430 384
“Подарунок для крота”
Анотація до книги "Кохання в подарунок"
Двері відчиняються з водійської сторони.
Я здригаюсь. На секунду я думаю, що з’їхала з глузду. Не може бути. Не він.
Серце зривається, падає кудись униз, у порожнечу.
Чорна шкірянка обтягує широкий розмах плечей. Та сама… Я пам’ятаю її запах і тепло, наче це було вчора. Мокре волосся блищить. Очі — ті самі. Холодні. Неможливі. Ті, що дивились на мене тоді… востаннє. І знову — тепер.
Живий. Реальний.
Мій кінець і моє “колись”.
Я не дихаю. Не можу.
В очах темніє. Коліна підгинаються.
Світ стискається.
Залишається тільки він…
Я здригаюсь. На секунду я думаю, що з’їхала з глузду. Не може бути. Не він.
Серце зривається, падає кудись униз, у порожнечу.
Чорна шкірянка обтягує широкий розмах плечей. Та сама… Я пам’ятаю її запах і тепло, наче це було вчора. Мокре волосся блищить. Очі — ті самі. Холодні. Неможливі. Ті, що дивились на мене тоді… востаннє. І знову — тепер.
Живий. Реальний.
Мій кінець і моє “колись”.
Я не дихаю. Не можу.
В очах темніє. Коліна підгинаються.
Світ стискається.
Залишається тільки він…
різниця у віцівладний геройзустріч через роки
Зміст книги: 29 глав
441 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнала б Лея, як тут за неї дехто впрягається) але привід,нажаль, не дуже(
І якщо у неї в будинку прослушка, то вони тепер знають про неї навіть більше, через розповідь подрузі(
чекаємо продовження cподобався твір
Твір неймовірний. Читається на одному диханні. Бажаю Вам натхнення у написанні творів.
адреналін скаче ,добре написано, відволікає від поганих думок
Дуже емоційно
супер дякую
клас
Клас, чудовий розділ!
"привіт" прийшов взагалі не звідти, звідки чекали, але магніт Леї на проблеми і справді знову активувався(
Круто закрутили
Ооо, то от звідки "ноги ростуть" з погромом у Леї!
От, так і заводь знайомства)))
Здається, ця Злата кудись просто втекла після слів Леї, що треба жити для себе!)
Але Орест тепер не дасть її образити знову! Що ж Тарас придумав, і запропонує йому?
Дуже дякую за проду ❤️❤️❤️
Дякую за цікаву проду
чекаємо продовження
Зацікавили!
Гарна книжка, але дуже короткі глави.Хочеться більше читати.
Дякую за цікаву проду
о це так новина!!!! і хто ж це???? не дочекаюсь продовження!!!
Коментар видалено
цікава книга, чекаю на продовження.
Чудовий твір, чекаємо продовження
жду продолжения
Цікаво!
Ох, тепер стає ще страшніше, хто ж це "хазяйнував" в квартирі Леї...
Я думала, що то Жук, або його "дружбани", а, виходить, що Орест спостерігає за Жуком, та й стан того не дозволив би таких активних дій.
А ця халепа виявилась незнайомою...
Дуже дякую за проду ❤️❤️❤️
Це напевно все через ту випадкову знайому з весільного салону..?
дякую
Коли буде продовження!
чекаємо продовження
супер
Вітаю ?
Раз на скільки днів, буде продовження?
3 частина твору вже вийшла?
Захоплюючий, цікавий твір, який читається на одному подиху.
Боже, як же точно Аня все розкладає по поличках... Вона говорить все саме так, як Лея і сама боїться собі зізнатися, маючи образ Ореста перед очима.
Це лише спогади, лише уява Леї, але не реальність!
Я так рада, що зараз поруч з Леєю Аня. Це саме той якір спокою, який потрібний.
Дуже дякую за проду ❤️❤️❤️
Багато спогадів, але 5 років повинні вилікувати, це так по життю, люди сходяться, розходяться, але почуття не можуть тривати так довго, а зустріч з іншим чоловіком можуть визвати ще крепші почуття, тільки чомусь в цих книгах обоввʼязково все повертається до початкових стосунків, це такий жанр? Просто коли читаєш вже знаєшь, що все одно вони будуть разом, по іншому не буває, а чому?
Вона як мантру повторює, я люблю Сергія, це як самонавіювання, мені з ним добре, щоб не дати іншим, прихованим думкам взяти гору. Але мантра не працює вночі і сни це яскраво підтверджують
З нетерпінням чекаю продовження ♥️
Дякую за цікаву проду
Хоч і боляче згадувати, але все ж і справді стає на душі легше, коли можна з кимось поділитися своїми страхами, болями, розчаруваннями, та й в загалі всім.
Дуже круто, що Аня поруч з Леєю - разом легше пережити будь-що ❤️
Дуже дякую за проду ❤️❤️❤️
?
І важка ноша на серці стає трішки легша, коли нею поділилася з близькою людиною.
Дякую за цікаву проду
з нетерпінням чекаємо далі
що далі
от халепа
чудова книга
Мороз по шкірі від погрому, від небезпеки, від спогадів минулого, що виринають у Леї.
Поліція свою справу зробила, обнадійливі результати пошуку навряд чи будуть, а от страх перебувати тепер в квартирі - є, і дуже великий.
Вірна і чудова Аня поруч, і дуже буду вдячна і за її історію згодом)))
Ох, шкода Лею, що знову повертається стрес в її життя!
Дуже дякую за проду ❤️❤️❤️
Лея відчуває,що це був не просто погром,а вість з минулого.І поки Орест наглядав за нею в парку,в квартирі люди Жука,а може він сам копирсався в речах Леї Що можно було шукати,думаю що не гроші шукали,і пішли перед самим приходом.Бідна Лея,не все вона може розповісти подругі,а те що та приїхала підтримати, це вже респект ій.Лея зателефонувала не нареченому,який мав бути поряд з нею,а подругі,чому ? Вона,що не довіряє йому,чі може не хоче щоб він задавав ій не потрібні питання?
можно без опроса?
Дякую за цікаву проду
Неймовірне і таке ж загадкове продовдення історії ! чекаю на продовження із нетерпінням !
Автор ви - неймовірна письменниця яка змушує вчитуватист в кожне слово аж до поки не прочитаєш все до кінця :)
Щось я не зрозуміла, вона так і не вийшла з квартири, залишилася в ній чекати поліцію? А якби реально хтось ще був там?
Агнія Асеніна, Відчуття після пограбування я чудово розумію, також доводилося стикатися, нажаль ( але не її і не ваш випадок точно, бо одразу була не сама
Так, це дуже схоже на демонстрацію сили, нагадування. Подруга у неї бойова, це тішить, якась інша могла б і сама злякатися і відмовитись приїздити
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати