1
“ONE DAY”
Анотація до книги "На МежІ БожевІлля | Приквел"
"Я стою посеред білого приміщення, на мені лікарняна сорочка і ще одна сорочка, це... це сорочка для особливих пацієнтів. На мені гамівна сорочка. Якого біса?
Я намагаюся рухатися, але я ніби заклякла. Ніби мої ноги залили бетоном. Намагаюся пручатися, вибратися, але марно. Тут я безсила. Ненавиджу це відчуття.
Звук відчинених дверей привернув мою увагу. Я підіймаю голову і бачу близнюків, але одягнені вони не як пацієнти, вони виглядають як лікарі. Що?
Вони наближаються до мене. Стають по обидва боки від мене. І починають торкатися мене. Волосся, щоки, шия, плечі, груди, спина, поперек... Вони обидва притислися до мене, обидва обіймали за талію, обидва зарилися рукою в моє волосся, обидва близько нахилилися до моєї шиї й тихо шепотіли.
- Ти забула? Тоді ми тобі нагадаємо."
Я намагаюся рухатися, але я ніби заклякла. Ніби мої ноги залили бетоном. Намагаюся пручатися, вибратися, але марно. Тут я безсила. Ненавиджу це відчуття.
Звук відчинених дверей привернув мою увагу. Я підіймаю голову і бачу близнюків, але одягнені вони не як пацієнти, вони виглядають як лікарі. Що?
Вони наближаються до мене. Стають по обидва боки від мене. І починають торкатися мене. Волосся, щоки, шия, плечі, груди, спина, поперек... Вони обидва притислися до мене, обидва обіймали за талію, обидва зарилися рукою в моє волосся, обидва близько нахилилися до моєї шиї й тихо шепотіли.
- Ти забула? Тоді ми тобі нагадаємо."
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати