Він, розплющивши очі у свідомості, не розплющуючи самих очей, дивився в темряву. Навіть не так. Він дивився на всю кімнату і на весь світ, відчуваючи припливи в голові, які не давили на мозок, але швидше перетікали в душу, наповнюючи вени хвилюванням і ставлячи запитання "Чому?".