54 860
Анотація до книги "Громада"
Лейтенант Руслан Мельник порушує наказ і втрачає в бою половину розвідувальної групи, що дає підстави СБУ звинуватити його у державній зраді, особливо після зникнення тіл загиблих бійців. Щоб виправдати себе, він тікає з госпіталя та прямує на північ, користуючись підказками покійного друга. У лісах Чернігівщини розвідник починає розслідування і сходиться в смертельній сутичці з найстрашнішою організацією сучасної України, котра здатна повністю стерти межу між реальністю та божевільними видіннями.
Зміст книги: 118 глав
64 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрогулянка диким полем
Під начальством – керівництвом
Весною – навесні
Не було видно – не було виявлено (терористів можна не тільки бачити, але й чути чи дізнатись про їх наявність з інших джерел)
Як на мою думку, можна було додати трохи більше описів місцевості, якою вони рухались.
Порожнеча
Відкритими очима – розплющеними
Пусте – іноді можна замінювати на «порожнє»
Лежала собака – лежав
Поруч з вхідними – із
…другий поверх. На другому поверсі… - для уникнення тавтології в 2-му реченні краще замінити на «там»
повідомив на штаб – у або до штабу
Вольве рішення - вольове
доля могла змінитися в кращу сторону – на краще
Кількість противника – чисельність
Старший по званню – за званням
СВД – ось тут точно не знаю: якщо російською розшифровується, як снайперская винтовка Драгунова, то українською наче дана абревіатура мала б бути як СГД, хоча кажуть і так, і так:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%92%D0%94_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
Привкус – присмак
дихотомії – двоякості (хоча теж спірно, але чомусь пригадалося дихотомічне галуження з ботаніки))
Moonraise Darkness, І щодо прогнозованості! Я завжди пишу, що станеться на самому початку - Ви це й так знаєте, тому не гадатимете про одвічну долю г.г. формулою "Помре чи виживе?"... Головні питання:
1. Навіщо він так зробив?
2. Що з ним сталося?
3. Що його штовхнуло на цю жорстокість?
4. Які він відчував емоції?
Дуже актуальна в наш час тема!
Траплялася цікава стаття про ПТСР, згідно з якою 60 % колишніх військових страждали від алкоголізму та наркоманії; 70 % готові були в будь-який момент повернутися на війну в Афганістан. Десь закордоном порахували, що для держави виявилося дешевше займатися здоров’ям колишніх бійців, ніж підраховувати збитки від їх злочинів, бо тим, хто пройшов війну, легше адаптуватися в злочинному світі. (хоча, звісно, в різних людей ПТСР проявляється по-різному: хтось завдає шкоди лише собі, а хтось стає суспільно небезпечним…)
Вижити під час війни – це лише половина справи… Суспільство має приділяти належну увагу психологічні реабілітації військових. Бо в наш час часто в мережі спостерігається явище «диванні війська в атаку» в різних суперечках, а насправді мирне населення і гадки не має про те, що таке справжня війна… Тож такі книги необхідні.
Уточнення обставин – з’ясування обставин.
Ч-1
за своїми розмахами – масштабами
на штаб – у штаб наче краще звучить
А імовірніше – а ймовірніше
Ведете себе – поводите себе
Дану – цю
Бійців з серйозним – із
запитав. – запитав: (бо далдалі пряма мова)
на всякий випадок – про всяк випадок
Moonraise Darkness, Дуже дякую) Сподіваюся, що книга втримає Вас до останньої сторінки!
То що ж це було - реальність, чи травмована психіка солдата? Так чи інакше - нагнали страху і на гг і на читача.
Maria Drogomyretska, Ви задали правильне питання! У цьому й суть конфлікту! Читаючи, важко визначити межу між реальністю та божевіллям. Трилер повинен творити цей конфлікт, інакше це буде не трилер, а простий роман з прямим сюжетом. Якщо Ви дочитали до сьогоднішньої глави, тоді зрозуміли, що далі ця межа ставатиме тоншою й одна сторона протиборства (реальність - божевілля) поступово витіснятиме іншу. Моторошні розділи час від часу втручатимуться у повсякдення. Виникатимуть дивніші загадки та припущення. Я намагався писати так, щоб читач повірив лейтенанту і витримав до кінця, де відповідь на головне питання не змусить себе чекати.... ОДНАК, не стану повторювати - це роман не про війну, а про жахливі наслідки війни!!!
Дуже цікаво, що ж буде далі! Я зазвичай не читаю страшних історій, а тут залпом все пробігла. Добре написано. Дякую і чекаю продовження!
Maria Drogomyretska, Це ще навіть не половина тексту. Роман насправді написаний повністю, однак я виставлятиму його поступово. Інтриги, протистояння та таємниці тільки ростимуть по мірі просування розслідування. Друга частина не буде порожньою на знайомство з героями, а фінал гідний кращих бойовиків. Слідкуйте, радьте друзям. Буду вдячний за всяку критику, оскільки не пізно відредагувати. Багато моментів можуть здатися нереальними, перебільшеними та параноїдальними - але ж це трилер. Тут не обійтися без складних емоцій, жорстоких вчинків та постійного страху. Фінал все пояснить!
Не позаздриш голвному герою.
Iryna, Інколи відчуваєш себе нелюдом, коли описуєш подібні епізоди. З другої частини головний герой почне розслідування та зіткнеться з містичною організацією. Більше буде елементів містифікацій та екшену. Однак емоційні навантаження тільки посилюватимуться. Може здатися, що там перебір, але фінал все пояснить.
Боляче читати. Але не треба забувати.
Iryna, Всі трилери будуються на непересічних емоціях, котрі проста людина не може пережити. Біографія головного героя вигадана автором, однак справжнім героям війни та солдатам, які пройшли полон, довелося витримувати набагато гірші речі. Всього, що вдалося почути в розмовах з багатьма побратимама та ветеранами, я навіть не наважувався вживлювати в цю історію, щоб не травмувати читача ще більше... Історія здасться неймовірною та неможливою, але варто дочекатися її фіналу, який пояснить природу кожного кошмару, марення та теорії змови...
Навiть читати важко...
Iryna, намагайтеся глибоко не занурюватися.. далі йтиме набагато складніший і важчий текст, особливо у плані пережитого головним героєм
«Війна ламає людину» - це фраза настільки банальна, що вживати її вже стало «мейнстрімом». Та вона - і її привиди - часом переслідують тих, хто був у самому її серці не лише фігурально, а й фізично. Вдираючись у повсякдення, ламаючи долю та кидаючи ветерана, колишнього лейтенанта Руслана Мельника у такий вир зубодробильного коловороту подій, де життя стає дешевшим за повітря, а кошмари і марення - реальнішими за власне тіло.
Таємнича громада, демони, котрі мчать по сліду у пошуках того, що не мало б опинитися в твоїх руках, злочин, який шокує бувалих «оперів» і відчайдушні спроби втриматися на межі здорового глузду, хапаючись за примарні надії і крихти того, що було колись нормальним життям - все це чекає Мельника, котрий будь - що прагне знайти відповіді та розплату для тих, хто винен у тому жахітті, котрий розгортається навколо нього....
Bogdan, якби це був конкурс на кращу анотацію, я з легкістю віддав би перше місце!!! вміло і коротко передав суть...
Цікавий сюжет,хоча я рідко читаю трилер,але ця книга починаємені подобатися..З нетерпінням чекаю продовження. Автору бажаю успіху та творчого натхнення!!!
Олександра Тимофійко, Дякую) уважно слідкуйте - наступні розділи будуть масштабними)))
Отримала дуже велике задоволення від прочитаного, сюжет захоплює і хочеться наступні розділи читати. Прекрасні описи та цікаві персонажі.Чекатиму далі на продовження.
Христина Будурович, щиро дякую! увага читачів, які знаються на різноплановій літературі мені гостронеобхідна...
Текст цікавий і складний водночас. Моя порада - намагайтеся не зловживати довгими реченнями із сурядністю та підрядністю - губиться їх основна думка. І, при можливості, простежте за знаками пунктуації - вони подекуди надто самостійні))) Чекаю продовження.
Марко Войт, дякую за поради!
Дуже заінтригував пролог. Цікаво прочитати, що буде далі. Сподіваюся цей твір стане бестселером. Особливо зараз коли так багато "уставших от вайни" потрібно видавати твори, які будуть нагадувати, війна з Росією триває. І кожного дня ця війна калічить нові життя.
Mykhailo Budurovich, сенсор так глючить, що маса помилок...
Дивуюсь, що на шостому роцi вiйни майже немає популярних творiв про учасникiв протистояння. Надiюсь, що Ваша робота струсоне нашу свiдомiсть. Успiхiв Вам!
Завiтайте на мою сторiнку.
Iryna, у мене своєрідний жанр і занадто складний, але проблем для висвітлення вистачає. Головне почати з того, що події відбуваються в Україні, а далі сюжет сам тебе носить берегами, інколи такими неймовірними, що заходиш у глухий кут і не знаєш як з нього вибратися.. Часто при прочитанні може здатися, що все написане маразм і не тримається логіки, однак фінал дасть відповіді на всі питання... а головне розповість суть вступу... Чому герой війни пішов на очевидний суїцид...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати