1 050
Анотація до книги "Одна квітка з багатьох"
Кому не подобається ніжитись у лагідних сонячних променях, лежати на травичці і жити без гніту обов'язків і проблем? В такі моменти думаєш, що це назавжди.
А потім розумієш, що все це у минулому. Грубі сірі руки тягнуть подалі від сяючої золотом безтурботності. Дивишся у втомлені очі на обвислому обличчі, зітхаєш і покірно йдеш за ним. Бо від нього не втечеш, воно буде стояти над тобою і важко дихати в маківку. Воно завжди з тобою - Теперішнє.
Головна героїня спробує вирушити в те місце, де заховане її щастя. А чим завершиться ця подорож і чи взагалі відбудеться - ...?
А потім розумієш, що все це у минулому. Грубі сірі руки тягнуть подалі від сяючої золотом безтурботності. Дивишся у втомлені очі на обвислому обличчі, зітхаєш і покірно йдеш за ним. Бо від нього не втечеш, воно буде стояти над тобою і важко дихати в маківку. Воно завжди з тобою - Теперішнє.
Головна героїня спробує вирушити в те місце, де заховане її щастя. А чим завершиться ця подорож і чи взагалі відбудеться - ...?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА далі? У такого гарного твору таки немає закінчення.
Написано із сумом за минулим, який передається. Я думала, що ця жінка - смерть чи якийсь потойбічний дух (вона казала ,що це її кладовище), але до кінця все так і залишилося таємницею.
Приємно бачити такі здогадки :> Краще надати читачам свободу фантазії в такій новелі - я так вирішила.
цікава книга
Рада, що сподобалось :>
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати