Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Анотація до книги "РІчниця Визволення МІста Херсон"
Деякі спогади за річницею визволення міста Херсон від рашистсько-фашистських загарбників
Цю таки читала, бо це було вночі, а навушники заряджатись. Уявити то одне, читати друге, а все пережити то зовсім інше.Це не фашисти, ( мій тато пережив окупацію, в їх села над Дністром були німці ) Так ось, вони нічого не крали і не просили а вис
мінювали все на какао, шоколад, цукерки, цукор рафінад, консерви в банках, в основному діти їм носили, молоко, яйця, сало, хліб.А рашисти то це дно. Просто дивуюсь, чому залишились в тому пеклі? Адже можна а було вибратись на початку, щоб не бути в оточенні того болота. Не знаю чи я б змогла вижити а окупації, бо я б не могла мовчати, і голими. руками нічого не зробиш.
Оля Пасічник, Привіт, Олю!
Так і є. Росіянці - не фашисти, а рашисти. І це гірше за фашистів. Це народ без гідності й честі, убогий та гнобливий народець, нищий духом, душеубогий і надмірно войовничий. Но вони наші сусіди, а тому, на жаль, нам по-любому доведеться жити з ними поруч.
А щодо кудись виїхати в часи окупації, то не було нам куди виїжджати... Були б ми с дружиною молодшими, то, може, й виїхали б кудись, а так.... До речі, й зараз ще дехто з херсонців покидають місто. Але здебільшого ті, до кого були прильоти, хто постраждав конкретно, і мешкати зовсім нема де. Бо в місті залишилися самі стійки. Зараз десь чверть населення в місті, близько вісімдесят тисяч. А одразу після визволення, рік тому, в місто почали було інтенсивно повертатися. Але коли почалися регулярні обстріли жилих кварталів, вони знов потягнулися з міста.
Ну, а ті, хто нікуди не виїжджав, вже як би то звикли до мінорної обставини. Все ж це навіть не окупація. І супермаркети працюють, ринки, хай і не всі, а деякі, в аптеки ліки завозяться регулярно, деякі банківські відділення відкрилися. Жити можна. А зараз, коли на лівобережжі попруть орків в бік Криму, буде зовсім інше життя.
Добрий вечір) Дякую, що поділилися своїми спогадами. Дуже співчуваю тим людям, які пережили або досі знаходяться у окупації. Історія вражає і, на жаль, для нашої нації ця сторінка ще не завершена. На жаль, триває важка боротьба, де страждають і військові, і цивільні(чомусь на моє переконання, найбільша кількість жертв саме серед цивільних). Дякую за незламність і віру у перемогу!
Олеся Мрійниця, Добрий вечір, Олеся!
Дякую за відгук та Вашу небайдужість!
Ви прави, жертв з боку цивільних значно більше, ніж серед військових. В великих війнах так буває завжди. В одному лише Херсоні за період окупації було закатовано декілька сотень жителів. Значно більше мешканців загинули від безперервних обстрілів. А скільки загиблих в області?!.... Просто жах! А по всій Україні?!..... Страшно казати! Це геноцид нашого народу!
Valentina Ushaeva, Так і є! Рашисти - це страшний народ, із зайвою хромосомою, це - терористи та потенційні вбивці, дикуни, азіати, вони для цього й прийшли до нас зі зброєю, щоб знищити нас або зробити своїми рабами. Вони - ненаситна сарана, яку треба або викоренити раз і назавжди або ізолювати від решти світу і зробити так, щоб вони не мали змоги розмножуватися. І ніяк інакше. Бо коли дати їм волю, то вони весь світ задовбають, зжеруть його.
Дякую вам, Валентина.
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦю таки читала, бо це було вночі, а навушники заряджатись. Уявити то одне, читати друге, а все пережити то зовсім інше.Це не фашисти, ( мій тато пережив окупацію, в їх села над Дністром були німці ) Так ось, вони нічого не крали і не просили а вис
мінювали все на какао, шоколад, цукерки, цукор рафінад, консерви в банках, в основному діти їм носили, молоко, яйця, сало, хліб.А рашисти то це дно. Просто дивуюсь, чому залишились в тому пеклі? Адже можна а було вибратись на початку, щоб не бути в оточенні того болота. Не знаю чи я б змогла вижити а окупації, бо я б не могла мовчати, і голими. руками нічого не зробиш.
Оля Пасічник, Привіт, Олю!
Так і є. Росіянці - не фашисти, а рашисти. І це гірше за фашистів. Це народ без гідності й честі, убогий та гнобливий народець, нищий духом, душеубогий і надмірно войовничий. Но вони наші сусіди, а тому, на жаль, нам по-любому доведеться жити з ними поруч.
А щодо кудись виїхати в часи окупації, то не було нам куди виїжджати... Були б ми с дружиною молодшими, то, може, й виїхали б кудись, а так.... До речі, й зараз ще дехто з херсонців покидають місто. Але здебільшого ті, до кого були прильоти, хто постраждав конкретно, і мешкати зовсім нема де. Бо в місті залишилися самі стійки. Зараз десь чверть населення в місті, близько вісімдесят тисяч. А одразу після визволення, рік тому, в місто почали було інтенсивно повертатися. Але коли почалися регулярні обстріли жилих кварталів, вони знов потягнулися з міста.
Ну, а ті, хто нікуди не виїжджав, вже як би то звикли до мінорної обставини. Все ж це навіть не окупація. І супермаркети працюють, ринки, хай і не всі, а деякі, в аптеки ліки завозяться регулярно, деякі банківські відділення відкрилися. Жити можна. А зараз, коли на лівобережжі попруть орків в бік Криму, буде зовсім інше життя.
Добрий вечір) Дякую, що поділилися своїми спогадами. Дуже співчуваю тим людям, які пережили або досі знаходяться у окупації. Історія вражає і, на жаль, для нашої нації ця сторінка ще не завершена. На жаль, триває важка боротьба, де страждають і військові, і цивільні(чомусь на моє переконання, найбільша кількість жертв саме серед цивільних). Дякую за незламність і віру у перемогу!
Олеся Мрійниця, Добрий вечір, Олеся!
Дякую за відгук та Вашу небайдужість!
Ви прави, жертв з боку цивільних значно більше, ніж серед військових. В великих війнах так буває завжди. В одному лише Херсоні за період окупації було закатовано декілька сотень жителів. Значно більше мешканців загинули від безперервних обстрілів. А скільки загиблих в області?!.... Просто жах! А по всій Україні?!..... Страшно казати! Це геноцид нашого народу!
Читаючи книгу розумієш, що знову прийшли татаро монголи, для них нема нічого святого.
Valentina Ushaeva, Так і є! Рашисти - це страшний народ, із зайвою хромосомою, це - терористи та потенційні вбивці, дикуни, азіати, вони для цього й прийшли до нас зі зброєю, щоб знищити нас або зробити своїми рабами. Вони - ненаситна сарана, яку треба або викоренити раз і назавжди або ізолювати від решти світу і зробити так, щоб вони не мали змоги розмножуватися. І ніяк інакше. Бо коли дати їм волю, то вони весь світ задовбають, зжеруть його.
Дякую вам, Валентина.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати