Ми — лише легкий туман, що стає частиною вічності. Іноді небо дарує нам радість, а іноді — холодну тінь, що забирає світло.
Це історія про прозріння, від якого неможливо сховатися. Про те, як ми будуємо піщані замки біля самого прибою, не помічаючи, як небо вже малює обриси нашого завтрашнього океану.
Щира сповідь про долю, знаки та сміливість жити далі, коли всередині все спалене дотла.