Після пережитого насильства Софія тікає до Альп, сподіваючись, що там зможе знову навчитися дихати. Проте її тиша обертається голосом — у снах вона чує шепіт, який стає її власною молитвою. І цей голос належить йому.
Дарран Кроу — чоловік, який з’являється між снами й реальністю, порушуючи тонку межу між страхом і притяганням. Він не випадковий. Його минуле так само затьмарене, як і її. Між ними виникає зв’язок, що болить і тягне. Немов обітниця, що дана дотиком душі.
Та коли здається, що минуле розчинилося, повертається Ромео — той, хто колись зруйнував її. Його поява відкриває старі рани і ставить Софію перед вибором: залишитись у світлі або знову ступити в морок, щоб покласти край страху.
Це історія про кохання, народжене з темряви.