407
Анотація до книги "Люди вічності"
Після того, як Аніку збив червоний «Запорожець», вона опинилася в тілі молодої герцогині.
Цю ж таки герцогиню усі ненавидять, ну... майже всі. притому справжня володарка тіла нікуди не ділась. А перетворилась на привида
Місцева богиня, колись могутня, тепер безсила — її віра згасає, а ще на неї полють.
І хто як не головні герої зможуть допомогти створити королівство що віритиме в неї
Що, якщо принцеса королівства живе вже вп’яте, а нова покоївка Аніки насправді здатна метати блискавки?
Цю ж таки герцогиню усі ненавидять, ну... майже всі. притому справжня володарка тіла нікуди не ділась. А перетворилась на привида
Місцева богиня, колись могутня, тепер безсила — її віра згасає, а ще на неї полють.
І хто як не головні герої зможуть допомогти створити королівство що віритиме в неї
Що, якщо принцеса королівства живе вже вп’яте, а нова покоївка Аніки насправді здатна метати блискавки?
37 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВау! Якщо не секрет, хто робив цю обкладинку? Вона чудова. Текст гарно і легко читається. Буду і надалі читати)
Еліан Скай, знайомо, надобраніч.
Хм... трохи сумбурно. Але задум цікаво. Тепер навіть зрозуміла назва книги.
Golden Wolf, Або і те і інше. Чудово розумію. Я он деякі глави переписував по 10 разів. не знаю як люди пишуть по главі в день.
Ну червоний запорожець це тобі не хухри мухри. Це унікальна річ, не те що якась банальна вантажівка.
Анатолій Спун, Обожнюю саме цю машину. Доречі якщо подобаються запорожці раджу почитати таємницю козацької шаблі зірки мензатюк
Успіхів книзі та багато відданих читачів!
Коментар видалено
Golden Wolf, видаліть мій комент, як автор, бо я не можу вже перший видалити. Все гаразд, будемо спілкуватися в блозі) Під книгою - то був останній шанс з вами зв'язатися. Тут, на жаль, немає особистих повідомлень.
4. Леля таки шпигунка... Цікавий поворот подій) Суперово, що вона вибрала допомагати Аніці, адже тій не завадила б допомога вірного друга)))
П.с. У вас великий потенціал! Всі ми з чогось починали) Головне, вдосконалюйтесь! І не бійтеся помилятися! Бачила, що ви користуєтеся ШІ... На жаль, ця бездушна машина не бачить помилок (як і онлайн редактори), тому моя вам щира порада: прогляньте правила самостійно. І — хай це банально звучить — більше читайте (не на Букнеті). Саме читання свого часу допомогло мені зрозуміти, де тикати той чи інший розділовий знак. Та й взагалі читання — важлива складова письменництва. Успіхів вам!
3. Отже, Аніка в справжньому житті загинула... Печально(( Але те, що Александра попри все оптимістично дивиться на речі, це класно, адже довго їй безтілесним привидом бути... Ну й сам бій ефектно поданий. Прямо відчула ці удари шпаги!
П.с. Як писала нижче, такі сцени складно описувати, тому ви молодець)
2. Хоч і Аніка не вміє фехтувати, але тіло пам'ятає все. Неочікувано було привида Александри зустріти. Тепер в Аніки є ще одна помічниця, окрім Лелі. Сцена фехтування була передана класно. Знаю, що такі сцени складно описувати...) Тепер принц мусить в Аніку закохатися...)
1. Отже, Аніку збив запорожець, і відбулася реінкарнація в тіло герцогині. І тепер їй доведеться, вочевидь, призвичаюватися до нового життя. Он, навіть з батьком вже сперечається, що заміж не вийде. З характером дівчина)
Ханна Трунова, Звісно з характером!!!!!! Цеж круто мене завжди бісять герої що мовчки терплять я б на їх місці трощила б все і всіх (звичайно в реальності я до таких методів не вдаюсь)
Вітання з марафону!
Пролог нас відразу знайомить з двома харизматичними персонажами, які прожили вже не одне життя (тепер зрозуміла назва, цікаво, яка природа їхніх здібностей...). Вони наче не з цієї епохи, тому так, кхм, без жалю розправилися зі злочинцем. Побачимо, що буде далі)
Що ж, підсумовуючи враження.
Мені сподобалася легкість спілкування героїв, легкість самого сюжету та динаміка із якою усе розвивається. Є приємний, як на мене, анімешний вайб. Єдине, що мені заважає об’єктивно скласти враження це непереборне відчуття, що текст не цілковито написаний Вами. Поясню чому. Я бачив анотацію у її ще не відредагованому стані, й якщо порівняти текст в книзі із текстом у Вашому блозі, помітна суттєва різниця, як мінімум щодо пунктуації. Тому, скоріш за все текст було пропущено через ШІ задля його покращення. Перепрошую, якщо я помиляюся, але чесно ділюся думками. Я прочитав у коментарях, що Ви молодий автор. Якщо ідея твору, власне сюжет й герої вигадані Вами, а можлива стороння допомога була використана лише заради покращення самого тексту, у мене не має питань. Ми всі з чогось починали, й повірьте у мене самого попри вже доволі не малий творчий шлях вистачає купи помилок, й багатьох речей які варто покращити. Якщо ідея твору Ваша, персонажі, локації і так далі, створенні Вашим натхненням - усе супер! Тоді ШІ можно розцінити, як допомогу молодому автору, щоб книга скоріше дісталася читачів. Якось так. З мене вподобайка і щире побажання успіху!
Микола Давидкін, Дякую за розуміння. вам також успіхів в творіннях.
Ну, от, нарешті двобій Корделія та Аніки! Перемога дівчини у світі, де чоловік вирішує чи має вона право відвідувати уроки фехтування, сприймається особливо радісно. Цікавий протокол у лицарів, вони обіймають і плескають леді двору по плечу, неначе вона їх брателик)) Але це, мабуть, багато говорить про характер Александри, що була хоч і груба та емоційна на загал, лишалась "своєю у дошку" і сприймалась лицарями як "свій пацан".
На моменті, де Тео змагається, хто більше вип'є, я трохи розгубилась. Я думала Тео це хлопчик років 8-12, а такі розваги явно натякають на старшу вікову категорію. Може в тому світі часом так складно, що навіть діти вдаються до таких заходів? І саме наступна думка Аніки, що "дітям не можна стільки пити" підкреслює цю мою теорію.
А от ідея того, що Леля може бути шпигункою насторожила. Скажімо так: я б засмутилась, аби це і справді було так. Думаю Аніці у чужому світі точно не завадить справжній друг, було б шкода його втратити...
Кайла Броді-Тернер, Тео пив, Так, це було проти правил. Алекс не могла втрутитись а ця весела компанія, мабуть, ще й підбурювала його. Знаєте той момент, коли всі вже настільки веселі й п’яні, що не звертають уваги на інших? Ну, якось так усе і відбулося.
Подача розділу з перспективи бачення Лелі була цікавою, нарешті я отримала відповідь на питання, що хвилювало мене від початку) Втім, хоч Леля і справді шпигунка, мені імпонує її ставлення до Аніки.
Випад лорда Едварда на кухні мені був незрозумілим. Дивний персонаж, то принижує Лелю, називаючи прислугою, що має знати місце, то навпаки зневажливо говорить про сестру, називаючи розпещено та схильною до драми. Можливо є якась особиста історія між ним і сестрою, чи між ним і Лелею, що штовхає його до такої поведінки, або він просто зніжений вищим ставленням і принижує всіх, окрім себе.
Що ж, я рада, що Леля не стала зрадницею, хоч брехати лорду, думаю буде доволі непросто. Не схожий він на просто злого дядька, думаю він цілком може бути небезпечним і становити загрозу не лише Лелі, а й Аніці.
Кайла Броді-Тернер, Так, цей момент також треба буде виправити. Я хочу, щоб головна героїня в наступному житті більше взаємодіяла з родичами, і цей момент потрібен для того, щоб у майбутньому показати різницю в ставленні.
Підсумувати хочу теплими обіймами підтримки. Я починала писати десь у Вашому віці, тож чудово розумію цей трепет перед першими пошуками свого стилю і роботою над сюжетом у такий емоційний життєвий період. Звісно, на початку завжди є моменти, які в майбутньому будуть змінені та виправлені, Ви самі спостерігатимете, як змінилось Ваше бачення і стиль. Тож рекомендую зберігати всі Ваші перші твори, це мотивуватиме Вас підмічати навіть найменші зміни у собі, як у авторі. Мені це, до прикладу дуже допомагає. А деякі свої старі твори я і зараз переписую і поліпшую)
Персонажі Вашої історії живі, харизматичні та мають чудову взаємодію. Пізнати суть сюжету за кілька розділів, я на жаль, не встигла, для цього варто все ж прочитати книгу повністю)
Ви проробили чудову роботу і заклали початок для свого творчого шляху, із задоволенням спостерігатиму за тим, як Ви будете рости як автор і радувати свою аудиторію новими не менш захопливими історіями! Бажаю Вам натхнення, успіхів та творчої наснаги, Ви молодчинка! Дякую, що поділились цією роботою, нехай знайде свою аудиторію! ✨
Кайла Броді-Тернер, Велике дякую!!!
Перший розділ після прологу розповідає трохи про Аніку та перипетії її нового життя. Окремої уваги заслуговує Леля: перша, хто надав підтримку Аніці у цій непростій ситуації. Вона дуже швидко довірилась незнайомці і пройнялась її проблемами, як справжня і щира подруга.
У наступному розділі з'являється також і молодший брат, що поки викликає лише позитивні емоції. Взагалі, мені імпонує структура подачі персонажів. Автор вводить їх поступово, не звалюючи на голову читачу одразу десятки різних героїв, чиї імена він має неодмінно пам'ятати. Тож така структура оповіді дуже грамотна, як читач я маю можливість з усіма роззнайомитись і не відчуваю жодних незручностей при прочитанні.
Поява Корделія була неочікуваною, навіть короткого діалогу виявилось достатньо, щоб помітити хімію вже і між цими персонажами, тож цікаво спостерігати за подальшим розвитком стосунків.
Привид Александри манерою своєї мови чимось нагадав мені Джанет із першого розділу, можливо я помиляюсь. Далі побачимо!) ✨
Трохи не зрозуміло, який вік у Тео. Спочатку я бачила його як маленького хлопчика до 10 років приблизно, але після сцени з випивкою це вже не виглядає так.
Також сподіваюсь що, Леля не виявиться шпигункою, а залишиться подругою.
Залишилося питання: чому дядько був незадоволений після поєдинку? Гадаю, у наступній главі це з’ясується.
Рушаю далі :)
Golden Wolf, А дядько незадоволений завжди — в кінці кінців, він антагоніст. Його взбісило те, що вона посміла заперечити йому, і він очікував, що вона програє і перестане ходити на уроки, які любила.
Твір знайомить нас із Анікою та Джанет, одразу відчувається харизматичність обох персонажок. Їх характери різні, та все ж однаково привабливі. З чого почалась "заворушка" поки не зрозуміло, але на те він і перший розділ! Тож, переходжу до прочитання наступного)
Маленький коментар, щодо майбутнього редагування тексту: зверніть увагу на другу сторінку першого розділу, там кілька реплік з малих літер. Це не критично, але знаю чимало читачів, що пробіли мало не лінійкою вимірюють, тож і діалоги з малих літер можуть посприяти їх втраті свідомості))
В цілому, попри невеликий об'єм розділу, він насичений динамікою і хімією між обома персонажками. Із задоволенням переходжу до наступного)✨
Мої вітання автору! Ознайомилась із анотацією та першим розділом, переходжу до коментування)
Бажаю успіхів та натхнення!
Неочікувана зустріч Аніки зі справжньою власницею тіла! Мені імпонує легкість з якою розвивається історія, її динаміка. Є відчуття, що книга може зокрема зацікавити підліткову аудиторію. У мене є думки щодо самого тексту, якими поділюся у фінальному коментарі. Загалом, як на мене цікава ідея, події розвиваються швидко, й не дають нудьгувати. Герої гармонійно вписуються до сюжету та антуража, який малює підсвідомість під час читання.
Приємно, що події розвиваються дуже динамічно. Читати не сумно. Також, на мій погляд гарний момент, коли Аніка занервувала згадавши, що їй доведеться по-справжньому фехтувати. Це слушно зазначено. Потроху розкривається її характер, й знов ж таки текст читається доволі легко. Цікаво, що чекатиме на головну героїню далі.
О, друга глава сприйнялася ще краще. Добре, що в Аніки та Лелі склалися милі, теплі стосунки. Спочатку мені здалося, що Аніка доволі легко сприйняла новий для себе світ, але потім з’явилося відчуття що саме для Вашої історії цей момент не псує враження. Знов ж таки враховуючи стиль твору, легкість переходу до нового світу додає динаміки. До слова і сам розділ видався мені у доброму сенсі дуже жвавим. Добре, що головна героїня зорієнтувалася, й поцікавилася характером та манерою поведінки тієї особи за яку її вважають. Також відмітив для себе й момент, коли Леля розказує що дівчина якій вона служить втратила пам'ять внаслідок падіння. Тобто все склалося у логічний пазл.
Вітання з марафону!
Розпочав мандрівку Вашою історією. Читаючи перший розділ спіймав себе на думці що вийшло зовсім непогано. Якщо чесно, коли тільки публікували книгу, зазирнув до Вас у момент, коли в анотації зовсім не було ком, й весь текст виглядав суцільним реченням. Наразі ж було приємно, що історію можна прочитати. Отже самі, або з допомогою, але попрацювали над текстом. Це як на мене великий плюс. Мені сподобався Ваш задум щодо багатьох життів, що прожили та проживають головні героїні. Також відразу відчулалася власна атмосфера історії. Найпершими виникли асоціації з аніме культурою. Поведінка Аніки та Анет задають тон. Потроху читатиму далі та ділитимусь враженнями.
Погляд зі сторони Лелі виявився дуже цікавим. Чудово, що вона таки стала вірною подругою.
Особливо тішить її готовність підтримувати Аніку навіть у безвиході й наважитися брехати герцогу. Це додає глибини персонажу.
Задум справді інтригуючий :) Бажаю успіхів та натхнення у подальшому написанні!
P.S. У главі від Лелі, здається, на 3 сторінці залишився коментар ШІ — раджу відредагувати.
Дуже ніжні та теплі стосунки з братом. Також сподобався поворот із привидом Александри — він додає сюжету інтриги.
Відношення лицарів і брата до головної героїні підтверджує теорію, що вона зовсім не така, якою здавалась на перший погляд.
Окремо хочу відзначити огиду, яку викликає дядько.
Невелике зауваження (виправте, якщо помилилась): принц називає Аніку "невісткою", хоча, здається, мав би називати "нареченою".
Рушаю до 4-го розділу.
Чудове зародження нової дружби
Шкода Аніку — стільки випробувань на її плечах ще до дорослого життя.
Цікаво, як герцог зможе переконати її прийняти умови одруження.
А ще слова Лелі про характер Олександри навели на думку, що та навмисне створювала таке враження про себе на людях.
Буду з цікавістю спостерігати за подальшим розвитком у наступній главі )
Марафонець вже тут)
Я обожнюю сюжети з переродженням — вони завжди дають той особливий азарт, коли герой знає більше, ніж має право на свій вік.
А тут ще й двоє таких героїв, які знову й знову знаходять одне одного в кожному житті. Це звучить дуже інтригуюче.
Джанет мене щиро розвеселила. Прямо бачу її вираз обличчя, коли в неї забрали гаманець і заборонили алкоголь
Йду за новими враженнями!
так ватсап. скинути номер?
Golden Wolf, А тепер, тобі треба мене знайти)
https://www.instagram.com/iva.duvalu/ Підпишися, і я тебе знайду)
Доречі, обкладинка, дійсно варта уваги..... Здається я бачила її в пінтересті.
Golden Wolf, Ну... В мене є команда, що малює. По суті кожен по різному. Деякі з художниками, деякі з ШІ)
Слухайте, можливо у вас є контактні дані? Я б хотіла щось запропонувати)
14 років. Дякую Іво приємно з вами познайомитись. не знаю чи талант але буду старатись!
Golden Wolf, Спасибі вам, так набагато ліпше)
Почала читати від вас вальді у ваших книг приємна атмосфера. А скільки вам?
Вітаю на букнет!!! Мені цікаво, скільки вам років, якщо не секрет? Я Іва, письменниця, люблю таланти) У вас я бачу талант і щирість)
Вітаю на Букнеті! Підтримую вас підпискою та сердечком) Щиро бажаю вам успіхів у творчості! Рекомендую дуже хороший блог для новачків, тут висвітлено багато питань щодо роботи Букнету: https://booknet.ua/blogs/post/396674
Анна Лір, дякую :)
ну так, мій промх надто спішу і забуваю їх ставити. Постараюсь виправитись!
Вітаю) Раджу вам анотацію вичитати) У вас жодного розділового знаку)
справді!!! я не змогла знайти тому перехвилювалась. дякую вам!
блін так соромно
А у вас здається вийшло опублікувати, то в чому справа?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати