Право на щастя. Коли ти бачиш мене 18+

— Вони що, разом? — пошепки допитувалася секретарка Свєточка в подруги Альони з кадрів, помітивши біля авто Алісу й Артема.
— Дивно, що він у ній знайшов. Вона ж така товста, а він — утілення тестостерону.
—Та воно ж видно — щоранку разом приїжджають, — похапцем додала бухгалтерка, огрядна Ганна Миколаївна, що просто жити не могла без обговорення чужого особистого життя за ранковим чаюванням.
Артем стояв біля кавомашини, коли до нього підійшов Діма з IT-відділу з єхидною посмішкою:
—Ну що, Артеме, чув, тепер ти з нашою «пампушкою» катаєшся? — Він гигикнув. — Не думав, що у тебе такі смаки.
Артем напружився, але вдав, що не розуміє:
—Про що ти?
—Та годі тобі, усі бачать, як ти з тією повненькою Алісою зависаєш. То кава, то бесіда. — Діма удавано зітхнув. — Ну й добре, хоч хтось її оцінив…