Півонії

Травень. Місяць, що дарує нам багато сподівань на майбутнє літо. Нарешті сонечко вже не тільки світить та гріє, але й починає припікає. В повітрі витає приємний аромат квітів, щойно скошеної травички і навіть печених на вогні страв. Хтось, відчувши цей аромат, і сам думає чим швидше вирватись на природу з тенет бетонного міста на зустріч природі. Так, коли все навколо зеленіє, цвіте і пахне, хочеться мріяти. Про моря і океани, про гірські вершини і гарячі пустелі, про далекі країни чи про…
Цікаво, а про що мріє ось цей немолодий чоловік, що сидить на стільчику біля одного з магазинів невеличкого містечка та з надією дивиться на перехожих. Можливо, він мріє про… а чи мріє він взагалі? І чому з надією дивиться на перехожих? Ні, він не жебракує, він продає. Перед ним у відрі стоять квіти –