Іванівська ніч мала стати для Мишка звичайним святом — багаття, музика, сміх і річка, яка тихо відбивала світло місяця.

Але одна необережність ледь не коштувала йому життя.

Коли темна вода поглинула хлопця, з її глибин з’явилася таємнича мавка. Вона врятувала Мишка, повернувши його на берег… але разом із його життям забрала дещо інше.

Відтоді він почав бачити її у своїх снах.

Вона приходила щоночі, рятувала його від потоплення й дивилася на нього так, ніби знала його все життя.

Мишко не міг зрозуміти, чому його так тягне до незнайомки.

І чому після тієї ночі вона більше не збиралася його відпускати.

Бо для мавки все було набагато простіше.

Він був її нареченим.

І тепер, хоче він того чи ні, Мишко належав річці… а вона прийшла забрати своє. ??