1 049
Анотація до книги "Питання віри"
Студент-старшокурсник - це така добре сформована, наділена скептицизмом особистість, яка все знає про життя, і чиї переконання вже не так-то й просто похитнути. Принаймні так думав про себе
Лесь - аж до того знаменного дня, коли сталася подія, що перевернула його затишну реальність догори дригом і примусила подивитися на світ під зовсім іншим, не знаним досі кутом.
Лесь - аж до того знаменного дня, коли сталася подія, що перевернула його затишну реальність догори дригом і примусила подивитися на світ під зовсім іншим, не знаним досі кутом.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене склалося враження, що прагнення до життєподібності (у житті радше буває саме так: бентежить найменше відхилення від раціонально пояснюваного, безсюжетне зіткнення з ним) зробило текст дещо пісним, адже література все-таки не дорівнює життю. Крім того, як на мене, у таких простих історій шарм у невизначеності, у тому, щоб читач сумнівався: що це було, самонавіювання чи дійсно містика? А тут цього немає. Хоч певна родзинка є в тому, що головний герой, незважаючи на декларований скептицизм, від самого початку не здається скептиком. Але в цьому само й пастка: за такого відчуття його зміна світогляду, яка є підсумком твору, зовсім не вражає. Він насправді і до того вірив у всяке, просто поставив крапку.
Якось так сприйнялося.
Ірина Пасько, І Вам дякую за дискусію!
Всі ми постійно в усіх чомусь та вчимося)
Дякую за оповідання! Дуже люблю розповіді про таємничі місця, але без відверто кривавих сцен.
Ми саме позавчора прогулювалися поруч з цими руїнами і відчували потойбічний холод, який сочився повз темні віконні отвори. Щоправда, всередину не заходили, тому вберегли себе від тієї халепи, яка сталася з героєм оповідання :-)
Ще сподобалися дрібні деталі, які одразу дають масу інформації. Наприклад, згадка про п'ятий трамвай - і вже зрозуміло, що дія відбувається між 2002 і 2010 роками, а студенти навчаються в Могилянці. Чи я помиляюся? :)
Віктор Полянко, Дякую Вам за коментар!
Так, Ви абсолютно праві! Дуже приємно, що цю маленьку загадку помітили й розгадали)))
І містики ніби трошки є, але все якось так буденно - сидять собі студенти і пиво п'ють.
Не захопило...
Eugenie Bart, Це точно. Часом очікування чогось невідомого чи страшного, що ніби проступає через буденні речі, більше виснажує страхом ніж описання кривавих сцен з чудовиськами.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати