"Ти моя, Машко. Чуєш? Ніхто, крім мене, до тебе не торкнеться».У свої вісімнадцять Марія мріяла про велике місто, архітектурний коледж та легке, чисте кохання. Але у Захара на неї були власні плани. Статний, широкоплечий красень із каштановим волоссям і шаленим поглядом блакитних очей — у своєму селищі він був беззаперечним авторитетом. Його кохання до сусідської дівчини із зеленими очима давно межувало з божевіллям. Він беріг її для себе. Він вважав її своєю власністю.Коли Марія спробувала втекти з іншим у день власного весілля, Захар наздогнав її, побив суперника і силою заштовхав на заднє сидіння авто.«Я попереджав, що ти тільки моя?! Одягайся. Нас чекають. Будемо розписуватися».Розірвана біла сукня, випалена душа, дві смужки на тесті та золота клітка, з якої неможливо вирватися...