Новгородський туман відступав, коли Ярослав стиснув у долоні принесений із Києва перстень Володимира. Батько мертвий. Брат Борис убитий. На престолі засів Святополк Окаянний, заливаючи Русь кров’ю.
Ярослав повернувся до вічевої площі, де застигла залізна стіна варязьких щитів Торґільса.
— Браття! — голос князя розітнув тишу. — Святополк висікає наш рід. Якщо ми не підемо на Київ зараз — морок поглине все!
У відповідь тисячі мечів і сокир із ревом злетіли до неба.