Коли на небі з’являється кривавий місяць, старі клятви перестають бути минулим.
Юстина колись втратила все — і погодилася на угоду, яка здавалася порятунком. Пейвіл повернув їй статки без питань і умов. Лише попросив одне: коли прийде час, вона піде з ним у його світ і допоможе йому.
Вона вірила, що “колись” ніколи не настане.
Але кривавий місяць завжди означає одне — борги повертаються.
Тепер межа між світами тоншає, і пейвіл приходить по своє. Та найбільша правда відкриється не в його світі, а в самій угоді, яка виявиться зовсім не тим, чим вона здавалася.