Полонена тінню. 18+

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 17

Анотація до книги "Полонена тінню."

Вона — горда воїтелька світлих ельфів. Він — безжальний убивця з глибин Підзем'я. Їхні народи століттями плекали взаємну ненависть, але коли світ починає поглинати армія прадавніх мерців, а на поверхню виповзає таємна змова світлих владик і нічних матріархів, вибір зникає.
Тепер їм доведеться або знищити одне одного, або навчитися довіряти. Бо там, де руйнуються звичні ідеали та оголюється брехня союзників, єдиним порятунком стає той, хто стоїть пліч-о-пліч із тобою.
Кожен крок у темряві — це гра на межі смерті, а кожен випадковий дотик обпікає полум'ям. Тірайлін усе життя ділила світ на абсолютне чорне та біле, але Рейтар змусить її розгледіти сірі півтони. Їхній вимушений союз неминуче переросте в заборонене кохання, яке може стати їхнім порятунком… або ж остаточно згубити обох.

трилер від ненавісті до кохання дарк_роман

Зміст книги: 18 глав

Пролог.

Розділ 1. Подих минулого.

Розділ 2. Мертві нічого не прощають.

Розділ 3. Ельфи та Дроу.

Розділ 4. Кров і Тінь.

Розділ 5. Срібло на чорному камені.

Розділ 6. Іскра та зрада

Розділ 7. Перехрестя.

Розділ 8. Мисливці у темряві.

Розділ 9. Ціна таємниць.

Розділ 10. Хрещення кров'ю.

Розділ 11. Шепіт мертвих і пристрасті.

Розділ 12. Одкровення.

Розділ 13. Перехрестя.

Розділ 14. Попіл буття.

Епілог.

Глосарій.

СТАТУТ ТА КОДЕКС ГІЛЬДІЇ АВАНТЮРИСТІВ

17 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Аня Осадчук

01.06.2026, 08:11:49

Дякую вам за пригоди темного ельфа і світлої ельфійки, сподіваюся на продовження історії.♥️♥️♥️♥️

Олександр Кваченко

19.08.2026, 23:22:10

Аня Осадчук, Ще один уривок.

Нехай боги плетуть свої інтриги,
Нехай мерці лякають з темноти.
Ми спалимо дотла їх чорні книги,
Бо мій єдиний світ віднині — ти.

Аня Осадчук

19.08.2026, 06:39:20

Дякую вам за книгу, пригоди були карколомні. Сподіваюся на продовження.♥️♥️♥️♥️

Олександр Кваченко

19.08.2026, 23:20:53

Аня Осадчук, Дяка!!

Попіл буття.

Згорає радість, мов суха трава,
І біль минає, втративши вагу
Вітри розносять клятви і слова,
Лишаючи лиш попіл на снігу.

Немає ран, що не загоїть час,
Немає болю, що не має дна.
Життя — це полум'я, що гріє нас,
Але згорає в темряві сповна.

Стихає все: і тріумфи, й прокляття,
Ілюзія — корони і хрести.
Зумій прийняти попіл від багаття,
Бо нам крізь нього суджено іти.