Колискова для героя

Як би і йому хотілося так заплакати. Вилити свій біль. Щоб більше не пам'ятати півтора року на фронті. Не пам'ятати, як гинули його товариші. Чи не пам'ятати, як помирав на руках той хлопчисько. І не прокидатися ночами від того, що співаєш колискову: «Спи, мій хлопчику, спи, сняться котику солодкі сни, спи, дитинонько, спи, мама цілує щічки твої».