Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
2. Має своєрідний хеппі енд, хоча особисто я не вбачаю нічого хорошого в такому розвитку подій і поясню чому: діти від наркоманів страждатимуть, навряд чи матимуть гарне дитинство і мізерний шанс на нормальне життя.
3. Чи викликає співчуття героїня? Хіба що латентні. Нам не відомо, за яких обставин вона стала залежною від героїну. Якщо за власним бажанням спробувала тоді 0 співчуття. Якщо це наслідок примусового введення первинних доз, тоді дійсно трагедія.
4. Моє дитинство припало на часи, де всі сусіди вживали. Їх не стало раніше ніж я закінчив середню школу. Це страшна була картина. Зараз флешбеками ловлю картинки з дитинства після прочитання.
5. Не дивлячись на те, що я не зміг розібратися з ідеєю твору він викликав у мене сильні емоції та змусив замислитися над деякими питаннями.
Дівчинка в жовтому платтячку - єдина "світла пляма" в цій сумній історії. Незвичайна і надокучлива гостя пробуджує у спотвореній наркотиком свідомості молодої жінки щось людське, що давно втонуло у героїнових мареннях, силоміць витягує в реальність. Що з того вийшло? Хочеться вірити в краще.
Світлана Фоя, Якщо подумати здраво, но навряд чи у Гості вийде щось змінити. Проте зміна вподобань головної героїні, хоч і примарна, дає крихітку надії на позитив)
От справді "Місія нездійснена". І для твору в якості назви підходить. Мені сподобалось. Хоч тут і не може бути хорошого кінця, але попри все хочеться сподіватись...
Так склалося, що я за свої тридцять шість років так жодного разу й не спробував наркотики ... Тому про стан героїні, її поведінку під час наркотичного сп'яніння та постнаркотичний синдром можу судити лише опосередковано. Скажу лише, що автору я повірив і бажання щось "загуглити", аби впевнитись в правдивості якихось моментів не виникло.
Соціальна складова твору мені близька. Було діло, писав декілька сценаріїв до соціальних роликів, але трохи на іншу тему.
Співчуття героїня не викликала до останнього речення оповідання. Хоча особисто я і сумніваюся в тому, що можливий якійсь хеппі-енд в цій історія, та мої життєві переконнання залишають надію. Для неї місце має буди в кожному серці. Хочаб маленький закуточок. Бо без нього то дорога в один кінець екстерном.
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти1. Твір емоційний. Тобто викликає сильні емоції.
2. Має своєрідний хеппі енд, хоча особисто я не вбачаю нічого хорошого в такому розвитку подій і поясню чому: діти від наркоманів страждатимуть, навряд чи матимуть гарне дитинство і мізерний шанс на нормальне життя.
3. Чи викликає співчуття героїня? Хіба що латентні. Нам не відомо, за яких обставин вона стала залежною від героїну. Якщо за власним бажанням спробувала тоді 0 співчуття. Якщо це наслідок примусового введення первинних доз, тоді дійсно трагедія.
4. Моє дитинство припало на часи, де всі сусіди вживали. Їх не стало раніше ніж я закінчив середню школу. Це страшна була картина. Зараз флешбеками ловлю картинки з дитинства після прочитання.
5. Не дивлячись на те, що я не зміг розібратися з ідеєю твору він викликав у мене сильні емоції та змусив замислитися над деякими питаннями.
Дякую автору за цю історію.
Дівчинка в жовтому платтячку - єдина "світла пляма" в цій сумній історії. Незвичайна і надокучлива гостя пробуджує у спотвореній наркотиком свідомості молодої жінки щось людське, що давно втонуло у героїнових мареннях, силоміць витягує в реальність. Що з того вийшло? Хочеться вірити в краще.
Світлана Фоя, Якщо подумати здраво, но навряд чи у Гості вийде щось змінити. Проте зміна вподобань головної героїні, хоч і примарна, дає крихітку надії на позитив)
От справді "Місія нездійснена". І для твору в якості назви підходить. Мені сподобалось. Хоч тут і не може бути хорошого кінця, але попри все хочеться сподіватись...
Дієз Алго, Дякую за відгук!
Вітаю!
Так склалося, що я за свої тридцять шість років так жодного разу й не спробував наркотики ... Тому про стан героїні, її поведінку під час наркотичного сп'яніння та постнаркотичний синдром можу судити лише опосередковано. Скажу лише, що автору я повірив і бажання щось "загуглити", аби впевнитись в правдивості якихось моментів не виникло.
Соціальна складова твору мені близька. Було діло, писав декілька сценаріїв до соціальних роликів, але трохи на іншу тему.
Співчуття героїня не викликала до останнього речення оповідання. Хоча особисто я і сумніваюся в тому, що можливий якійсь хеппі-енд в цій історія, та мої життєві переконнання залишають надію. Для неї місце має буди в кожному серці. Хочаб маленький закуточок. Бо без нього то дорога в один кінець екстерном.
Дякую, авторе!
Тетяна Гищак, Прийшло сповіщення від адмінбота: у моєму відгуку контент 18+....
Дуже важка тема, написано класно, герої просто стояли перед очима, мов живі!
Dana N, Я зайду, дякую за запрошення.
Сподіваюся, що те маленьке дитя, що зародилося у жінці, поверне її до життя. І схоже вже повертає, якщо жінці захотілося не наркотику, а апельсинів;).
Інна Турянська, Якщо герой потрапив у дупу, задача автора - його звіттіля витягнути)
Успіхів новинці!
Ангеліна Кріхелі, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати