299
Анотація до книги "Межі між нами"
Вони кохали по-справжньому — і по-справжньому боляче.
Їхнє кохання було сильним, різким, чесним.
Їхня історія — хаотичною, небезпечною, занадто реальною.
І кожен крок вперед для них був боротьбою між тим, що відчувають серця, і тим, що пам’ятають рани.
Після всього Емма відкрила кафе біля моря — не як романтичний жест, а як місце, де вона нарешті може дихати без страху.
Другу спробу.
Другий шанс собі.
І коли вона навчилася жити без нього — Девон повернувся, щоб сказати правду, яка мала прозвучати на самому початку.
Це історія не про щасливе возз’єднання.
Це історія про кохання, яке не витримало мовчання.
Про межі, які ми ставимо, щоб вижити.
І про те, що правда, сказана надто пізно, вже не рятує — лише ставить крапку.
Їхнє кохання було сильним, різким, чесним.
Їхня історія — хаотичною, небезпечною, занадто реальною.
І кожен крок вперед для них був боротьбою між тим, що відчувають серця, і тим, що пам’ятають рани.
Після всього Емма відкрила кафе біля моря — не як романтичний жест, а як місце, де вона нарешті може дихати без страху.
Другу спробу.
Другий шанс собі.
І коли вона навчилася жити без нього — Девон повернувся, щоб сказати правду, яка мала прозвучати на самому початку.
Це історія не про щасливе возз’єднання.
Це історія про кохання, яке не витримало мовчання.
Про межі, які ми ставимо, щоб вижити.
І про те, що правда, сказана надто пізно, вже не рятує — лише ставить крапку.
Зміст книги: 43 глави
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже доросла книга, я рада, що прочитала її, таку історію хочеться назвати гідною її прочитання. Дякую.
Віра Лівен, Я сподіваюсь, що зможу ще прочитати твої живі, цікаві історії)
Видно дорослих людей) аж гордість пробирає)
Ржачні майстри)
Він заслуговує на це, а вона нарешті оберігає те нове місце, куди змушена була тікати через нього. Але ця падлюча морда і сюди припхалась. Добре, що вона була спокійна, бо в емоціях відчувається, що наче нове місце знову заплямоване, і це настільки дратує, що хочеться спалити все до бісової матері. Молодець, хай тепер скулить біля інших дверей, придурок
Чудо, що вона його не вдарила кавомашиною)
Особисто я подумала про те, що діалоги надто довгі і ні про що) я б навіть не витрачала часу на всі ці розборки, тупо витрати енергії в нікуди. Одразу на вихід, без слів, без пояснень. Сам винен, його особисті проблеми. А довго оце одоробало преміум класу буде приходити, щоб знищити репутацію закладу?)
Віра Лівен, Подивимось, дякую)
А от такі початки на руїнах насправді надихають) це мені завжди подобалось, нове місце, нові правила, нове життя) в цьому є своєрідна романтика)
Ти дуже красиво це сформулювала.
Є щось особливе в тих моментах, коли все з нуля — без старих тіней, без чужих правил.
Емма якраз проходить цю “романтику нових стартів”.
От Талія мені подобається, хороший гумор, сталевий характер, холодний розум) Не керується емоціями, знає, чого хоче і знає, що робить, не те, шо деякі..
Дарина, Мені подобається, як ти її читаєш.
Талія саме така й задумувалась — та, хто не метушиться і не впадає в істерики.
І так, ця її “не те, що деякі” влучає боляче і дуже точно))
Ой, мені здається буде частина друга, де ще одного Хейла будуть бити ногами без тіні сумніву)
От про це я і кажу, стрибнула як в замулене болото, і шо добре тепер...треба було воно тобі? А тепер хочеться спалити все своє життя і вийти зі шкури, клас
Штож)) Суперечливий персонаж) мабуть це весілля просто не могло бути краще)
Шо і варто було доказати) тільки не кажіть, шо там буде хепі енд, ну камон)
От не знаю..я дочитала 6-ту главу, і розумію, що так, проти почуттів не попреш, особливо в моменти вразливості, але думаючи головою, зважуючи все що сталось, його зраду і очевидно брехню (я про жіноче ім'я в телефоні)...не знаю, я думаю це несправедливо, знову ж таки, коли хоче йде, коли хоче приходить, бо знає, що може покричать, але приймуть, незалежно ні від чого. В мене якийсь когнітивний дисонанс, і прокидається обурення і самоповага. Я розумію, що можливо раніше і сама б так зробила, але зараз..думаю спокій, самоаналіз і правда в першу чергу перед собою, що так і так сталось, і тепер це неприпустимо для мене. Напевно через це в мене таке відчуття, наче те, що відбувається - неправильно особисто для мене)
дякую, авторе) трохи сумбурно вийшло, намагалась оформити свої відчуття в слова і речення) вийшло так собі, але вже як є)
Дарина, Дарина, ти так описала цей стан, що я прямо відчула, як у когось всередині клацає перемикач між «я сильна» і «та блін, ну чому так».
Це все реально про життя. Про ті моменти, де ми одночасно і злі, і ніжні, і ображені, і розумні — одним пакетом.
Мені подобається твоя щирість.
Ти не граєш роль «правильної читачки».
Ти реагуєш як людина — і я це дуже ціную
Відсутність презерватива від час сексу обов'язково, так чи інакше щось означає))))
Звісно, це краще ніж нічого, ти смердячий вилупок, бо ненависть - це сильне почуття, а від ненависті як то кажуть
Нє, ну, аварійний віски - це зрозуміло, але аварійний віски + чоловік з минулого, від якого все перевертається - це якийсь ідеальний шторм)
Віра Лівен, Так і я ж про це)) це прям, горить сарай, гори і хата)
У вас такий цікавий стиль письма! Короткі, ніби обрубані фрази) Дуже класно передається динаміка та ритм, особливо в таких сценах, як в останньому розділі у розмові з юристом. Створюється відчуття руху та гостроти, що класно тримає увагу. Ставлю вподобайку))
Кейт Лорен, Кейт, дякую за такий точний відгук.
Я справді люблю короткі фрази — вони для мене як швидкі кадри в кіно.
Сцена рухається перед очима, як кадри у фільмі, і я просто переношу цей ритм у текст.
Дуже приємно, що ви це зчитали саме так.
А чого він до речі не попередив? Що він залишиться в кафе? Він що власник, чи що? Тупо ліва людина, яка почуває себе в неї в кафе, як в себе вдома, з якого? Я б вигнала. Хай ночує в готелі, його особиста справа, що і де він забув
Віра Лівен, Я завжди видаю чесну думку, коли мені подобається, і коли не подобається) і коли читаю, якщо написано справді добре, то це як дивитись фільм, який відбувається на твоїх очах, а я людина, яка любить поговорити з "тєлєком" видаю якусь базу в коментарях))) не всім авторам подобається моя чесна думка, але я люблю почитати, а читати я люблю дійсно цікаві роботи) тому дякую тобі за хорошу історію, а з мене коментар))
Можна ще повісити календар із круглою датою і написом "День, коли цей козел нарешті зникне" і кожного дня прямо при ньому закреслювати дати. Він же чекає, коли вона здасться, от і вона чекає, коли цей козел зникне з її особистого простору. Ненавиджу оці приколи - коли захотів прийшов, коли захотів пішов. Аж бісить
Нарешті нова книга! Я вже думала, що від вас нічого не буде ))) Читаю всі книги підряд, "Залишся" зовсім інша — але втягнулась не менше. Дуже живо й відчутно. Емма вже наче знайома подруга, а Девона хочеться то обійняти, то прибити.
Чекаю продовження! І дякую, що повернулись
Алёна Кириленко, Ой, як приємно це читати.
Дякую, що довірились і пірнули в нову історію.
«Залишся» справді інша — більш жива, емоційна, камерна.
І так, Девон саме такий: або обійняти, або прибити)
Але він ще покаже, на що здатен.
Обіймаю і дякую, що ви є.
Вітаю з початком нової історії! Успіхів книзі!❤️
Анна Лір, Дякую. Бажаю натхнення й успіхів у вашій творчості.
Вітаю з новинкою!
Стейсі Мур, Дякую. Успіхів і вам у ваших проєктах.
Привіт усім !
Це — стара історія в оновленій версії.
Моя перша опублікована книга, яка свого часу вийшла на іншій платформі, але саме з неї почалась моя справжня авторська дорога.
Тепер я повертаю її додому — сюди, на Букнет.
Мене давно тут не було.
Та я памʼятаю всіх, хто був зі мною на початку — дякую кожному з вас.
І особливо — дякую Юлі.
Ви хоч і змінили прізвище, але я вас пам’ятаю)
Памʼятаю ваші коментарі, вашу підтримку, ваш шлях поруч зі мною ще з першого релізу «Ти серед тиші».
Сподіваюсь, зміна прізвища принесла вам і гарні зміни в житті ?
Не знаю, чи ви ще читаєте тут, але якщо платформа колись покаже вам цей коментар — знайте: я вдячна. І щиро рада, що ви тоді були.
А хто тут уперше — ласкаво прошу !
Я — авторка, яка щиро любить своїх героїв і ще більше — живих читачів.
Я завжди читаю всі коментарі й люблю спілкуватися, тому не соромтесь:
пишіть, підписуйтесь, залишайтесь на звʼязку — мені справді це важливо.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати