56
“Печатка сузірʼя ”
Анотація до книги "Печатка сузірʼя "
Коли зірки шепочуть твоє ім’я — це не благословення, а вирок.
Ліса народилася під голоси, яких не мало бути. Її шкіру вкривають срібні печатки, що спалахують щоразу, коли небо кличе її знову.
У світі, де магія черпає силу зі світла, вона — єдина, хто носить у собі його тінь.
Та коли в Башті Сузір’їв з’являється Кайр — чоловік, який навчився чути тишу між зірками, — їхні долі сплітаються в одну мелодію.
Бо зорі пам’ятають імена всіх, кого прокляли. І не забувають тих, кого любили.
Ліса народилася під голоси, яких не мало бути. Її шкіру вкривають срібні печатки, що спалахують щоразу, коли небо кличе її знову.
У світі, де магія черпає силу зі світла, вона — єдина, хто носить у собі його тінь.
Та коли в Башті Сузір’їв з’являється Кайр — чоловік, який навчився чути тишу між зірками, — їхні долі сплітаються в одну мелодію.
Бо зорі пам’ятають імена всіх, кого прокляли. І не забувають тих, кого любили.
Зміст книги: 17 глав
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з публікацією! Успіхів і багато читачів. Від мене - вподобайка і підписка)
Лана Рей, Дякую від щирого серця! ?
Кожен читач для мене — окрема зірка, і разом ви творите те небо, під яким живе ця історія.
Дякую за підтримку, підписку й довіру — обіцяю, попереду ще більше магії, шепоту сузір’їв і несподіваних зустрічей.
Вітаю з першою книгою! ♥️ Цікавий початок, все дуже таємниче, Кайр говорить загадками)) Що ж це за пророцтво і що має статися? Заінтригували)
Анна Лір, Дякую!
Рада, що тобі сподобалося занурення у цей світ — він справді дихає таємницями. Кайр не просто говорить загадками, він живе ними: кожне його слово має другий шар, який розкриється пізніше, коли зірки “згадають” правду про Лісу. Пророцтво лише починає розгортатись — і обіцяю, воно переверне небо догори дном.
Далі буде ще більше магії, стародавніх печаток і вогню між рядками — тож тримайся, попереду те, що змінює не лише долю, а й саме розуміння світла.
Ти ще тут?
Я бачу — ти теж дивишся вгору. Так, от туди, де зорі блимають не тому, що холодно, а тому що вони сміються. Бо саме так роблять небеса, коли хтось намагається втекти від долі.
Ліса, певно, зараз сидить десь на даху Башти, тримає пальці над серцем і думає, що зможе переконати небо мовчати.
А небо, звісно, вже розповідає про неї кожній зорі, кожному магу, кожній самотній душі, що колись шукала своє ім’я.
Зізнайся: ти б теж послухала, як звучить твоє ім’я, якщо б його прошепотали самі сузір’я, правда?
Навіть знаючи, що за це, можливо, доведеться віддати спокій.
Тож поки ми з тобою ще не заговорили зірками — просто запам’ятай: кожне світло має свою ціну. І навіть найменша іскра колись стає полум’ям.
Наступна глава почнеться тоді, коли зорі перестануть мовчати зовсім.
І Ліса зрозуміє, що її ім’я — не просто слово, а ключ.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати