12 918
Анотація до книги "Колонія. Історія Ріки"
Звичного світу більше не існує. Людство, охоплене жагою до прогресу, майже винищило себе. Міста зруйновані, технології зникли, а мільярди людей загинули від стихій та хвороб. Дітей-сиріт, які втратили батьків, виселяють до ізольованих міст — Колоній. Ріка все життя живе в одній з десяти таких Колоній, де існують суворі правила: підкорятися Дорослим, працювати, вчитися, не тікати. Вона знає, що діти, у яких є батьки, ніколи не потрапляють до Колонії. Але одного разу щось іде не так...
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?
“Коли світ руйнується, а правила стають кліткою, лишається тільки пошук істини. Майстерно прописаний всесвіт та сильна героїня, яка бореться не лише з системою, а й з собою. Читається на одному диханні!”
Зміст книги: 55 глав
Останнє оновлення: 04 Січ.
196 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти29) Нагадало дещо аніме, де дітей в притулках вирощують, як в інкубаторі, але там з інших причин. Дуже цікаво дізнаватися про твій Всесвіт!) Отже, мама Ріки скоріш за все вже загинула й була дуже молодою. Хм. І про Колонії за стіною всім відомо, тому що Ред доволі знається на цьому в таких деталях. Але головну таємницю ще не розкрито. Для чого їх готують та вирощують. І ще цікаво, що штучно виведених дітей навіть роблять. От чому тільки всього 10 Колоній тоді?) Багато загадок та думок залишається після прочитаного) Бідна дівчинка. З такою правдою важко зіштовхнутися в такому віці й без досвіду. Але поряд доволі гарний хлопчина, який точно втішить) Сцена з їхніми обіймами крута) Дещо нагадує приручення дикої тваринки, яка звикає до любові та ніжності) Ну, в мене таке враження складається)) Це мило дуже) Дякую за продовження! Тепер в очікуванні на нове!)
Лекса Т. Кюро, Чекатиму наступного розділу)) до речі, теж потім перечитаю всю книгу) мені подобається терплячість Реда) це романтичніше навіть, коли все поступово)
Дуже дякую за рекомендацію!)
З великою насолодою читаю цю книгу. Подобається стиль та опис персонажів. Їх можна уявити та зрозуміти. Сюжет цікавий та чіпляє цікавість.
Леонiд Василенко, Леоніде, дуже Вам рада. Дякую, що читаєте (人 •͈ᴗ•͈) Завжди ціную думку своїх читачів та час, який вони витрачають на мої твори.
Не вмію писати коротко, тож сподіваюсь Вам і далі буде цікаво, й не нудно.
Гарного настрою Вам, спокою та натхнення! Бережіть себе та своїх. Мирного неба!
29. Ох, який глибокий розділ, який наштовхує на велику кількість думок. На відчуття та аналіз.... Одразу ніби опинилася в шкірі Ріки, сприймаючи все, що він їй говорив, які питання задавав, як наводив її на якісь відповіді. Він, звісно, відкриває їй якусь інформацію, але все це відбувається повільно, поступово, ніби він розуміє її почуття від почутого, її емоції... ніби він взагалі дуже тонко її відчуває. Є між ними ця особлива хімія... як вони пальці переплітають, торкаються одне одного, погляди .. все дуже тонко відчувається, ніби разом з ними сидиш. За це я обожнюю твої книги.. за цю напругу між героями, емоції, відчуття. А тепер щодо Колоній .. ох, навіть думати про це страшно. Діти як інструмент, які належать системі та її цілям, але аж ніяк не самим собі.Це сумно... зараз ще продовжу..
Єва Лук'янова, Дякую тобі, моя хороша, ще раз (人 •͈ᴗ•͈) Для мене теж тема мам та дітей... складна, ти знаєш. Тому цей момент писався дуже важко. В цій книзі частина мене вкладена, тому вона для мене й особлива.
Щодо дітей в інших Колоніях... Так, більш розгорнуто про це буде в наступній книзі. І забігаючи наперед, скажу: ми ж отримуємо цю інформацію від Реда, через призму Ріки, тож... Може, все буде не так, як бачив це Ред, чи не так, як зрозуміла це Ріка) Поживемо — побачемо!) Щодо Колонії 9 та 3 — в першому варіанті книги таких розподілень не було, там все було пов'язано з вірусом, тому вирішила трохи змінити, бо це більш логічніше для подальших подій. І дуже сподіваюсь, що це цікаво.
Ще раз дякую тобі, Євочко, за твої враження. Вони для мене дуже цінні.(~￣³￣)~ Бережи себе. Гарного настрою, безмежного натхнення та мирного неба!
Рекомендувала цю Вашу книгу.
Світлана Фоя, Сердечно дякую, Світлано (人 •͈ᴗ•͈) Я бачила — писала Вам подяки під Вашими «Червоними маками».
Дуже цікаве продовження! Напрочуд щемливим та реалістичним відчувся момент розмови Ріки і Тіса! Відчувається, як дівчина дорожить цієї дружбою та пройденим шляхом, як їй прикро. Власне нерозуміння Ріки, й те, як несподівано сталася ця розмова також дуже добре відчулося. А ще звичайно описи приміщень, й увага до атмосфери та деталей. Образ хлопця з мишачими очима також закарбувався у пам'яті. Одразу відчув його характер і що він із себе уявляє. Цікавий розділ й мандрівка, спілкування з новоприбулими. Власна атмосфера, яка панує у закладі та у відносинах між його мешканцями.
Микола Давидкін, Безмежно дякую Вам, що читаєте й залишаєте розгорнуті коментарі! (人 •͈ᴗ•͈) Я це дуже ціную. А ще це допомогає мені побачити історію очима читачів та зрозуміти — чи все мені вдається гідно передати.
У Ріки з Тісом буде ще не один конфлікт, на жаль. Проте підлітки є підлітки, адже вони лише вчаться проявляти емоції та висловлювати свої почуття. Зазвичай більшістю керує страх, образа та сором, тому часто все це ховається за агресією. Так якось).
Читаєш і одразу бачиш наскільки авторка пропрацювала свою досить похмуру антиутопічну історію. Люблю такі атмосферні твори, де можна просмакувати кожну деталь. Всі ці споруди, діти "під номером" і паскудна начальниця колонії Оверсі... Ця історія більше ніж варта уваги. Вона захоплива.
Світлана Фоя, Світлано, сердечно Вам дякую за Ваш коментар! Мені дуже приємно це чути. Ціную Ваш час і увагу! (人 •͈ᴗ•͈)
Класне продовження! Мені дуже сподобалися описи приміщень. Момент, коли Ріка, шукаючи Еббу заходить до порожньої душової. Прямо дуже сильно відчулася атмосфера цього місця! Також гарно передалися відчуття Ріки, коли вона вела пошуки, а потім, поринувши у роздуми звернула не туди. І звісно зустріч із новими знайомими. Ред справив враження, що запам'яталося. Він явно не простий. За ввічливістю та уважністю відчувається сила, й можливо навіть владність. Образ Міс Піґґі ще більше відтворилася в уяві. Добре уявився їх діалог з Редом. І ще була та сама атмосфера з відчуттям підліткового спілкування. Нові знайомий не сприймаються дітьми, водночас ще й не дорослі. Одним словом, гадаю що усе передається як слід )
Микола Давидкін, Добрий день, Миколо. Дуже Вам рада й вдячна за Ваш розлогий коментар! Намагаюся максимально передати спілкування підлітків, їхні інтереси, страхи, бажання, сподівання тощо. Щось беру з особистого досвіду, щось зі спостережень, з чимось допомогає моя дитина, як-от молодіжний сленг я б сама не осилила).
Сподіваюсь, Вам і далі буде цікаво. Ціную Ваш час та увагу.(人 •͈ᴗ•͈)
Безмежно натхнення Вам, гарного вечора та спокійного неба!
28 розділ такий душевний вийшов. Як же я за ним скучила. Багато чого читала наче вперше, насолоджувалась описами,красою нічного неба та оранжереї...такий вайб особливий! Ще й Ред...Були між ними такі моменти зворушливі.. щось таке, що особливо пов'язувало. Така різниця між попереднім розділом, де вона була така перчинка) сподобалась її поведінка, та й Реда. Ще цей особливий момент, коли він запитав типу ти вважаєш я дбаю про тебе? Саме тоді мені здається йому трохи погано стало, адже він (тут не буду спойлерити) Але як видно ця його душевна боротьба! однак він дійсно добре тримається!! а цей момент де він взяв її за руку... емоції Ріки, це щось з чимось! Напевне, він теж це відчув...А взагалі так от подумала про його дитинство, типу він виріс і не думав звідки все це має..це прямо не схоже на нього) Адже його образ навпаки такий типу він дуже багато про що думає і що носить в собі...але й це не дарма ж прийшло. Взагалі зараз я ще більше хочу прочитати щоденник Реда) впевнена, він відкриє дуже багато нових моментів та й взагалі його становлення, як особистості..та всі ці складні відносини з батьком..ох) Коротше, я вже в очікуванні, зараз мої улюблені моменти будуть в книзі❤️
Єва Лук'янова, Дякую за твою думку (づ￣ ³￣)づ
Гарного вечора! Мирної ночі! Безмежного натхнення!
28) Дуже романтичний та, попри настороженість Ріки, лагідний такий розділ) Таке тремтіння, така зворушливість)) Дуже гарні описи, я прямо занурилася і побачила все, наче дивилася фільм) Поки що ти дала крихти нової інформації щодо батьків, тому я вважатиму, що це лише затишшя перед якоюсь бурею))) Ніжне таке затишшя) Хочеться довіряти Реду, адже як він терпить нашого їжачка)) Ріку можна зрозуміти, певно, її емоції ще й загострені через те, що відбувається з нею. (хоча напевно сказати чи вона проходить через це я не можу. ніхто не підтвердив. лише здогадки) Дякую тобі за такий чуттєвий, то нехай триває не один розділ. Читачі смакуватимуть!))
Діана Козловська, Ді, ще раз тобі ДЯКУЮ!(づ￣ ³￣)づ
Окрема хотів поділитися відчуттями щодо моменту з Еббою. Мені дуже сильно передалося те, як вона усвідомила, що стоїть за прибуттям до Колонії нової дитини. Відчулися її сльози та розпач. А ще, коли Ебба говорить про недалеке майбутнє, в якому друзі, які щиро опікуються неї, проти власної волі будуть змушені залишити її саму. Відчулося жахливе майбутнє розставання. Думки про те, що буде з Еббою, що буде з ними… Як на мене, також дуже сильний момент.
Микола Давидкін, Красно дякую й за цей коментар (人 •͈ᴗ•͈) Намагаюся передати всі емоцій й почуття герої максимально живими. Якщо біль Ебби відчутний — то мені вдалося.
Всі події в цій книзі будуть відбуватися в цій Колонії, до кінця книги герої залишатимуться на її території. Для мене свого часу це був виклик, адже особисто я не ненавиджу замкнені простори. А тут треба було написати динамічну історію про дітей, що живуть, працюють та навчаються на замкненій території посеред пустелі. Сподіваюсь, мені вдалося)
Ще раз дякую Вам за Ваші коментарі. Вони для мене важливі, й змушують не зупинятися!)
Бережіть себе та своїх. Сподіваюсь у Вас все добре, бо попередня ніч була важка...
Наснаги та натхнення Вам! Мирного неба!
О, яке класне продовження!
Мені дуже сподобався опис устрою Колонії щодо приміщень, монорейка. Розклади предметів в залежить від вікових категорій, опис локації в цілому! Відчувається власна крута атмосфера! Я прихильник Fallout, а тут власна історії зі своїм устроєм, порядками, із глибокою темою та загадками! Чудово відчулася атмосфера кухні! Запахи, звуки, вода, що попала на тіло Рікі! І ще антураж цього місця. В потім була новина про новонародженого. Й історія одразу у доброму сенсі несподівано провалила мене до глибини. Уявилося, що за новоприбулим стоїть власна жахлива доля. Принаймні зараз. І невідомо скільки йому, або її доведеться ще пройти. Дуже сильний, й чутливий момент! Як на мене класично передано атмосферу! Плюс загадка, куди саме відправляються ті, хто переходить до початку дорослого життя. Одразу згадався той самий Фолаут і пустка. Або, як виходили за межу міста у фільмі Суддя Дред. Гадаю, тут може бути інша подорож, але вайб та атмосфера Вашої історії дуже круті!
Микола Давидкін, Щиро дякую, Миколо, за такий цікавий, розлогий коментар(人 •͈ᴗ•͈) Рада Вам (•‿•) Бо зараз якраз почала редагувати наново перші розділи, бо щось ніяк не можу сісти за продовження... Сподіваюся Вам і далі буде цікаво, бо в мене все-таки не класична антиутопія — підлітки, їхні відносини тощо. Надихалася свого часу «Голодними іграми» та «Той, хто біжить в лабиринті», проте перша книга в мене досить м'яка, порівняно з ти, що планую далі. Вже перечитала та передивилася багато антиутопій та фільмів про постапакаліпсис. «Суддю Дреда» теж нещодавно передивилася) — крута класика, пам'ятаю її ще на відеокасетах). А щодо Фолаута — з грою не знайома, а от серіал мені зайшов.
Дякую окремо, що звернули увагу на устрій Колонії, бо мені весь час здається, що все це цікаво лише мені, а іншим — нудно... Зараз малюю карту Колонії. Тож дуже зосереджена на тому що та де розташовано.
Чудовий початок історії! Мені дуже сподобалося як передана передісторія того, що відбулося зі світом. Відразу відчувається ніби це вступ до чогось масштабного, коли шлях лише розпочинається і попереду багато пригод. Тут є й глибина. Одразу уявилося, як то дітям, які опинилися в подібних обставинах. Виникли думки, як світ дійшов до того, що трапилося, й цьому можна було запобігти. Також припали до душі візуалізації головних героїв та їх імена. Я раніше доволі скептично ставився до картинок в електронних книгах, але у Вас колажі та візували пасують історії, відчувається, що вони на своєму місці, там де мають бути. Так само й імена. Вони іноземні, але при цьому здаються особливими. Маю на увазі, що немає відчуття, ніби це данина моді, бо часом вирує думка, що зарубіжні імена обирають, аби історія виглядала крутішою. У Вас навпаки, мені відчувається, що це не гонитва за чимось, а самі імена підібрано ретельно та дуже влучно. Як і героям “Шелл”, їм пасують власні імена та сам вайб історії. Динамічний, цікавий початок! Одразу занурило до сюжету!
Лекса Т. Кюро, Трохи не влізло... Ще допишу)
Щодо Вашої думки стосовно імен — теж сердечно дякую. Так, я завжди стараюся вигадати імена, а не використовувати вже ті, що існують. Не завжди це звісно вдається, але намагаюся) Ну, і ці історії я писала ще у 10-х роках, коли була популярною все-таки західна література. Тому вайб тієї літератури все-таки є. Не стала це змінювати, але зараз би писала вже по-іншому.
Мені дуже подобаються, що у Вас у «Віллоу» події відбуваються частково в Києві, в сучасному світі) Це має свій особливий вайб) До речі, чекаю на продовження «Віллоу»!) І бажаю Вам більше вільного часу та натхнення для творчості!
27. Ну це вже взагалі! я звісно, очікувала щось подібне, адже пам'ятаю багато моментів, але... Чорт забирай, я такого не очікувала! Може я забула вже перший варіант, а може ти дійсно зробила їхній діалог наче двобій на мечах? Це ж неперевершена напруга! Я щиро вражена! Ред звісно, тримався добре, але він був в шоку від неї..ще й враховуючи його здібність ... Адже був момент,коли здавалося, що він ідеально все контролює, але в цьому розділі він дійсно був шокований деякими її репліками і тим, як вона тримає оборону. І дійсно, на звичайне побачення це точно не схоже, бо Ріка намагається витягнути з нього пораду. І мені тепер дійсно цікаво як будуть розвиватися події далі, бо дійсно, в період становлення Ріка небезпечна. Її емоції можуть знести навіть Реду дах, і він це чудово розуміє! Круто! Окремо хочу виділити влучні порівняння...де те їх береш? Все бачиш образами, порівняннями ..і це захоплює мене! Талант неймовірний! Взагалі розділи стають дедалі сильнішими емоційно- неможливо відірватися! Браво, Лексочко! Ти неймовірна))
Лекса Т. Кюро, Цей діалог Реда й Ріки трохи переробила, бо там няшної води було багато, занадто солодко, що в мене аж розліталося все поки перечитувала)), і якось воно мені недоречним здалося. Тому вирішила температуру між ними в цьому розділу довесьи до точки кипіння)) Це більш логічно для Ріки, та й Ред теж ще ж все-таки підліток), просто тримається непогано), намагається приховати свої справді емоції, але з Рікою в нього це погано виходить)
Моя хороша, зараз не встигаю дістатися до твого нового розділу... Треба бігти вже, але буду намагатися сьогодні обов'язково прочитати, бо дуУууууже хочеться дізнатися що ж там (@_@) Переживаю за всіх героїв ⊙﹏⊙
Обіймаю тебе(~￣³￣)~ І дякую, що ТИ є! Бережи себе, будь ласка (人 •͈ᴗ•͈) Чудового дня! Наснаги та натхнення!
Розділ 26. Оце так вир емоцій! Ніби знаю вже, що буде далі, адже читала вже цю главу, але змушена зараз визнати — емоції, ніби читаю все вперше. По перше хочу виділити стан самої Ріки і її так зване становлення. Її емоції на початку глави — це щось...я прямо сама відчула її злість ніби й на собі...) ти дуже майстерно передала те, що відбувається всередині неї...цього вмру емоцій точно не було в першому варіанті)) і від цього сприйняття інформації ще більше загострюється, я ніби влізла в голову самої Ріки...) Втім, мушу визнати, що вона ще непогано тримається і її злість в діалогу так не відчувається..отже думаю, вона непогано контролює себе...А ще те як ти через неї знову описала всіх героїв - кайф...))знову нагадала собі,які і в мене емоції всі хлопці викликали)) З Редом, звісно, особлива хімія, ще й стільки таємниць! А це передбачення Ебби і те, що вона згадала, що за танець...цікавинки на майбутній розвиток сюжету. Уявляю, як це хвилює,коли читаєш вперше - хочеться, як колись мені, зібрати все це докупи і розгадати таємницю Реда, його батька, Бетті та інших..ох, як я вже чекаю цього їхнього побачення...оце так там вир емоцій буде))
Єва Лук'янова, Добрий ранок, моя хороша Я безмежно тобі вдячна за твою підтримку та твої завжди такі емоційні коментарі! Ти знаєш, твоя думка для мене завжди дуже важлива!(人 •͈ᴗ•͈)
Насправді в першому варіанті теж були ці емоційні гойдалки Ріки, ти мабуть, просто вже забула. Я просто їх зараз трохи розширила).
Щодо емоцій Ріки й хлопців... думаю, ми всі колись щось подібне відчували)) Особливо коли гормони робили з нас «вулкан на стадії активації»))))
Щодо Реда) Ну ти ж знаєш більше, ніж інші мої читачі) Я сама така, що хочеться, коли читаєш вперше, дізнатися більше)) Проте от я коли перечитувала «Дім» та «Сонце» вдруге, вже не на сюжеті та аналізі гг була зосереджена, вина деталях, яких в перший раз не помітила, і ти це знаєш!) Тож сподіваюсь, що й тобі вдруге читати теж цікаво (~￣³￣)~
27)Тільки не кажи, що тепер я мушу померти від чекання???))) Останній розділ - вибух!) Якщо це правда, то в мене теж період становлення!))) Купа емоцій!) Тепер зрозуміла їхня поведінка з Тісом. Якщо і він теж, то цілком логічно) В нього теж все на межі! ох, круто. Цікаво тільки Ред дійсно сприймає Ріку як предмет захоплення, чи користується. Він для мене темна конячка, трясця) Я коли читала, гадала, що напишу, що Ріка просто заведена бомба, яка лусне. Хоч намагається нав'язувати собі думки, що вона "броня", "стіна" і все інше)) Її гра, звісно, для Реда ніяка не перепона. Він розуміє її почуття, тому й зберігає спокій. От як дожити до продовження?) Тільки підкинула дров і пішла!)) Лексо!) Я дуже чекаю на 28 розділ!
Діана Козловська, ))) Ді, безмежно дякую тобі за твої щирі емоції!(人 •͈ᴗ•͈) Якщо я змогла заінтригувати тебе, то ціль досягнута))
Щодо Реда — ти все правильно розумієш, проте Ріка його все-таки теж трохи виводить з рівноваги, бо він її передбачити не може й не завжди зчитує її емоції. Тож...
Щодо Ріки й Тіса... теж згодом буде в цій книзі). І маю трохи надії, що все не так вже й передбачувано буде!)
Наступні два розділи повинні бути цікавими) Я тільки не знаю, що робити: бо 28 — дуже маленький, а 29 — навпаки, дуже великий. Я трохи над ними подумаю, може якось по-іншому поділю їх... щоб більше цікавої інфи й там, і там було. Але спочатку хоча б один розділ Шелл відредагую, бо його читачі теж чекають).
Ді, ще раз ДЯКУЮ за твої думки вголос і емоції! Для мене надзвичайний подарунок!
Бережи себе(人 •͈ᴗ•͈) Гарного настрою, натхнення та спокою! Дуже чекаю на продовження «Чарни» (づ￣ ³￣)づ!
26) Ох, дуже напружений розділ) Емоції на межі) Ріка трохи зациклилася на собі та своїх почуттях, втім для її віку це зрозуміло) Гарно показує підлітковість та егоцентризм їхній) Проте розумію, що від неї багато чого приховують. Вона прагне знати правду, адже вже йдуть сумніви щодо довіри. Навіть Еббу та Тіса вона відсторонює. Для неї недомовленість - це окреме пекло. Трохи за Кейла усміхнуло) Я не проти трикутничка)) Втім почуття до Реда поки що переважають) Вальс.. ммм... цікаво) Звісно, цікаво й те, що наша мала пригадує цей танок зі свого минулого. Його назву. Гадаю, Ріка піде на побачення, адже це є в її майбутньому. Цікаво, чи можливо змінювати те, що бачить Ебба)) Крутий ход) Багато чудових описів, я відчула напругу Ріки!) Супер!) Я скучила за твоєю книгою!)
Діана Козловська, Ді, добрий ранок (´ε｀ ) Сердечно дякую тобі за підтримку та розлогий коментар! (~￣³￣)~ Бачу по твоєму відгуку, що мені вдалося передати емоційний стан Ріки) Ну, краще гірка правда, ніж додумки, бо вони виснажують, тому Ріка й зациклена на цьому. Крім того в неї такий характер, що чим більше їй забороняють, тим більше вона прагне дізнатися) Це як про заборонений плід)
А щодо передбачень та пам'яті Ебби — про це ще буде трохи згодом, там не все так прозоро насправді, але головна частина таємниці її передбачень буде вже в другій книзі.
Щодо Реда, Кейла й Ріки))) Нууууу) Інтрига)))
Цікава ця Бетті. Каже «не втягуй мене ні в що», але ж вона така, що сама кого хочеш може втягнути у будь-що.
Ірина Скрипник, Бетті може)) Дякую Вам за коментар(人 •͈ᴗ•͈)
Які чудові візуалізації. Неймовірно круто!)
Ася Чирокбей, Щиро Вам ДЯКУЮ (人 •͈ᴗ•͈)
❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, Ірино, щиро дякую!
25 розділ) Ох, і інтригу ти підкинула під самий кінець) Доволі динамічний розділ, проковтнула швидко) Трохи не зрозуміла навіщо рятувати Тіса. Від Бетті, або від ганьби, або від чогось ще?) Новий персонаж, нова надздібність Ебби, яка відкриває нам завісу на наступний розділ :)) Ще й солодке підбадьорювання Пата, який він хлопчик гарний!) хехе Відчуваю що між Рікою та Редом щось іскриться. Чи він намагався скористуватися своєю силою? хм. Чи мені так здалося? Взагалі багато неочікуваних поворотів, я таке обожнюю!))
Бажаю тобі наснаги та великого натхнення! Як завжди чекаю звісточки в інсті) На зв'язочку, Лексо!)
Лекса Т. Кюро, ну, це навіть краще за комфортне кохання та рожевий сюжет)) Все як і в мене ахаха нема на що скаржитися)
Розділ 25! Я його дуже чекала, так як ти закінчила його мало не на найцікавішому...)) Досить напружений момент був, де одразу було зрозуміло, що Тісові буде непереливки...)) Адже він явно недооцінив супротивника, а дарма)) Бетті з її здібністю "сила" була неперевершена!!Хоча звісно, Тіса трохи жаль, але він добре тримався ..)) Витівка Реда вражає)) невже все так чітко продумав? ще й стількох людей підключив...) хоча бідна Ріка злякалась...і я добре розумію її почуття..адже хотілося відчувати від Реда захист а не загрозу..саме такі відчуття в ній він і визивав..десь на підсвідомому рівні...ніби вона не одна, і вона йому небайдужа...та ще й перед побаченням, це звісно, було аж надто для неї. ))
Єва Лук'янова, )) Я б сама на це подивилась)) Але...)
Щодо Реда... Ну він на мечах буде битися, хіба ти забула?) Чи ти хотіла, щоб він в двобої виступив з кимось?) Я б могла багато ще сцен додати, але тоді це буде книга вже до тисячі сторінок))
Цей розділ не дарма називається «Друзі», тут видно, хто з них на що здатен заради іншого. Хотілося показати психологічні портрети всіх, і навіть «міс Піґґі», яка перед Наглядачами та новим дорослим вела себе трохи дивно для Ріки)
Ще раз щиро дякую тобі, моя хороша (づ￣ ³￣)づ За теплі слова — особливо! І, звісно, за постійну мотивацію та підтримку! Дуже ціную це!
Розділ 24. Ох, як довго я відтягувала цей момент, бо дочитала до "далі буде", а чесно кажучи, хотілося цей момент відтягнути. Але ти казала, що наче скоро глава, тож буду терпляче очікувати..)
Але цей розділ був ну дуже видовищний! Чудові описи, емоції, атмосфера — все на найвищому рівні, я відчула цей вайб, як сказала би Бетті...) Ріка відчайдушна...те, що вона природжений лідер це точно не новина)Говорити вона вміє..аж гордість бере за неї. Нехай учні знають з ким мають справу і розуміють, що дарма вона була ізгоєм..) Вона та, яка здатна вести за собою інших. І за її змінами дуже цікаво спостерігати))
Ще тут дуже цікаво, що Бетті визвалась добровольцем)) ахах, Тіс такий самовпевнений) він трохи забув, що не варто оцінювати по зовнішньому вигляду)) тепер не можу дочекатися, щоб побачити цю дуель ..буде видовищно..))Я пам'ятаю це ще з минулого разу, але зараз... емоції свіжі, ще й так мені подобається, як Бетті його взуває...)) чекаю з нетерпінням на наступний розділ)
Єва Лук'янова, Привіт, моя хороша ʕっ•ᴥ•ʔっ О, як я люблю твої розгорнуті коменти та емоції, безмежно дякую за них! Ти мене завжди надихаєш (~￣³￣)~
Вже потроху пропрацьовую новий розділ, сподівпють на наступному тижні опублікую, проте поки не знаю, коли... Бо весь час щось переробляю. Але сподіваюсь, ти потім посмієшся) Бо намагаюся цікавими та смішними зробити деякі моменти).
На «Сонце...» теж чекаю, не забувай!) Часу, спокою та натхнення тобі! *\0/* Міцно обіймаю (づ￣ ³￣)づ
п.с. Я тобі на іншому сайті трохи пізніше відповім, бо сьогодні з сім'єю зайнята.
Розділ 23. Ох, відтягую момент, коли дочитаю ( залишилась всього одна глава... сподіваюся, ти не будеш з продовженням затягувати, бо я вже прив'язалась так, прям розлучатися не хочу...(
Ох, жалко малу.. Вона ще сама не розуміє, що відбувається... пам'ятаю її ці почуття та емоції...а от розмова з Бетті так багато сколихнула питань в мені...Більше перейнялась долею Бетті та Кейла...так шкода, що таке сталося...навіть не уявляю,як таке можна пережити, це дуже сумно, але Бетті та Кейла чудово трималися, молодці!!! Але тепер мене спіткала думка — чи дійсно смерть батьків випадковість?Я вже трохи підзабула на рахунок останніх глав, може там була відповідь на це питання...Але якось так виходить, що вони і Ред з Патом.. Ну навряд чи батько Реда просто щоб тим не сумно їх послав..в нього ж свої цілі ..Але чи дійсно їх смерть випадковість?!Все одно ще багато відповідей думаю буде в другій книзі, яку я не втомлюся чекати, але зараз хочу зауважити, що Бетті крута! мені вона все більше до душі. До речі це слово наче «вкрашиться" )) ну типу з в, як влюбився) але я не такий майстер молодіжній мові, тож можу помилятися! Ех...невже я не дочекаюсь їх з Редом побачення??)
Єва Лук'янова, Привіт, моя хороша (~￣³￣)~ Сердечно дякую тобі, що читала поки мене не було. Ти як завжди мене мотивуєш зібратися та продовжувати. Чесно, вже написала тобі в особисті, що цей тиждень не писала, але буду повертатися. Сьогодні вже почала редагувати новий розділ Колонії. Він буде динамічний)
Ну, розумію твою цікавість, щодо історії батьків Кейла та Бетті. Там буде все не просто, і так про це буде в другій книзі. Спочатку їхню історію я бачила по-іншому, але саме пропрацьовуючи більше Бетті як персонажа, зрозуміла, що й як все було до... Тож просто треба тепер це все втілити!)
«Крашиться» — ну це так, як кимось захоплюватися або хтось подобається, або в когось закохуватися)
Ще раз ДЯКУЮ тобі за теплі слова та підтримку! Буду старатися не затягувати, але часом не від мене це залежить. Теж чекаю на продовження «Сонця...» Новий розділ вже прочитала!)
Вітаю, вас Лекса. Може ви не очікували, але я згадав вас у своєму блозі на підтримку авторів)
Адріан Анжелворд, Доброго часу доби, Адріана. Дякую, не очікувала)
Коментар видалено
Розділи 21, 22.. Ох, як же хочеться відтягнути момент наближення до кінця відредагованих розділів. Бачу,вже не так багато залишилось, але я б читала і читала, знову проживаючи цю історію,як тоді вперше. Ох. Ну Тіс був навіть милим в тій розмові. Ред повів себе по дорослому, дозволивши їм залишитися наодинці ...Але от не думаю, що ця розмова їх зблизила, навпаки...Якби він звісно був уважнішим і мудрішим, то звернув би увагу на її слова щодо того, щоб звернув увагу на інших дівчат. Таке може говорити лише дівчина, яка нічого не відчуває. Жаль, що Тіс поки що сліпий. Щодо Реда, то я вражена зараз, бо наче забула цей момент, що виявляється, більше в цих відносинах відчував Ред, а не Бетті. Чомусь досі думала, що то Бетті за ним впадала більше, а про те, що він міг до неї щось таке відчувати, чомусь і не думала. Вони ж такі різні! Наскільки Ред глибокий, настільки Бетті... інша, чи що) Не скажу, що повна протилежність, але ж вона дійсно як з іншого світу, а її манера розмови — то взагалі. Я всі її слова як губка поглинаю)) настільки круто це звучить, що не можу стримати посмішки) Вражена досі, як багато ти знаєш з молодіжного сленгу)
Єва Лук'янова, Так, ти все правильно розумієш, у Реда зараз власний бій із собою. Чим він закінчиться, ти знаєш!)
Якщо чесно, я оці емоційні сцени дуже важко пишу, бо намагаюся максимально передати й щоб не штучно було, і хоча б трохи оригінально, тож... застрягаю на них надовго. З Шелл і Вадміром так само. Я часом їх по декілька днів пишу, тому зараз більше уваги приділяю уваги у інших авторів саме отаким описам, і взагалі описам, бо це колосальна праця.
Дякую, моя хороша, ти вмієш зігріти словом(~￣³￣)~. Дуже ціную твою думку й час!
Теж бережи себе. Я думками десь поряд завжди.
п.с. Завтра в потязі сподіваюся буде можливість читати, то чекай в гості!) Обіймаю. Гарного вечора, мирної ночі(~￣³￣)~
Дякую за рекомендацію. Дуже приємно. Вам також бажаю багато відданих читачів і визнання. Ваші історії того варті
Олесь Король, Красно дякую, Олесь!
Безмежного натхнення, успіху та віри в себе! Не зупиняйтеся!)
Нарешті я змогла дістатися до продовження! Такі шалені дні були, що чесно, встигла дуже скучити за читанням, і зокрема за «Колонією» та «Шелл». А оскільки, бачу Шелл немає (пам'ятаю, що ти казала, але надія вмирає останньою) , рада знову повернутися до Колонії)) Отже розділ 19. Чесно, пам'ятала його не дуже, тож рада була прочитати. Ти так круто цю метушню серед учнів описала, я знову відчула себе учасником подій! Почуття Ріки мені знайомі, теж не люблю уваги, ще й такої...міс Піґґі не могла приховати своє відношення, що тільки ще раз підтверджує, наскільки вона ненавидить Ріку...це взагалі..Добре, що поряд був Ред, який зміг її хоч трохи заспокоїти...і це перше побачення, про яке говорить...ой, я теж його ще й як чекаю))
Єва Лук'янова, Сердечно дякую тобі(づ￣ ³￣)づ Я теж рада, що перечитаю зараз твої книги, бо деякі деталі, зараз сприймаються по-іншому, а дещо я взагалі ніби тоді не помітила... А ще я кайфую від твоєї книги, і сподіваюсь, що колись все-таки напишу на неї відгук чи рецензію... Чи хоча б свої враження... Бо дуже хочеться, щоб про тебе почуло більше людей.
А Патрік, так, він досить милий, цікавий хлопець) Я по-своєму люблю цього персонажа, бо він мого наймолодшого братика нагадує) Напевно, деякі моменти писала з нього.
А світ за Стіною, думаю, ще колись тебе здивує. Буду старатися писать максимально швидко, але часом це не від мене залежить...
Дякую, що ТИ є, моя хороша ʕっ•ᴥ•ʔっ Твоя підтримка надихає на дива!)
24. Бетті бере бика за рога, як-то кажуть) дуже цікавий розділ, який все ближче наближає нас до розуміння того, що відбувається. Дівчат поставили на рівні з хлопцями, блокнотик у руках і поїхали)) Але те, що саме Бетті стала добровольцем мене здивувало) Я гадала почнуть з Ріки) Ось для неї я навіть не знаю пари, хоч і маю здогадки хехе)) Дуже корить вже прочитати про їхній бій. Сподіваюся, що Тіс не буде надто захоплюватися. Але щось підказує, що з цієї сцени почнеться їхній з Бетті зв'язок. Вони б були гарною парою. Певно, Бетті його приголомшить і відкриє очі, що не треба бігати за Рікою, а варто придивитися довкола) Бачиш, я вже здогадки та прогнози роблю ахах) Чекаю на продовження)) Якщо сповістиш в інсті, - окрема дяка!)
Бажаю натхнення та спокою! Останнім часом всього бракує) Обіймаю!
Лекса Т. Кюро, я коли читала натяки, думала, що вона про Реда натякає) Тому й не думала на неї в цьому ключі)
Розумію( я теж не висипаюся... бахкає так, що капець. Але в Києві, звісно, справи гірші. І теж пів дня ніяка. Ще й з цими очима(( Коротше тримаймося та пишемо!) Бажаю всього найкращого, особливо чого наразі не вистачає!)
Розділ 18. Оце тут розбірки)) В повітрі прямо витала напруга увесь розділ, я прямо відчувала на своїй шкурі...Коли Ріка зла чи роздратована, з нею краще триматися на відстані) А то ж бідний Тіс...мені навіть стало його трохи шкода. Він на все дивитися зі свого боку,як вміє, а от Ріка все сприймає настільки гостро, хоча теж її зрозуміти можна) Зараз в неї непростий період я занадто багато роздумів, почуттів та нової інформації, вона не може переварити все... Зізнання Тіса, звісно, відчайдушним було в кінці, але як то не на часі...Як же він відрізняється від того ж Реда, в якого навіть коли він мовчить, відчувається, ніби він це робить багатозначно. )) А вчителька...я б сама на такому уроці хотіла б опинитися, стільки цікавих питань, ще й як багатозначно всі відповідали)) Кейл навіть вчительку зачарував, такий мілашка))
Взагалі такий живий розділ, майже всі тут присутні, а то я вже і за Еббою скучила, хоча їй теж дісталось))
Єва Лук'янова, Приємно дуже чути, що ти бачиш, що книга покращилася)ʕっ•ᴥ•ʔっАдже, пам'ятаєш, коли я почала писати в минулому році останні розділи з нуля, ти казала, що якби така книга була вся, з описами тощо — то це б було круто!) І тепер я рада, що ирішила переписати її, це було того варто!) А тобі я безмежно дякую за підтримку та віру в мене! Ти мене справді весь час надихала й надихаєш!)
Щодо рекомендації твоєї книги - нема за що, я від щирого серця, ти ж знаєш!(~￣³￣)~ Чесно, радію, що тепер можу рекомендувати) Бо час від часу знаходжу авторів, які варті уваги. А писати рецензії в мене не виходить, бо ну не люблю я правила та рамки))
А тобі ще трошки залишилося до сотні!) Вірю в тебе! Все скоро буде!)(づ￣ ³￣)づ
Розділ 17. Ох, ну ці запитання Ріки про світ за межами колонії дуже слушні! Пам'ятаю, як я, читаючи перший раз, відчайдушно шукала цю правду як і Ріка, хоча що вже казати, я й зараз також шукаю) Адже поки не вийшла друга книга, багато питань залишаються без відповіді, але я відчайдушно чекаю її. Розумію, що не треба поспішати, адже це тільки перша книга, втім...коли знову це перечитую, знову відчуваю непереборну цікавість про все дізнатися! І цей розділ пам'ятаю, але зараз він став багатшим ... Кристаль чимось схожа на Ріку в юності, і тепер ще й знайшла собі однодумця... Та й багато вона знає про батька Реда. Більше, ніж говорить. Я наче пам'ятаю, що буде потім, однак зараз ніби все вперше відчуваю ..І мені ще більше цікаво...А ці почуття Ріки— це щось окреме. У неї до Кейла, я так розумію, сексуальний потяг? А до Реда ці почуття більш глибокі, хоча потяг теж присутній? Хоча мені в її віці теж подобалось два хлопця і це були різні емоції)) Можу зрозуміти)) Цікаво тепер що далі...Так цікаво, ніби я й не знаю, що там буде)) Це талант так писати, моя хороша!
Єва Лук'янова, Ох, як я тебе розумію, моя хороша, бо я от саме так чекаю завжди на твої нові розділи, і сподіваюсь, що ти потім почнеш і третю книгу писати!) Бо я вже так звикла до твоїх персонажів, вони мені як рідні(づ￣ ³￣)づ
Сердечно дякую тобі за твої розлогі коментарі та слова підтримки! Ти часом надихаєш мене на неймовірне!)*\0/*
Так, щодо Кейла та Реда ти все правильно відчула) Ну а Кристаль, якщо пам'ятаєш, так до кінця й не зрозумілі поки її мотиви. Проте якщо вистачить сил на другу книгу, то там має бути ще цікаво!)
Обіймаю тебе міцно-міцно (づ￣ ³￣)づДякую, що ти ж в цьому світі!
Розділ 16. Неймовірно! Кожного разу Кейл мені відкривається все з нових сторін! От вже спокусник...) Ну я б сказала, що такий же топовий як і Ред, тож нехай навіть не думає! А його історія про життя за стінами...дивно,я навіть немов через ці описи зазирнула в зовсім інший світ — знайомий всім нам, наче вікно у мою власну юність...навіть забула, що читаю саме Колонію, настільки сильне було занурення. Це дуже талановито! Ти описала розмову цю так, що мені здалося, що це Кейл сидить навпроти мене і саме мені розповідає про це...настільки живо все уявила! А ще Кейл реально тепер ще краще малюється мені. Не пам'ятала цього моменту, що він був музикантом..може забула, чи ти краще розписала це, але тепер він ще більше мені уявляється! А ще його манера розмовляти, як і в Бетті — це топ! )) Аж жаль стало Тіса, якого він фріком вважає...)) Тісу треба задуматися як він виглядає збоку! Ти велика молодчинка!Кожного разу в щирому захваті, як ти пишеш))
Лекса Т. Кюро, О, тоді я ще більше заінтригована)) супер) адже навіть я— яка прочитала чорновик, так і не знаю, що ж там за світ зовні..) Це все ми дізнаємося в другій книзі, яку тепер, коли знову перечитую, ще більше чекаю...ех...дуже сподіваюся, що дочекаюся, адже книга закінчилась ..(не буду спойлерити), але так, що без продовження їх просто не можна лишити, бо я ж дуже переживаю! Натхнення тобі великого, моя хороша!
Читаю, а таке враження, що слухаю сповідь дівчини з інтернату... у мене була можливість товаришувати з сиротами, навідувати їхні будинки, тому боюсь припустити, що ви, Лексо, знаєте той "світ"... Я сама навчалась кілька років у закритій школі, тому деякі назви та "поняття" в описах - дуже реалістичні.
Наталія Савінова (SiN eVa), Наталія Савінова (SiN eVa), Дякую, Наталі) Ну я вважаю, що всі ми, письменники, сублімуємо в твори свої різні внутрішні стани, інакше буде штучно.
Я теж не можу сказати, що все, що читаю «прям моє»!) Але поки не ознайомлюся, не буду знати «моє» воно чи «не моє».
І так, я дуже емпатійна людина, і через це мені часом буває важко, бо я проношу емоції інших крізь себе, тому час від часу потребую тиші.
А у Ріки буде не простий шлях, але вона впорається. «Все, що не вбиває, робить нас сильнішими ».
Розділ 15. Скільки ж подій тут! Спіймала себе на думці, що теж чомусь саме цей розділ погано пам'ятаю, тому було вдвічі цікаво прочитати його наче вперше. Особливий кайф читати про звичайні їхні підліткові розмови. Ніби реально разом з ними сиділа і чула всі розмови з зауваженнями одне до одного ) Бетті в своему стилі— як мені вона подобається) Її діалоги завжди викликають посмішку) Пат то взагалі...я дійсно подумала що він такий мудрий та врівноважений, намагається згладити конфлікти ...милий) Описи колонії і далі вражають ..немов фільм дивлюся... подобається, як описуєш...зараз ще допишу..
Єва Лук'янова, Іще раз дякую тобі, моя радість ＼(^o^)／Бо ти дуже вплинула на мій розвиток у письменництві. Твоя вірна та щира підтримка час від часу робить зі мною дива!) Коли складаються руки, ти як світлий промінчик надихаєш мене. Тож дякую за твою неймовірність!(づ￣ ³￣)づ
А щодо Тиса... Ну відповім тобі так. У всіх моїх головних персонажах зараз зароджуються, як хороше, так і погане. Куди все це їх заведе, і як деякі вчинки зараз вплинуть на них в майбутньому — я планую описати в другій книзі, на яку, щиро сподіваюсь, мені вистачить сил. Але я рада, що мені зараз вдається передати своїх персонажів так, що вони час від часу викликають різні почуття) Саме цього я й прагнула. Бо, можливо, хтось побачить в моїх героях себе й про щось замислиться.
Гарного, мирного вечора! Обіймаюʕっ•ᴥ•ʔっ
Поповнюю свій список антиутопій... Для мене це один з жанрів, які важко сприймаються, але мають сильну духовну базу та філософію. Вашу "Шелл" чекаю, щоб прочитати у завершеному вигляді, вона мені ближча за настроєм. (。・ω・。)
Буду за нагодою писати свої думки, але все ж цілісну картину зможу викласти після прочитання завершеної історії.
Поки відзначу, що Попередження до книги - великий плюс. Сама прописую їх під кожним жанром, бо вже зустрічала незадоволення від читачів. Можу припустити, що у попередженні треба ще зазначити, щоб перед читанням, читач, не знайомий з жанром антиутопій - ознайомився з його структурою.
Сподобалась візуалізація героїв, я вже знайшла кількох фаворитів і кількох "закоханностей з дитинства".
Наталія Савінова (SiN eVa), Дякую Вам, Наталі, за пораду й підтримку!) В мене не важка антиутопія, бо вона про підлітків, які попри все, залишаються підлітками). Надихалася книгами «Голодні ігри» та «Той, що біжить лабіринтом», але в мене все більш в легкому варіанті. Я більш люблю копатися в поведінці та емоціях людей)
Буду дуже Вам рада!) Але ця книга поки на опрацюванні, і поки лише трохи половини викладено. Тож др завершення, як і з «Шелл» ще довго. Але я стараюся))
23) Ну, от ми дізналися багато новенького!) Хм. Хм) Я розуміла, що на Паті могло все не скінчитися, інакше, він би був серед головних героїв)) Було логічно припустити, що й вони такі самі)) Цей факт мене тішить, а от сила Реда ахах х) Зрозуміло, що вже йдуть натяки на якусь унікальність Ріки. Тільки яку доки не відомо. Звідки взялися їхні такі сили?) Будемо бачити) Взагалі все дуже цікаво з їхнім поселенням. Вони приїхали саме в цю колонію не просто так. Заради таких, як вони? Заради Ріки? Гадаю, попереду на нас чекає цікавеньке побачення, але перш за все тренування. Вже дуже чекаю! Хто ж стане добровольцем?)
А ще й про Кейла цікаво. Тобто в нього немає здібностей. Але вони мають проявитися. Хм. Хм) А ще цікаво які у Ебби будуть здібності) Мені її шкода. Дівчата на підлозі залишили, доки балакали ахаха
Лекса Т. Кюро, надсилаю тобі вайби натхнення!! ❤️ І буду з нетерпінням чекати) Так, напиши мені в інсті!)
14 розділ — ну то справжній накал пристрастей))! Пам'ятаю його добре ще з минулого разу, але зараз немов вперше відчула всі емоції!! Бійки описані досконало. Все, що відбувається довкола - теж) Особливої уваги варті висновки тренера) Ну тут дійсно постійно була усмішка на обличчі) Він мислить дійсно як справжнісінький чоловік - з ноткою нерозуміння жінок і спробую дізнатися, а що ж це за істоти і що в них в голові)) Хоча методи дії в нього зовсім не такі, як повинні бути до жінок. Перемогти їх силою...гм...Хоча з іншого боку це ж зовсім інший світ Колонії, де вирощують бійців, і зрозуміло яке там ставлення. Втім, було захопливо)) Особливо бій з Кейлом...ну він наривається) і йому це схоже подобається)) У Ріки цікавий прийом був)) хитра однак, і дійсно слова тренера про неї)) Кейл мені теж подобається — класний персонаж.... моменти з ним варті особливої уваги) Взагалі ця глава має свою атмосферу! Ну дуже цікаво спостерігати))
Єва Лук'янова, Моя хороша, сердечно дякую тобі (づ￣ ³￣)づ Я бачу по твій реакціїї, що мені вдалося передати характер Тренера Ферлеса й дуже радію цьому). Ну, такі чоловіки є й в реальному житті)), і як на мене вони більш реальні, ніж оті про яких пишуть в багатьох романах:))
Кейл... Думаю, він тебе ще здивує!) Я трохи більше приділила уваги в цій версії цьому персонажу).
А щодо описів боїв — дякую, що зауважила це. Для мене важливо, щоб не штучно було. Бо, наприклад, в тебе всі бойові сцени прописані дуже ретельно й мають таку дивовижну динаміку, наче я фільм дивлюся. Тож мені є на кого рівнятися, дякую тобі за це!)
Гарного вечора тобі! Мирної ночі! Обіймаю(~￣³￣)~
ПАНІ!!! Що це таке! Це феноменально, хоч і лячно, і неочікувано! Ну я такого не очікував точно! У такі портали я ще не заходив! Я зайшов... і опинився в тілі дівчини!!! Я бачив її очима! Я відчував її тіло та думки! Я навіть відчував її серцебиття, а переживання зсередини!!! Її страх та обурення водночас були і моїми страхами та обуреннями!!!
От тепер я зрозумів, що означає попередження: "від першої особи"! Щоб перевтілилася моя борода! А я ж до цього не знав, що це таке! Ну дивлюсь попередження... Що воно таке, перша особа ця? Президент, чи що? Дивлюсь: такі гарні чорно-білі фото людей на стінах перед входом у портал. Йду собі роздивляюся і навіть не підозрюю, що мене очікує у порталі!... Боги, це настільки сильно було, що я ось вийшов з порталу, а мені все одно здається, що я все ще Веріка Клауд 30-15!!!
Добре хоч борода є... Розгладжую її та розумію, що це вже я, старий добрий Протос... Тобто Адріан!!!
Адріан Анжелворд, Пане Адріане, щиро дякую Вам за такий цікавий відгук! Вибачте, що не одразу відповідаю, складні часи в реальності... не завжди є сили та час дістатися до мережі:(
Приємно, що Ви зазирнули й до мене. Ціную це.
Бережить себе! Наснаги та натхнення!
Розділ 13-тий... Ще трохи хімії зранку, все як я люблю) Мені подобається спостерігати за спілкуванням Реда та Ріки, а також за її реакцією на нього)) А ще завжди цікаво спостерігати за реакцією Реда, який це помічає )) Бідна Ріка) Розумію її збентеження,нічого і не приховаєш від нього))
А ще цікава розмова сталася з головною по поверхах) Рада, що в Колонії є адекватні дорослі, які чудово розуміють і бачать дійсно цікавих талановитих учнів. Ну Ріка звісно,теж не проста)!Ще й маніпулювати вирішила) Ну дає) Зараз, перечитуючи історію, знов по новому дивлюся на неї та її характер, люблю таких героїнь)) Ну і звісно, не можу знову не відмітити описи...почуттів та інтер'єру...) дуже майстерно ти все це передаєш!
Єва Лук'янова, Радість моя, сердечно дякую тобі(づ￣ ³￣)づ Я знаю, що ти, як ніхто проживаєш, зі мною цю історію — це для мене дуже цінною й важливо. Ну, звісно, місцями Ріка не ідеальна, від слова «зовсім»)) Вона вже вчиться маніпулювати й хитрити. Якщо мені сил вистачить на другу книгу, то там якраз буде про те, куди все це її заведе). А щодо Реда... ну ти ж його вже знаєш) і його о таємниці також) Думаю, тепер тобі за ним спостерігати більш цікаво, чи не так?)
п.с. Вибач, що одразу не відповіла... Щось в мене з додатком було, перезавантажила. Наче повинно тепер все нормально бути.
Ще раз дякую тобі! І дякую, що ти є!(~￣³￣)~
А ще поспішаю, шановна пані виразити Вам свою подяку за те що Ви зробили!!! Так було приємно читати згадування про мене ...Хай Господь Вас осяє своєю вдачею, промінь мені в бороду!!!
Адріан Анжелворд, О, та я від щирої душі це зробила, бо Ваша книга дуже цікава, якісна, хотілося, щоб її помітили. Я коли читати її закінчу, ще й блог-відгук спробую написати, може теж це приверне увагу)
Я повернувся! Мене розблокували! Чому той блок був тільки Богу відомо!
Адріан Анжелворд, О, я не знала... Дякую, що повідомили. Тут бувають блокують авторів, якщо вони правила порушують, але це тимчасово. Тож якщо що — не хвилюйтеся. Просто будьте уважнішим.
Бережіть себе!
12 розділ настільки насичений на емоції! Прочитала його з відкритим ротом, наче вперше! Відчула увесь спектр емоцій Ріки, та й Тіса! І я рада, що в них стався момент, який показав Рікі її справжні почуття. Адже якби почуття дійсно були, хоча б симпатія, як до хлопця, навряд чи б вона злякалася. А тут...вона відчула неприємний холод і те відчуття беззахисності, яке відчувають дівчата в момент, коли чоловіки, до яких немає нічого, намагаються проявляти свої почуття. До Реда б була зовсім інша реакція, але й Ред більш розумний та стриманий! Він чітко знає момент, коли можна підступити, на відміну від Тіса) Вони, звісно, ж зовсім різні)
Єва Лук'янова, Безмежно вдячна тобі, за твої емоції та розгорнуті коментарі! Ти так мене надихаєш!)(~￣³￣)~
10-11 розділи ..Ох вже ж напруження та хімія! Я чекала на це) Коли вони обидва будуть пізнавати одне одного таким чином)) І коли Ріка втягне Реда в свої пригоди)) Уявляю сама, який він шокований )) Така відчайдушна дівчина навряд чи когось може залишити байдужим))
А ще читаючи цих два розділи, я помітила багато спільного між Редом та Вадміром)) Вони обидва гарні психологи і люблять чинити вплив не героїнь...вивчати їх зсередини та спостерігати реакцію, в той час як героїні дійсно відчувають увесь спектр емоцій)) І хоча звісно вони різні, так як Вадмір набагато старший і більш зрілий та стриманий у вияві почуттів, але все одно вони обидва схожі і тому, напевне, мені подобаються))
Ну а Ріка відчайдушна)) Шалена дівчина і дійсно повна протилежність Бетті. Розумію Реда) Навіть в Колонії з нею не занудьнуєш, бо де її ще не було)) крута)
Єва Лук'янова, О, ну мені дуже приємно, що ти помітила моє покращення в описах, бо я багато цьому уваги приділяю!) Я в тебе навчалась!) Я від твоїх описів завжди в захваті була й буду! Обіймашкаю тебе. Гарного настрою й натхнення!＼(^o^)／
Дякую, шановна пані, що підписалися на мої скромні книжкові портали. Дуже приємно, що така вельмишановна пані звернула на них увагу.Навзаєм я також підписався і до вас. А ще..Я от дивлюсь на деякі з ваших порталів, і вони такі не звичайні...Слова в них зарифмовані наче в піснях...Дуже не звично, щоб тріснула моя борода! У мене в вимірі таких порталів не має...І сяйво від таких порталів інакше йде..Ви будите заперечувати, якщо я до своєї скриньки позбираю це не звичне сяйво? Хоббі в мене таке - збирати портальне сяйво. До того ж наскільки я бачу ніхто, окрім мене збирає сяйво з порталів...Чи то може, я перший прийшов його забрати...Тобто зібрати...Заздалегідь дякую)
Адріан Анжелворд, Взаємно дякую Вам, що приділили увагу й мені, вельмишановний вартовий порталів. Чесно, Ви мене заінтригували... ) Більшість моїх порталів не цікаві в цьому вимірі. Проте вони для тих, хто хоче почути... іншим просто ще не час і не місце.
А взагалі я тієї думки, що Сонце світить для всіх, просто різні люди по-різному сприймають його сяйво.
Досить цікавий твір. Враховуючи, що ситуцація цілком земна і практична.
Руслан Баркалов, Щиро дякую Вам за відгук!
Бережіть себе! Наснаги та натхнення!
21-22) В їдальні все було досить передбачувано, крім, на мою думку, реакцію Реда. Беті її далі озвучить ахаха загалом вибухом став 22 розділ для мене. Напруга через підслуховування чужої розмови, доволі цікаві факти в цій розмові. Я вже передбачаю їхнє побачення))) Питання з Бетті поки що мене не покидає. Він її кохав, та чи справді почуттів більше немає. Хм. А те, що очікувало в кінці розділу. Ммм. буря, електрика та вибух х))) Як я люблю такі сцени)) І невже він нарешті розповість Ріці все?)) будемо бачити, читати та пірнати в історію! Я ще вчора прочитала 21 розділ, втім хотілося дати більш розгорнутий відгук)) Я в захваті від атмосфери та в очікуванні того що буде після занять :33333
Дуже шкодую, що не читала тебе, коли ті два тижні десь була відсутня. На твоїх сторінках я відпочиваю, справді :3
Діана Козловська, Так, і їх. І про Деріла окремий серіал, і про Ріка з Мішон. І про Нігана з Меган)) І навіть про підлітків теж окремий серіал. Все передивилася) І комікс ще читала)
Ага, бачу що в нас багато спільного, окрім дорам!)
Нарешті, трохи звільнилось часу, змогла повернутися. )) Чекала до речі,розділ «Шелл», але напевне, ти не встигла його доробити, тому знай, що я все ще чекаю і дуже дуже))
Щодо «Колонії» ....ох, добре я пам'ятаю цей розділ (9)...)) Він мене ще в чорновику вразив .)) Зараз він став ще кращим. емоції та атмосферу ти описала пречудово!я ще краще уявила цю сцену в душі та всю ту напругу, яка була між ними. І напевне, вже зараз я краще розумію Ріку та її бажання не втратити друга. Однак вона дала йому велику надію на спільне майбутнє,а для нього ці слова багато значать...в той час як Ріка так діє через те, що хоче зберегти стосунки і дружбу. хоча тут напевне, б краще бути прямою і чесною, але тоді так...втратила б його ..((
Їй важко поки що розібратися з почуттями , та й крихта якоїсь хімії в душі прослизнула...Але це завжди складно. емоції, кохання та дружба ..тримати цей баланс ой як важко, тому можу зрозуміти...Але добре, що хоча б вони поговорили ..зараз так читаю і переживаю наче вперше і наче не знаю, що було далі)) Але так рада знову ці емоції відчувати)) дякую тобі за таку чудову історію, яка просто стала неперевершеною))
Єва Лук'янова, Щодо Тіса... Уяви, вона вважала його своїм другом, найкращім другом, вони домовилися, що це ніщо не змінить. Проте виявилося, що дорослішання почало їх змінювати та їх відносини також. У хлопців же це завжди якось по-іншому відбувається. Особливо в такому віці у більшості «хочу» й «кохаю» десь поряд. Тож Тіс відчувши потяг до Ріки, вирішив, що кохає її. От Ріка й розгубилася. Ти правильно все зрозуміла, вона боялася втратити його, тож, остаточно не розуміючи своїх почуттів та фізичних відчуттів, дала йому надію... Проте ти знаєш, що буде далі!)
7-8. Ох, пам'ятаю я цю витівку Ріки! От що значить вирости в жорстких умовах. Навіть поранення для неї раз плюнути, що говорить про те, що вона їх не раз відчувала, і що це стало для неї буденним. Навіть Бетті була шокована,але я дуже рада, що між цими двома вже відчувається якесь порозуміння...Все ж таки Ріка саможертовна...через це велика повага до неї. Вона могла б і не думати за проблеми Бетті, але ні. Але тепер Бетті трохи розуміє, куди вона потрапила))що то точно не відпочинок в санаторії))
Щодо Реда...ох ..ці хімічні реакції між ними ... прямо мурахи по шкірі. Дуже привабливо та смачно ти все це описуєш..вже протираю долоні, згадуючи всі моменти,які будуть між ними далі.
Єва Лук'янова, Я намагалася всім своїм персонажам якусь «родзинку» додати, ну й, звісно, що б вони різні за характерами були) Щодо Кейла... Ну в цьому варіанті книги в них з Рікою буде більш цікавих сцен). Всім моїм читачам завжди цікаво, кого ж обере Ріка)), тож поки інтрига зберігається)) І ця з книжка не остання) І ти однозначно знаєш більше за інших!)
Щиро ДЯКУЮ тобі, моя радість! Заради таких коментарів варто жити та писати!)
Натхнення тобі та гарного настрою! Бережи себе та своїх! Міцно обіймаю! Я щаслива, що ти в мене є(づ￣ ³￣)づ
Ох, моя хороша, це шедеврально! Я не можу висловити свого захоплення! Наскільки книга стала кращою після редагування, у мене навіть думки, що читаю усе вперше! Неймовірно! Сьогодні прочитала 6 розділ та звернула увагу, що він досить об'ємний, як в мої раніше були)) Видно, що ти добре пропрацювала! Описи неймовірні! Ти настільки яскраво описала їдальню та інші моменти, що в мене було відчуття, що я там разом з ними сиділа та вечеряла)) Графік в них ще той, звісно, прямо як в армії. Я це й раніше знала, але після сьогоднішнього розділу ще більше звернула на це увагу! Навіть здивувалась, що годують їх не так погано, як здавалося, це добре! Напевне тому, що тратять вони багато енергії на тренування та навчання!
Була рада, що нарешті Ред відкрив Рікі очі на почуття Тіса. Він спостережливий! А ще навіть тут відчувається, що з Редом не все так просто ...і Бетті я справді вірю більше, ніж йому) Але конфлікт з батьком навіть тут вже добре простежується. Цікаво, що буде далі з їхнім спілкуванням з Рікою, адже він загадковий хлопець)
Єва Лук'янова, Дякую тобі за ці слова, моя хороша! Привіт. Я тут трохи знов розшарована, ніч важка була:(
Не встигну до п'ятниці новий розділ опрацювати — тож, якщо все буде добре, то буде через п'ятницю. Бережи себе! Обіймаюʕっ•ᴥ•ʔっ
Боже, я кайфую від нового редагування! Які живі діалоги, просто вау! Цілковите занурення в історію...це щось неймовірне, Лексочко!! Тепер розумію яку велику роботу ти зробила! Все настільки вдосконалити- це щось неймовірне! Не знаю чи ти додала нові розмови, чи я вже багато чого забула, але реально...для мене все нове ніби!!! Їхні молодіжні нині сучасні слова в діалогах - це просто геніально!! Бетті неймовірна, я вже закохана в неї...з її слів можна словник завести, реально)) настільки вони всі в тему)) ти сама то де цього всього набралась? Настільки знати сучасну молодіжну мову - я щиро здивована! Це дуже круто!! Відчуваю, коли буду редагувати свій "Дім" теж запозичу твої словечка)) треба вже зараз новий словник зробити)) Ти прямо молодець...описи шикарні) краще уявила їхню форму, дуже круто описала. А Тіс.. від його поведінки прямо боляче ..дуже розумію Ріку... Добре, що з'явився Ред та інші ...вони всі такі чудові, кожні по своєму)) просто кайфую з кожного )
Лекса Т. Кюро, Я просто думаю, що на всі роки своя мова) я думала можливо деякі слова додати, але теж подивлюся з часом) просто твоя Бетті — це щось, я прям на неї з іншого боку подивилася)) настільки мені подобається, що теж захотілося щось запозичити))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати