Руда ІІ 18+

Мене охрестили монстром і я одягнув маску, щоб відповідати цьому прізвиську. Так було легше жити. Щоб не збожеволіти, я присвятив усі свої сили на те, що колись було лише дитячою мрією – створити своє королівство. Я почав шукати союзників. Потім вони стали моїми послідовниками. Ще пізніше їх стало так багато, що вони перетворилися на армію. З кожним днем їх ставало дедалі більше. Зрештою, вони почали заповнювати собою міста, і я став їх королем. І начебто б у мене все вийшло, зі мною почали рахуватися. Дехто мене боявся. Дехто мені поклонявся. Були й ті, хто намагався мене вбити. Здавалося б, усе гаразд, так і має бути, але в душі від чогось з’явилась порожнеча. Я й не помітив, як із заздрістю став дивитись на закохані пари навколо. Здавалося, вони були всюди…