Емілія була втіленням котячої елегантності. Її шовковиста сіра шерстка завжди виблискувала, ніби срібло під сонцем. Зараз вона сиділа на м'якому рушнику у ванній кімнаті — господарі щойно закінчили її банні процедури. Емілія незадоволено мружила очі та голосно мурчала, коли її розчісували, а попереду на неї чекала найприємніша частина дня: мисочка з улюбленим паштетом з тунця. Життя у теплій квартирі було передбачуваним, спокійним і дуже ситим.У цей самий час на іншому кінці вулиці, у затишному кріслі біля каміна, спав Мік. Він був повністю чорним, наче грозова хмара, і лише на кінчиках вух та лапках виднілися ледь помітні білі волоски. Мік любив поспати. Він згорнувся тугим калачиком, ховаючи ніс у пухнастий хвіст, і бачив сни про полювання на лазерну указку.