У дванадцять років Вільям втратив матір. Вона була єдиною людиною, поруч із якою він почувався по-справжньому потрібним. Після її смерті життя родини продовжилося: батько знайшов іншу жінку, створив нову сім'ю, а згодом у домі з'явилася ще одна дитина.
Здавалося, у Вільяма було все: забезпечена родина, гарна освіта, можливості та майбутнє, про яке багато хто міг би лише мріяти. Не вистачало тільки одного — відчуття, що він комусь потрібен.
Невисловлений біль, самотність і відсутність батьківської підтримки поступово змінили хлопця. У старшій школі він опинився серед людей, які запропонували йому те, чого так бракувало вдома, — відчуття приналежності. Спочатку це здавалося звичайним підлітковим захопленням, але згодом у його житті з'явилися наркотики, а разом із а разом із ними — залежність