Перший і останній
464
Букнет Містика/Жахи Перший і останній

Перший і останній

Марк Бабаревич
Повний текст · 11 стор.
27
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 14
Анотація до книги "Перший і останній"
Перед новорічними святами в Максима виходить повернутися додому з війни, щоби побачитися з мамою і сестрою. Та чи встигне він?
Зміст книги: 1 глава
***

14 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже сумно. Дякую за твір.

Марк Бабаревич
10.05.2024, 15:17:08

Дякую за відгук!

avatar
Марина Семйоник
21.04.2024, 23:01:50

Сумна історія, до сліз ... Таке наше сьогодення, на жаль. Дякую за щирі правдиві рядки.

Марк Бабаревич
22.04.2024, 06:13:04

Дякую за відгук!

avatar
Елена Клименко
07.02.2024, 23:31:46

Дякую❤, до сліз... У цій коротенькій історії ви так багато сказали для нас усіх. Страшне сьогодення, біль Маліка і наше минуле-голодомор. Хай Господь змилується, почує молитви наших солдат, їх матерів і рідних...

Показати 2 відповіді
Марк Бабаревич
08.02.2024, 08:59:25

Дякую за коментар

avatar
Наталка Черешня
08.02.2024, 08:31:43

О так, жахи - це, вочевидь, ваш жанр.

Марк Бабаревич
08.02.2024, 08:59:11

Мабуть так і є

avatar
Вільям Баєрс
07.02.2024, 11:33:42

як Ви оціните мою книгу? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!




Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/vadim-bulava-u10977226

Марк Бабаревич
07.02.2024, 22:43:55

Вільям Баєрс, Цікавий початок, буду стежити)

avatar
Олеся Глазунова
06.02.2024, 21:58:08

Чудовий твір!
Сильний!
Для мене цей твір не про війну, а про емоції...
Подивилась, коли були перші відгуки, але й досі твір є актуальним.
Кожен дивується, вірить, сподівається, пам'ятає, жадає, але... в один момент...
Усі хочуть до мами, усі хочуть у затишний святковий дім..
Пишу, ковтаючи сльози.
Дякую!
Дуже сподобалось!!!

Марк Бабаревич
06.02.2024, 22:29:06

Alesia, І вам дякую. Так, це дійсно наше сьогодення

avatar
Надія Скрипка
03.02.2024, 01:51:32

Яке страшне наше сьогодення...
Хоч і в такий дивний спосіб та все ж мрія Максима збулася - хлопець востаннє побачив маму і сестру. Страшно і сумно. І скільки українських родин більше ніколи не зможуть зустрітися з найріднішими. Залишається тільки пам'ять про них...

Марк Бабаревич
06.02.2024, 22:28:17

Надія Скрипка, Це точно, Дякую

avatar
Юлія Вовк
01.02.2024, 23:53:52

Дякую вам за цю історію. Дуже життєво.

Показати 3 відповіді
Марк Бабаревич
06.02.2024, 22:28:01

Юлітта фон Девер, Я б дуже хотів ніколи не знати війни й не писати про неї( Але є як є, наша реальність тепер така. Особисто моя реальність є війною ще з 2014 року і на жаль наше завдання тепер постійно про неї говорити, щоби не забути навіть випадково про всіх, хто віддав своє життя

avatar
Настя Бабий
09.12.2023, 21:17:20

Боляче від того, що це наша реальність(

Марк Бабаревич
01.02.2024, 23:56:40

Згоден

avatar
Avisk
22.11.2022, 08:36:53

До мурах...

Марк Бабаревич
01.02.2024, 23:56:29

Дякую за відгук

Сильний твір. Сміливо і правдиво написано. Дякую.

Марк Бабаревич
26.01.2022, 23:00:55

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую, дуже приємно отримати таку оцінку!

avatar
Наталія Ковган
09.01.2022, 19:31:18

Коли побачила цей твір, то перша була думка: "чому я раніше не прочитала, як могла пропустити". Почала читати. Спочатку так було тепло та радісно, що от хлопець вертається додому, що він зустріне Різдво... Потім... я не хочу спойлерити, але я трохи не почала плакати, настільки серце стиснулося. Гірше за все те, що це реальність.
Як завжди, ви неймовірне передали атмосферу, настрій свята та моторошну присутність смерті. Нехай таких як Максим буде менше, нехай хлопці повертаються додому, а не спостерігають останній раз за рідними через вікно.

Марк Бабаревич
09.01.2022, 20:25:33

Наталія Ковган, Дякую за ваш коментар, а особливо за увагу до моїх робіт і активність) Вже давно носив цю ідею, і мені здалося, що під свята якраз добре буде все ще раз спробувати осягнути. Адже найменше про що ми думаємо в святковий період - це про смерть. Але по той бік війни все трохи інакше, і мені приємно, що я хоч трохи, але маю змогу допомогти інколи цим двом світам доторкнутися один до одного.

avatar
Лин Дарина
05.01.2022, 20:04:22

Вау, дякую за історію)

Марк Бабаревич
07.01.2022, 07:45:19

Лин Дарина, Будь ласка) дякую за коментар)

avatar
Марк Бабаревич
30.12.2021, 16:37:42

Коментар видалено

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше