Мисливці на перлину

Кохання займає неабияку роль в нашому житті, але, на жаль, у нього є початок і кінець. Воно, як океан: спершу спокійний, потім хвилюючий, в передчутті шторму, а в кінці… Піти на зустріч шторму, чи змінити напрямок руху? Або лягти на дно? Ми обираємо самі.
Мені здавалось, що я обрала тихий океан, але виявилось, що у ньому вирує найбільше штормів, з якими я в постійному танці смерті. Тільки чи зможу я вийти з нього, чи він візьме мене в свій полон навіки?