Світ звик вірити в казку про беззахисну морську дівчинку, яка віддала голос заради кохання. Але море не прощає наївності, а його мешканці не знають слова «смиренність».

Аріель ніколи не шукала романтики на суші. Їй було замало темних оргій на морському дні — її нутрощі вимагали людської влади, гарячої крові та королівського статусу. Уклавши таємну угоду з Морською Відьмою (давньою колегою знаменитої Аміри), вона виміняла свій хрипкий голос на витончені ніжки. Тепер кожен крок по земній тверді завдає їй гострого, мазохістського болю, який лише розпалює її тваринну хтивість, перетворюючи кожну прогулянку палацом на прелюдію до катастрофи.