16 381
Анотація до книги "Перелюбниця"
У Ірини є все, що називають щасливим життям: турботливий чоловік, маленький син, затишний дім і спокійне майбутнє. Є лише одна проблема — вона ніколи не кохала свого чоловіка.
Зустріч із Романом Гордієнком перевертає її світ. Те, що починається як пристрасть, швидко перетворюється на небезпечну залежність, у якій брехня стає звичкою, а подвійне життя — єдиною реальністю.
Роки потому Ірина вже не впізнає себе. Вона майстерно грає роль ідеальної дружини, приховуючи правду навіть від найближчих. Але коли навколо «Мезона», де працювала Ірина, спалахує гучний скандал, минуле, яке здавалося давно похованим, повертається, руйнуючи все, у що вона вірила.
І тоді Ірині доведеться зрозуміти: що насправді було коханням, а що — лише красивою ілюзією, за яку вона ледь не заплатила найдорожчим
Зустріч із Романом Гордієнком перевертає її світ. Те, що починається як пристрасть, швидко перетворюється на небезпечну залежність, у якій брехня стає звичкою, а подвійне життя — єдиною реальністю.
Роки потому Ірина вже не впізнає себе. Вона майстерно грає роль ідеальної дружини, приховуючи правду навіть від найближчих. Але коли навколо «Мезона», де працювала Ірина, спалахує гучний скандал, минуле, яке здавалося давно похованим, повертається, руйнуючи все, у що вона вірила.
І тоді Ірині доведеться зрозуміти: що насправді було коханням, а що — лише красивою ілюзією, за яку вона ледь не заплатила найдорожчим
зрададарк_романчорні первоцвіти
“Якщо довго грати роль гарної дівчинки, слухняної доньки, взірцевої дружини, одного дня може знести дах… Так сталося і з Іриною… Цікава історія про життя, знайоме кожному!”
“Глибока, емоційна історія Ірини, що змушує задуматися: чи варто брехати серцю заради ілюзії щастя? Це роман про небезпечну гру, де межа між етикою та пристрастю стає надто тонкою.”
Зміст книги: 73 глави
392 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Дочитала до кінця ваш твір. Дуже сподобалося, коли дружина Романа прийшла і у них все пішло шкереберть. Порадувало, що все добре закінчилося. Роман отримав своє і поніс покарання. Справедливість відновлена. А в Ірини нарешті відкрилися очі на нікчемних чоловіків по типу Романа. І нарешті вона іншими очима подивилася на свого чоловіка. Кінець дуже сподобався.
Ваша книга варта зайняти одне з призових місць. Бажаю успіху на конкурсі.
Валю, я прочитала на одному диханні. Зачепило навіть такі закутки душі про які сама не здогадувалася. Дякую тобі :-)
50-55. Наївність Ірини і Марини дивують. Марина заявила, що відбила свого чоловіка у матері. А він її кохав. Але, якби він реально кохав її мати, він би не одружився із нею. Він лише себе кохає. Більше нікого.
А коли Ян зробив винахід і став при грошах, то сподівалася, що Ірина передивитися сві́й погляд на чоловіка і почне вже з ним розмовляти про те, чого хоче. Але ні. Вципилася у Романа. Вона вважає його вільним, а не рабом систем, як чоловіка. Але забуває, що він одружений. І за іронією долі, вона ж сама каже, що він у золотій клітці. А хіба вільні люди у клітці?
Валентина Бродська, Так, я теж про це. Якщо потім це ще більше виявиться в книзі, то це буде і логічно і реалістично.
38.-50. Нещаслива жінка намагається шукати щастя. Хоча сама не розуміє, що все, що творить, то від її нелюбові себе і не знання себе. Дитину від не коханого чоловіка вона не любить. І це закономірно. Хвороба дитини теж закономірна. Діти відчувають тонко переживання і внутрішній стан батьків, особливо матері. Але Ірина, ще молода. І цього не розуміє. Ви тут майстерно показали практичну реальність, що коїться у багатьох сім'ях.
Стосовно Романа, то від не поважає ні дружину, ні Ірину. Він просто нечесний і використовує нещасну, наївну дівчину. Якби він не став простягати руки до неї, то між ними нічого б не було. Тут більше його відповідальність, а верніше безвідповідальність по відношенню до дівчини і до власної дружини. Ірина захопилася ним, і ще не розуміє його брехню. Ще й себе картає.
Жінки схильні брати на себе чужу відповідальність.
Цікаво, цей робочий роман заснований на якихось реальних подіях чи вигадка сюжету?
Анастасія Коваленко, Моє життя в цій книзі відлунюється епізодами, відчуттями, емоціями, якимись подіями. А так, це не автобіографія.
31-37. Як і очікувала, Ірина , у здавалося б, щасливому шлюбі почала стативи собі питання: чи це є щастя? Але від реальності нікуди не втечеш. Не коханий чоловік, то важке "щастя". Їй і син її не дуже потрібен. І на роботу вирішила втекти. І там в неї з'явилися нові спокуси. Ви майстерно підводите, як думки, дії, внутрішні страхи призводять до неочікуваних життєвих поворотів.
Анастасія Коваленко, Дякую, що читаєте і так прицільно коментуєте❤️❤️❤️❤️❤️
Роман вийшов чудовий, дуже яскраві персонажі. В Ірі часто бачила себе, розуміла усі її вчинки. Добре, що все закінчилося так, як закінчилося)) Ви молодчинка, пишіть ще!
Ньюбі Райтер, Щиро дякую за такий чудовий коментар❤️❤️❤️
62: чо їй шкода того Романа, боже мій... Мені шкода Яна(
Щось він не надто розумний, Якщо стільки років не викрив її брехні і зради... А якщо заплющує на це очі - то ще більш мене розчарує...
Марія Залевська, Любов - це про довіру. Ян їй довіряє. І він не ревнивий. За його характером йому в голову не прийде, що його ідеальна Іринка може таке творити. Я тобі в особисті розповім історію про ідеальну дружину, коли чоловік ні сном, ні духом. Тільки тій не повезло.
Добре, що батько зміг підтримати дочку, навіть, якщо вона чинить дурниця. Але для неї це було важливо.
Анастасія Коваленко, В цій книзі батько позитивний, так. І Ян чимось схожий на нього характером.
18-25. Добре, що Ірина поставила крапку у своїй історії з Артуром. Тепер в неї буде шанс на нові відносини. Хоча, звісно, школяр не варіант. А от поява Яна трохи розважила. Він просто допоміг принести холодильник, а тут за його спиною вже його обговорюють як кандидата у чоловіки. Цікаво до чого це призведе.
Анастасія Коваленко, Якби ж то вона поставила сама, а так її порвало на шмаття. Вона навіть не могла уявити собі, що чоловіки от так можуть: кохати одну, а вечір проводити з іншою, бо вона вдало підвернулася.
26-30. Сподобалося, що ви плавно підводите до того, чому жінки роблять помилки. Як суспільство через плітки, цькування фактично заставляє жінок шукати прихисток і виходити заміж, навіть за не коханого. Ірині пощастило хоч, що наречений її кохає і поводиться шляхетно. Але чи зможе вона бути щасливою з не коханим? Чи це буде ілюзія щастя?
Анастасія Коваленко, Ірина крім історії кохання у класиків нічого не бачила, а це все далеко від реальності і значно спотворює її сприйняття.
67: дочитала главу, Ян так опікується нею, та всім! А у відповідь що? Кілька шорстких слів… Нічого її життя не вчить…
Марія Залевська, Тут тільки самодисципліна і повне усвідомлення допоможе
Дякую за книгу, яка викликала стільки емоцій! Дуже життєво, багато зрозумілих і знайомих ситуацій, людей, проблем…
Дуже прикро, що головна брехня так і не випливла, бо Ян точно не заслуговує на життя поруч із такою людиною, яка РОКАМИ зраджувала. Супер, що вона нарешті усвідомила все. Але це взагалі її не виправдовує і не знімає відповідальності. Я би хотіла, щоб Ян мав інше життя, з гідною щирою людиною. Щось мені здається, що Ірині варто зустріти першого-ліпшого альфу - і буде повторення історії..)
Але в кожного свій шлях, у цих героїв вочевидь такий. Бажаю Вам натхнення і успіхів у творчості!❤️
Марія Залевська, Для Яна вона гарна дружина, бо він не знає правди. Він кохає її і щасливий, що вона з ним і поруч, а її совість і пам'ять про вчинки назавжди залишиться з нею.
71: я просто не маю слів!!!! Знову!!! Вона знову це зробила?! Після всього того, що пережила вона і їхня родина? Після того, як Ян спав псом в її ногах? Дуже зручно влаштувалася, нічого не скажеш!
А могла би нарешті все йому розповісти. Поки цього не зробив хтось інший.
Марія Залевська, Я знаю не одну реальну історію, де люди живуть поруч разом багато років і не знають про зраду.
70: а ось і зустріч, на яку я чекала… Тільки все змінилося, і всі… Не ту людину вона обрала для сповіді… І нащо це все, коли до справи взагалі це не треба? І тим паче для протоколу… Зате зовсім не та людина тепер знає про її гріхи.
Марія Залевська, Чому, він її пожалів і вона більше не фігурувала у справі
69: бо брехня не приносить щастя, а довгі роки у брехні - й поготів…
11-14. Дзвінок задзвонив дуже вчасно. Це врятувало Ірину від незворотного, хоч вони ще це не зрозуміла. А от картина... Цікаво чи буде це мати продовження ст Ірина вилікується від почуттів до Артура.
Анастасія Коваленко, Історія Артура буде в книзі
Ірина поки що у своїх мріях. Але чомусь так і не запитала, чи розлучений Артур чи просто зняв обручку в іншому місті. А от її мама здивувала, доньці вирішила дороге плаття купити, щоб краще виглядала для чоловіка старше на 14 років. Та добре, що в Ірини хоч одна мрія збулася. Плаття, яке вона хотіла справдилося. А от що на думці там у Артура? Навіщо він її розшукував? Цікаво до чого це все призведе.
Анастасія Коваленко, Артур все розповість про дружину, але в нього інша таємниця. Це чоловік певного типажу, на який западають молоді недосвідчені дівчата
67: я чекала на цей момент, ахаха, от з перших слів глави))) Іншого я від нього і не очікувала.
65: щось мені здається, що «і все» не вийде… цього варто було очікувати з приходом Ніки, адже вона не просто так прийшла в компанію. Як я вже писала, це розумна і небезпечна жінка, попри її вади.
А Тая занадто ідеальна, аж до механізму… може, якби в Ірини була інша подруга, з характером, щоб мізки вправила, а не прикривала все життя, то якось би інакше було. Але це вже скидання відповідальності ))
Марія Залевська, Наче б Ірина когось слухала, ага. Там пока сама не допетрає, ніхто не допоможе. Я от в її віці нікого не слухала
66: ну, до Таї і тут не дійшло, що не варто руйнувати Ірину ще більше і бодай щось розповідати про того козлину… Так її не звільнили, виходить? А то в Німеччину збиралася ніби…
Шкодує він, от самозакоханий йолоп! І що би з тією дитинкою було би? Де би вона була, який батько би її виховував ?.. підтверджує свій статус самозакоханого маніпулятора
63: цікаво, що за питання у Яна з Левом… Ура, нарешті про нього теж подумали! Буде тепер на новій автівці)
61: бог ти мій, навіть так... Не хотілося би, аби Роман підставив закохану в рожевих окулярах... Але він такий, що може...
Точно все знає Ніка... Не просто так вона влаштувалася туди... Лише одне питання: нащо їй цей бабій?) Думаю, до її ніг би впали більш вигідні партії, які би краще до неї ставилися.
59: хто би міг подумати, що ця розумниця і красуня п'є... Хоча з таким чоловіком це не дивно. Впевнена, вона розуміє, що він не вірний їй.
Цікаво чому Артур привів до себе додому дівчину. Він наче одружений. І де його дружина? Добре, що хоч не скористався ситуацією.
Анастасія Коваленко, Там буде далі пояснення
58: матір рідна! Ось цього я точно не могла очікувати від Ірини. Ідеальний план, який не міг провалитися… Бо Роман думає, відомо чим. Було дуже палко)) І страшенно небезпечно….
Роблять вони, а перед Таєю соромно мені…
57: а вона ще й красунею виявилася… Оце так удар нижче пояса…
56: оце так новини… Так собі екстрим))
Гарне закінчення книги, сподіваюсь що вони будуть щасливими адже і Ян і син заслуговують на це ❤️❤️❤️
Неба Крайчик, Ян заслуговує на кращу,щоби була йому вірною,любила своїх дітей і його сина
Рано чи пізно так мало статися. Такі стосунки несуть лише біль обом
Оксана Соловій, щось не видно,щоби Ірині було боляче
Нудьга...
Людмила Усенко, Дякую,що представилась
Все таки ви дали їй другий шанс, а Яну нарешті, відчути себе по-справжньому бажаним, а не придатком до її комфорту
Але невже він настільки сліпий, що не здогадувався про її стосунки, які тривали роками? Чи любов настільки зла для нього, що готовий на все очі закрити, бо вона все одно повертається до нього?
Marina Marina, Дякую, я передам)))
Початок несподівано занурив у радянські часи. Це було неочікувано для нашого часу. Знайомство Ірини з Артемом не банальне. Але схоже Ірина нафантазувала собі вже те, чого не має. Ще й намагається порівнювати себе з іншими. Ви тут влучно показали, як невпевнена в собі дівчина, вихована у суворих правилах, може захопитися непотрібним їй чоловіком, тому що він приділив їв трохи уваги.
Анастасія Коваленко, О, це так характерно для таких ситуацій, сама такою була
54-55: все ж Ірина дуже добре влаштувалася… А всі думки про одне…
Оце так зустріч. Навіть якби треба було хоч приблизно уявити її обставини, то це було б дуже складно)
Дякую автору за цю щиру і непросту історію. Дуже добре що Ірина зробила висновки і нарешті зрозуміла в чому її щастя
Дуже добре що вона знайшла новий сенс
Їй важко його відпустити і зрозуміло чому
Я так і думала, що дружина все знає
Роман думав що вхопив бога за бороду, а он як все з часом міняється
Оксана Соловій, Йому ж Ірина натякнула
Дуже тішуся що Ірина змогла покинути цього чоловіка
Здається Роман веде справи брудно
Гадаю Ніка про все знає
Роман-паскудник!
Я вже морально готувалася до розлучення, депресії й трагічного кінця. І раптом — світло. Не солодкий хепі-енд, а саме світло. Дякую за чудову книгу! ❤️
Мая Сінельська, Так, всі ми маємо право на другий шанс❤️❤️❤️
Вітаю з завершенням! Рада, що все прийшло туди, де й мало бути.
Тетяна Губоній, Дякую❤️❤️❤️
Дякую за таку цікаву книгу!
Читаю одночасно декілька книг улюблених авторів. І тут випадкова потрапила до вашої книги і як же вона мені сподобалась! З нетерпінням чекала продовження, це при тому, що ви писали її з космічною швидкістю.
Дякую за вашу роботу! Творчого натхнення вам!
Валентина Орлова, Щиро дякую за коментарі і такий гарний відгук, радію, що книга сподобалася. ❤️❤️❤️
Чудове завершення неймовірно цікавої історії! Читала з задоволенням! Усім раджу! Жива, емоційна книга та реалістичні герої, яких розумієш, співчуваєш, проживаєш разом з ними усі повороти долі. Валентина, вам натхнення на нові цікаві історії! ❤️❤️❤️
Лана Нова, Щиро дякую за підтримку і вам теж бажаю натхнення і вдячних читачів❤️❤️❤️
Пощастило Ірині,дуже легким переляком відбулася
Пацюк Червоній, Але пам'ять про вчинки залишиться на все життя і її ніяк не стерти. Дякую, що читали і підтримували❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати