Дарина працює в старій міській бібліотеці й давно звикла до її скрипучої підлоги, протягів із вікон, облупленої фарби та вічних обіцянок міської ради щось із цим зробити.
Вона любить цю будівлю не тому, що вона ідеальна. А тому, що тут живуть історії. Тут діти вперше знаходять книжки, які хочеться дочитати до кінця, люди приходять поговорити, а старі полиці зберігають значно більше, ніж просто книги.
Та одного дня Дарині повідомляють: бібліотеку вирішили продати.
Місто вже має потенційного покупця. Завтра він приїде оглядати будівлю.
Дарина розуміє, що сама не здатна врятувати старий будинок від продажу. Але й просто віддати його першому охочому вона не збирається.
Бо іноді, щоб змінити чужі плани, достатньо показати людині те, чого вона спочатку не помічає.
А деякі історії починають