, що в людині є і темрява, і світло. Добро і зло. І залежно від того, якого вовка годуєш у собі, той і перемагає. Ви дуже вдало використали це в сюжеті. Вибір, підтверджений вчинком. Що може бути складнішим для людини. А для напівдемона... А ще стало цікаво, що там Ан шукає. Легкий натяк наприкінці розділу одразу захоплює інтерес.
Віталій Козаченко, Доброго часу доби, Віталію! Так, Ви все правильно відчули, щодо Вадміра й моєї філософії тож радію, що мені вдалося все це гідно подати. Насправді в цій історії між рядків багато сенсів закладено, ті, хто хоче бачити — побачить. Дякую Вам, що я почута (人 •͈ᴗ•͈)
Ось цікаво влаштована свідомість Шелл. Вона не дивується ангелу, демону і напівдемону, проте дуже здивувалася виміру демонів. Напевно, тому, що раніше про нього не чула. Цікава задумка. Як і відсутність там транспорту. Уявляю, скільки Шелл довелося пройти додому. Ну хоч поговорити по душах змогли. До цього я теж думав, що в цей вимір її перетягнув Ан чи Атес. А виявилося, що вона сама сюди потрапила. Цікаво, як Шелл це вдалося. Класно сюжет закручено. Читати одне задоволення. Дякую за цікаву історію.☺️
Лекса Т. Кюро, Мені здається, що зараз там хороший баланс між сприйняттям і здивуванням. Якщо Шелл не буде нічому дивуватися, це буде дивно. А якщо вона буде шарахатися від усього, то не зможе запам'ятати Вадмира. У Вас зараз нормальний баланс. Але це лише моя думка.
Тейлор — дуже гарна подруга. Вона все знає про Шелл і допомагає пригадати минуле, як тільки може. Але Шелл відчуває, що щось не так. Важко нав'язати нову реальність, тим більше, коли таємничий незнайомець залишив такий глибокий слід у душі. Я б теж шукав відповіді. Задум стерти татуювання навряд чи вдасться. Щось мені підказує, що воно магічне.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати