Життя просто стається, і ти не можеш нічого вдіяти.
З таким розумінням я жила останні п’ять років — відколи наша сім’я пережила втрату.
Коли намагаєшся всім догодити, поступово втрачаєш себе. І цього майже ніхто не помічає. Та з часом приходить усвідомлення: так більше не може тривати.
Є люди, які тебе цінують: друг дитинства, шкільні друзі, тато, молодший брат і вірний хвостатий друг. Школа, спорт, навчання стають порятунком. Ти вчишся триматися.
А коли одну з опор забирають, доводиться вчитися знову — не просто виживати, а жити.
І саме тоді, коли здається, що все втрачено, з’являється він. Тихо й непомітно показує, що щастя та кохання можуть бути зовсім поруч. Він навчить тебе знову відчувати тепло й радість життя