Є любов, яку не можна назвати правильною.Є любов, яку неможливо забути.А є любов, яку усвідомлюєш лише через багато років.Випадкова зустріч. Чужа рука в натовпі. Один клаптик паперу з номером телефону. І життя, яке після цього вже ніколи не буде таким, як раніше.Це історія про кохання, яке прийшло тоді, коли я ще не вміла його зрозуміти.Про пристрасть, заборони, вибір і зраду.
Про жінку, яка роками шукала себе серед чужих очікувань, власних помилок, болю і любові.
Про те, як неусвідомлене поступово стає усвідомленим.І про свічки, які так і не згасли.
Бо іноді потрібно прожити майже ціле життя, щоб зрозуміти: те, що ми колись називали коханням,