17 196
Анотація до книги "Перелюбниця"
У Ірини є все, що називають щасливим життям: турботливий чоловік, маленький син, затишний дім і спокійне майбутнє. Є лише одна проблема — вона ніколи не кохала свого чоловіка.
Зустріч із Романом Гордієнком перевертає її світ. Те, що починається як пристрасть, швидко перетворюється на небезпечну залежність, у якій брехня стає звичкою, а подвійне життя — єдиною реальністю.
Роки потому Ірина вже не впізнає себе. Вона майстерно грає роль ідеальної дружини, приховуючи правду навіть від найближчих. Але коли навколо «Мезона», де працювала Ірина, спалахує гучний скандал, минуле, яке здавалося давно похованим, повертається, руйнуючи все, у що вона вірила.
І тоді Ірині доведеться зрозуміти: що насправді було коханням, а що — лише красивою ілюзією, за яку вона ледь не заплатила найдорожчим
Зустріч із Романом Гордієнком перевертає її світ. Те, що починається як пристрасть, швидко перетворюється на небезпечну залежність, у якій брехня стає звичкою, а подвійне життя — єдиною реальністю.
Роки потому Ірина вже не впізнає себе. Вона майстерно грає роль ідеальної дружини, приховуючи правду навіть від найближчих. Але коли навколо «Мезона», де працювала Ірина, спалахує гучний скандал, минуле, яке здавалося давно похованим, повертається, руйнуючи все, у що вона вірила.
І тоді Ірині доведеться зрозуміти: що насправді було коханням, а що — лише красивою ілюзією, за яку вона ледь не заплатила найдорожчим
зрададарк_романчорні первоцвіти
“Якщо довго грати роль гарної дівчинки, слухняної доньки, взірцевої дружини, одного дня може знести дах… Так сталося і з Іриною… Цікава історія про життя, знайоме кожному!”
Зміст книги: 73 глави
393 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Події, які спочатку розвивалися повільно, тепер наростають, як сніжний ком... Яке ж... непросте життя у цієї дівчинки! Дякую авторці за емоції, які переживаєш разом з героїнею)
Лія Лореляйн, Дякую, вже незабаром весілля❤️
Чому жар розпалюють не хороші хлопці, їм би трохи вогника додати...
Джул, Так Бог парує:)))
я ніколи вчасно вийти не можу))
Eva Solran, Я теж)) Але коли мене мама випроводжала до школи, то завди приходила вчасно.
Ооооо, жовтенятко. Я там теж була. Як все знайомо☺️
Христина Вілем, Я була у першому класі
"Сага про Форсайтів" і мені не нудно з собою.... Моя коронна фраза)))))
Христина Вілем, Так, мені теж не нудно з собою:)))
Артур ... Гарне ім'я для першої отрути☺️
Христина Вілем, Таак, а він же такий гарний, звабливий, мрія, а не чоловік, на перший погляд
Вітаннячка з марафону! Що сказати, проковтнула усе, що було написане і хочу ще. Хоч я й не полюбляю жанр СЛР, та й позначка 18+ мене дуже відлякує, у Вас це все органічно вплелося у сюжет про мою тезку-вчительку (іноді читала ніби про себе), яка шукає свою долю. Цікаво завернули з лікарем Артуром та мамою подруги, не менш цікавою стала і арка з учнем. Можна лише здогадуватися, що далі чекає на Іру з Яном, та чи нагадають про себе минулі кавалери. Книгу читатиму далі залюбки!!!
Ньюбі Райтер, Дуже дякую, 18+, через те, що будуть стосунки з коханцем, і звичайні речі, які бувають між подружжям. Та це не буде еротичний роман. Але і не написати я про це не можу, оскільки зображую психологічний портер героїні.
Дуже цікаво ❤️❤️❤️
У Ірини ще є час, щоб вийти заміж і не хвататися за першого ліпшого хлопця. Батьки штовхають дітей на практичний вибір, але є ж якісь вподобання, бажання, кохання і краще ці відчуття не ігнорувати.
Адепт мухопітомника, Це як тепличну рослину виставити на холод, або загине, або адаптується
Вітаю в збірочці!!!
Мрія Чарівна, Дякую, щаслива бути в такій чудовій компанії❤️
Дуже цікава книжка!
Qweeerf, Дякую за коментар❤️
Дякую за вашу історію у флешмобі! ❤️❤️❤️
Ольха Елдер, Дякую і вам за цю чудову ідею та підтримку ❤️❤️❤️
Це правда, хлопці випускних класів закохуються у своїх молодих вчительок, як і дівчата в учителів, але з дівчатами зрозуміліше, закінчують школу і одразу виходять заміж,а хлопці все життя ображені на вчительку, яка не відповіла взаємністю....
Галина Беник, Знаю сім'ю, де хлопець закохався у свою вчительку. Між ними 13 років різниці. Це й ще в селі було. 60-ті. Одружилися, поїхали в місто, прожили все життя разом. Дякую, що читаєте❤️
Шкода хлопця і Ірину. Хлопця, бо закохався не по роках, а Ірину за булінг в її сторону, але в ті часи про таке слово не чули.
А я скажу так: Ян — це золото! Чоловік, який мовчки бере твою важку сумку і не ставить зайвих запитань, коли бачить, що ти готова розплакатися — ось за таких треба триматися. А той Дмитро... молодий ще, гарячий, тільки проблем наробив. Поцілував і поїхав у свій Київ, а їй тепер віддуватися перед усією школою.
Дуже емоційна книга!
Мрія Чарівна, Дякую❤️
Вдячних читачів ❤️
Неба Крайчик, Дякую❤️
Як легко зруйнувати репутацію людини однією статтею в жовтій пресі. Особливо коли ти з вчительської династії.
Ірина Котенко, Вчителька має тримати дистанцію, а не оці от розмови поза уроками;))
Сцена з мамою Дмитра — просто вогонь. Типова представниця тогочасної еліти. "Ви псуєте мого сина своїми знаннями" — це ж класика! А те, що пацан на Майдан втік — це дуже в дусі того часу. Вірю кожному слову.
Мая Сінельська, Дякую за коментар ❤️❤️❤️
Яка ностальгія))) контейнер, картонка і шторка)
Чи то Харків, чи Київ, чи Одеса, антураж тих років в погоні за обновкою незмінний)
Marina Marina, О, так, там я купувала весільню сукню на нічному базарі біля залізничних колій. Хоч і осінь була, але вночі — дубак. Та це нікого не зупиняло)))
Батьки Дмитра повелися як типові "небожителі": зламали хлопцю життя, вчительку підставили під удар і поїхали в свій Київ.
Олег Гончар, Так, помстилися (((
Ця історія обов’язково повинна побачити світ! Вона так точно та чесно передає атмосферу, емоції та почуття, що це не може не відчуватися та не відгукнутися - зачіпає. Натхнення! Із нетерпінням чекатиму продовження ❤️
Валентина Бродська, Так, вона дуже реалістична - це відчувається, і для мене теж особлива. Думаю, що вона знайде шлях до багатьох своїх читачів.
Ось так і все починається... з квитка, від якого хтось відмовився...
Валентина Бродська, На жаль...
Цікаво розвиваються події, хоч і ніби як повільно, але залишатись на ніч без "дози Ірини" вже важко))
Лія Лореляйн, Повне занурення:)))
Суспільство жорстоке, особливо, якщо ти вирізняєшся( невже Дмитро зникне ось так, просто штовхнувши обставинами до "нормальності" з Яном?
Marina Marina, Він ще підліток і залежить від грошей і волі батьків, але колись він виросте... Не буду спойлерити:)))
Що ж обере героїня: стабільність без кохання чи пристрасть, яка може зруйнувати все? Йду шукати відповідь на сторінках ❤️
Валентина Бродська, влучно сказано, мені дуже близька Ваша життєва філософія ❤️
Добрий вечір. Вітаю з святом Великодня!! Дякую за приємний сюрприз на Бабія
Авторко, чи буде хепі енд?
Мая Сінельська, Так, звісно, але у моєму стилі ;)))
Мені подобається, як вплетена Помаранчева революція. Це не просто фон, це стан душі — коли все старе руйнується, а нове ще лякає. Лісовський занадто дорослий для своїх років, але такі "дипломатичні діти" зазвичай і є такими — передчасно мудрими.
Юлія Самборська, Дякую:)))
О, вже вона думає про Дмитра) Зацікавленість, як вірус похитнула її вчительску операційну систему. Думаю, що він і далі буде її руйнувати поки Ірина не здасться)) Ги-ги) Сподіваюся я не помилився)
Адепт мухопітомника, Ех, він міг би, але доля розіграє все по-своєму❤️
Якісна сучасна драма, яка залишає по собі шлейф роздумів і щемливе відчуття впізнаваності. Це книга про кожну з нас, хто хоч раз боявся зробити крок назустріч власному щастю через страх осуду. Дякую, що безкоштовно!
Мая Сінельська, Дякую, це дуже особиста книга. Деякі епізоди я писала з власного життя. Я теж була такою дівчинкою, що лягала спати після новин до 18 років і наївно вірила таким, як Артур. Тільки мій прототип виявився одруженим з маленькою дитиною і так само подивився крізь мене. Я думала, втрачу свідомість від шоку.
Надіслала вам рекомендацію)
Лана Нова, ❤️❤️❤️
А я от не згодна з Іриною! Яка вона "стара діва" у 23 роки? Це ж самий розквіт! Але я розумію її страх перед плітками. У школі стіни мають вуха, а колеги-вчительки гірші за прокурорів.
Ірина Котенко, Коли подруги вже усі прилаштовані, то Ірині здається, що вона вже все пропустила. Це з висоти прожитих років 23 - ще майже дитинство, а в Ірини все серйозно)) Втім, стосунки зі школяром ніколи не вітаються, хай закінчить спочатку навчання.
Успіхів та багато прихильників!
Куранда Валерія, Дякую❤️❤️❤️
Вітаю з новинкою! Нехай книга знайде своїх читачів і подарує багато теплих відгуків.
Стейсі Мур, Дякую, бажаю і вам успіхів у творчості❤️❤️❤️
Найкращі ліки для пораненої душі - занурення з головою у якусь справу, навіть роботу. Коли немає часу на зайві думки. Сподіваюсь, школярі відволічуть Ірину.
Лана Нова, Відволічуть, ще й як;))
Ну, а що, судячи з опису зовнішності Ірини вона гарна, а ще розумна і молода, то ж не дивно, що учень-випускник щось собі надумав, захопився))
Адепт мухопітомника, Так, в нього перше кохання
Невже Ірина наважиться на роман з Дмитром? Наче б то і різниця невелика, нічого тут страшного немає як в цілому по життю. Але точно не зараз.
Лана Нова, Ага, там батьки в нього ого-го. Не для Іри їхній принц
Цікавенько, вже у бібліотеці, читатиму))
Лія Лореляйн, Дякую❤️❤️❤️
Так, заспокоїться. Ага.
Дякую за продовження. Спокуслива книга)
Оооо,шикарно!Добре вплетено історію жінки в історичні події країни.Мені подобається!
Уявляю, що відчувала Ірина, коли Артур пройшов повз неї. На місці вмерти і не встати(( Серце на шматочки ❤️
Валентина Бродська, Відчувається, що переживання героїні дійсно справжні, а не вигадані. Я дуже ціную це у творах❤️
Хай щастить Ірині. Сподіваюся вона впорається зі своєю роботою класного керівника і ці юнаки і юнки не сядуть їй на голову.
Адепт мухопітомника, Може й впорається))), дякую за коментар❤️
Як привід серед бенкету... Яка влучна метафора, коли ти зайва на святі життя...
Лана Нова, Дякую за коментар ❤️❤️❤️
це просто до мурашок, дякую за оновлення! ❤️❤️❤️
Ірина Котенко, І вам дякую❤️❤️❤️
Як людина, що перенесла важку пневмонію, скажу — описано дуже правдиво. Цей "гострий ніж" у грудях при кожному вдиху... Це фізичне втілення розбитого серця Ірини.
Олег Гончар, Дякую, мене Бог милував від такої страшної хвороби, тішуся, що вдалося передати
відчуття. Дякую за коментар❤️
Весь цей жах на день народження? Бідна Ірочка... Але знаєте, добре, що вона поїхала. Краще так — один раз "згоріти", ніж роками жити ілюзією і чекати дзвінка, який ніколи не настане.
Юлія Самборська, Ілюзії роз'їдають, згодна з вами❤️
Шкода Ірину, ще й так захворіла(
Адепт мухопітомника, Так, дякую за коментар❤️
Нажаль таке буває. Відрядження і нічого особистого. В Харкові бачив, а в Києві вже не помітив
Адепт мухопітомника, Навіть, якщо і помітив, то зробив вигляд, що ні. Бо ж поруч стоїть жінка, яка дійсно хвилює серце.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати