Той вечір 26 вересня мав бути звичайним, але став межею, що назавжди розколола життя на «до» та «після». Мені було вісімнадцять, коли реальність розпалася на уламки: тріск, темрява, холодна сирена швидкої, морок, де межа між життям і смертю перестала існувати, і навіть тиша моргу, яка мала б стати фіналом. Але це був тільки початок.
​Це відверта та болісна сповідь про те, що відбувається, коли ти повертаєшся туди, звідки не повертаються. Про нескінченні дні очікування в лікарняних палатах, складну операцію, виснажливу реабілітацію та запеклу боротьбу з власним тілом. Це історія про тріщини не лише в кістках, а й у стосунках — про зраду тих, хто мав бути поруч, про відчай, глухі істерики в тиші та втрату орієнтирів.
​Але перш за все — це книга про переродження. Про те, як знайти в собі сили