Не бий мою маму

Ірина народжується в родині, де страх є частиною щоденного життя. Дитинство минає серед криків удома, принижень у дитячому садку й раннього досвіду мовчання, яке здається єдиним способом вижити.
Дорослішання не приносить полегшення. Ранній шлюб, важкі пологи, тиск і насильство з боку родини чоловіка поступово стирають межі між звичкою терпіти й втратою себе.
Цей роман про пам’ять тіла, жіночу долю та шлях крізь поколіннєву травму в радянській і пострадянській реальності.

(Написано зі слів та дозволу головної героїні, засновано на реальних подіях та фактах із її життя. Коментарі прототип Ірини читатиме).