201 007
Анотація до книги "Серце Яру"
Після поранення, Ярослав вважав сенсом життя тишу, ліс та допомогу побратимам. А найбільше не переносив випадкових туристів, що швендяють навколо та не поважають велич і тишу його улюбленого краю.
Але одного разу в його життя увірвалася Христина, журналістка, що збирала матеріали для сюжету та закохалась і у Холодний Яр, і у свого похмурого провідника...
І все в розпланованому житті чоловіка пішло шкереберть...
*нова обкладинка!
Але одного разу в його життя увірвалася Христина, журналістка, що збирала матеріали для сюжету та закохалась і у Холодний Яр, і у свого похмурого провідника...
І все в розпланованому житті чоловіка пішло шкереберть...
*нова обкладинка!
Зміст книги: 75 глав
360 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго вечора! Нова частина!
Та що тут думати! Серце зробило свій вибір)))
Lena Sudak, оце точно) іноді думки -- то зайве в такому ділі)))
Дівчата завжди були мудрішими. І хитрішими))))
Sonya, аха-ха)) це точно)))
Доброго дня! Нова частина)
Не тільки чарівник, а справжній альфа)))
Lena Sudak, таки да, що є у нашому Ярі, то є))))))))
вірно! хапати всіма руками)
Sonya, йому так і хочеться))) але намагається буде правильним, як це він розуміє))
Цим Яр точно не злякає Христину)
Олю, не хвилюйся! Почекаємо.
Горова Ольга, *обіймаю*
Добрий день! Нова частина)
Горова Ольга, Добрий!))
Яр, ти що це нас проганяєш *бурчить*
Lena Sudak, ;-)
Доброго вечора) нова частина)
Yaroslava Borovikova, ото вже точно)))))
Ольга Горова - бажаю щасливої і доброї дороги)))
Надія Волчецька, щиро дякую!
думок багато тепер! чекатиму дуже, що ж там далі...
Sonya, дякую) будемо читати та дізнаватись)
Доброго вечора. Нова частина)
Yaroslava Borovikova, ;-*
Привиди Яра щось вимагають своє? Берці - щось не так, як на думку Яра, з його лівою ногою?
Yaroslava Borovikova, привиди, привиди... в кожного з нас свої, і в кожного вони щось вимагають...))
Лісник-чарівник)))
Lena Sudak, до речі... ;-)))
Доброго вечора) Нова частина))
Як в них возодить бігти й стояти одночасно?) Наче відпустили себе, а згадали... про каву :-)
Yaroslava Borovikova, все буде))
Неймовірно ніжно! Знову той особливий присмак твоїх їсторій, коли відвертість настільки просякнута ніжністю, що навіть не відчувається, а потреба героїв один в одному настільки всеосяжна та щира, що наявність кордонів чи умовностей просто зайва. // Оль, дякую!!!!!! Абсолютно твоя-твоя історія виходить! "Доросла" від життя й нових реалій "Кава"))
Yaroslava Borovikova, оце точно))) та й хто ж дасть рішення змінити?))))))))))
Доброго вечора. Нова частина)
Yaroslava Borovikova, ;-*
Ніжні такі. Муууррр)))
Lena Sudak, так, поки вони такі) та й, взагалі, ця пара дуже трепетна)
йой!!! хто ж на такому місці "далі буде "пише?!)))))
Sonya, ну так потрібна ж інтрига))))) щоб цікавість до історії не згасла)
Доброго дня! Нова частина)
Ще й як радують! Я їх обожнюю!!!
Lena Sudak, ;-*
дуже радують! дякую!
Sonya, для мене то краща винагорода! Дякую)
Доброго вечора! Нова частина)
Я не можу. Накриває від їх емоцій!!!
Lena Sudak, мені так приємно, правда! Дякую!
Я не можу. Коли Ярослав промовляє "зоренько" я стаю к одна велика мураха)))
Lena Sudak, ;-)
Доброго вечора) нова частина)
А чому йому тау важлива/зручна автоматична коробка? // Оль, українська солов'їна в тебе - ллється ніжним струмочком. Читаєш - наче дихаєш нею, нічого не заважає, не відволікає, навіть не думаєш на якій читаеш... // Дякую за продовження - частинку звичного світу. Не скажу, що довоєнного, але як наче вже повоєнного.
