Ця праця пропонує радикальний синтез природничо-наукового та гуманітарного знання, досліджуючи унікальний зв’язок між астрономічними катаклізмами, фізикою атмосфери та колективною пам’яттю людства. Авторка виходить із феномену «погодної пам’яті» людського тіла (на прикладі аномального літа 1997 року в Україні) і розгортає дослідження до масштабів глобальної історії.
У роботі детально проаналізовано античний трактат Арістотеля «Метеорологіка», метеорологічну сутність давньогрецьких міфів про богиню снігу Хіону та її крижаного сина Евмолпа, а також задокументовані Геродотом випадки замерзання Чорного моря. Гуманітарні гіпотези підтверджуються залізобетонними сучасними доказами: даними кліматичного індексу «Feels Like» метеосервісу Ventusky та сенсаційними відкриттями геолога Даллас Ебботт.