Перлина Шредінґера: одночасно твоя і не твоя.

Що робити, якщо скарб утікає від тебе, регоче і сам вирішує, кому належати? Можна створювати комітети, архіви й департаменти, можна сперечатися про регламент. А можна просто поплисти вночі з навушниками, слухати музику і вчитися не тримати.
Її звали просто — Жінка. Це не було ім’я в паспорті (паспорт мав іншу думку про те, як мають називатися люди). Але світ, якому не бракує ввічливості, зовсім не зобов’язаний звертатися до тебе так, як звертається бюрократія. Тож для моря, для вітру і для тих, хто внутрішньо визнає, що казки — це спосіб не згубити пам’ять, вона була — Жінка. І вона любила плавати вночі.