Yaroslava Borovikova, я тільки рада, якщо так)) стараюся))) мені воно самій потрібно... знаєш, я теж зараз не можу російською ні читати, ні писати зараз не можу, ні дивитись... Тут у Чехії дехто ще памʼятає російську, але коли намагаються щось сказати, мені аж дивно, і я все одно українською відповідаю, не навмисно, воно як захист розуму, мабуть, спрацьовую...
Олю, я приємно здивована. Ви гарно пишите українською!! Мені навіть краще читається, ніж ваші ж твори російською.❤️
Наталья Мельник, дякую! Мені то щиро приємно, що і ця історія до душі, а читати легко і з задоволенням)
не знаю, я наче завжди від душі пишу)) та воно зараз інакше і не виходить... може просто, бо своє, рідне)
дякую :)
Sonya, я рада, що подобається)
Доброго вечора) нова частина)
Везе до себе. Так хвилююче)))
Lena Sudak, так... Христю то теж бентежить)))
Доброго вечора! Нова частина)
Що ж її так налякало :0
Зі святом!!! Спасіння, миру та перемоги!!
Наталья Дыркач, будемо потрохи розплутувати цей моток))
Дякую! І вам!
Запашною нехай буде Великодня Паска
І до віку буде з Вами світла Божа ласка!
Sonya, Щиро дякую! Навзаєм!
Здається Христя їде в гості...Лікувати душу. свою та його
Sonya, таки да)) їм обом більше спілкування потрібно)
Скільки ніжності і любові в голосі Ярослава)
Lena Sudak, і це він ще не до кінця осягнув те все розумом)) а воно з глибини серця само проривається))
Ну що ж, схоже розум у Яра вже з серцем не сперечається)
Горова Ольга, Ну нехай побавиться розум))
Доброго вечора) нова частина.
Як же гарно ото звучить: "Зоренько моя". Дякую, Олю, Вам за українську. Ваші романи завжди захоплюють. Є і інтрига, і кохання, і доброта, і людяність. Читаю Ваші твори з величезним задоволенням! А ще гарна традиція виробилась з часом : ранок починати з нової частини Ваших творінь. І нічого смачнішого до чаю чи кави не знайти!
Творчих успіхів, натхнення і звичайно ж здоров'я Вам. А нам всім Миру
Ірина Сердюк, щиро дякую! Мені неймовірно приємно, що ця моя історія приносить радість, як і інші) для того і пишу, цього і так сильно хотілось - трохи розрадити нас всіх. І для мене велика нагорода, якщо читати цікаво, як смаколик до кави або чаю))))!
Дякую!
Перехвилювався за свою зореньку.
Lena Sudak, і не кажи) та ще й як ;-)
Доброго вечора, нова частина)
Ого... Виявляється, який їхав, таку стрів... В обох скилети у шафах та привиди минулого...
Горова Ольга, Та да))
нічого собі!!! цікаво що ж буде!
Ой пропала наша Христинка)))
Lena Sudak, ой, да))) і ще не зрозуміла, як глибоко)))
Доброго вечора. Нова частина)
Як вона змогла поїхати? Серце вже ж в Ярослава вростати почало, а він ні слова ні півслова... Чи зустрінуться не зрозуміло... Не те, щоб жалко, але обійняти Христю хочеться// Оль, дякую! Знаєш, з кобним новим шматочком, як вирівнюється дихання, наче випірнаєш з води на поверхню звичного життя. Якісь довоєнні емоції починаєш відчувати, дозволяти собі їх потихеньку
Yaroslava Borovikova, ;-*
Ммммм, як цікавенько у них складається!!!! ;)
Наталья Дыркач, дякую)) тягне обох один до одного))
У лісі живе. Ну такий вже загадковий)))
Lena Sudak, так, з усіх боків))))) но Христю це точно не лякає))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати