14 172
“Заборонені теми”
Анотація до книги "Геніальна помста"
Судово-медичний детектив з циклу “Заборонені теми” з елементами еротики, створений на основі реальних подій
Зміст книги: 39 глав
73 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюблю читати книги цієї письменниці.
Ольга Різак, Дуже дякую, Ольго! Такі відгуки надихають на нову роботу!
1Дуже цікава книга
Ольга Різак, Дуже дякую, Ольго! Спробуйте читати й продовження циклу, сподіваюсь, сподобається теж.
Вітаю, Олено! Шановна колего, дякую Вам за пронизливий твір про один з найстрашніших злочинів, який Ви подали на професійному рівні. А мені ще інколи закидають про "нелегкі теми" серед наших днів? Дійсно надихає, що помста сестри досягла мети, а в подяку за справедливе правосуддя до неї повернувся коханий чоловік. Незгодним скажу, що жінка на щастя точно заслужила. Тепер розумію: чому наше знайомство почалося з "Гормону щастя". Так, мої описи більш завуальовані, але ж я "романістка". Читала й бачила свою історію "Скажи, що любиш". Я часто називаю її "казочкою", та то не зовсім так. Адже в моєму творі старша сестра не месниця, а якраз бридка злочинниця й покарана на смерть. Знаєте насилля над дитиною завжди страшне, але коли воно спрямоване від найрідніших - це ще жахливіше. Вдячна Вам за те, що підтримуєте мою сталу думку: зло повинне буди покаране й знищене назавжди! Ця ідея невпинно веде наш народ до перемоги над підступним ворогом. Успіхів Вам і натхнення у подальшій творчості! На зв'язку...
Влада Клімова, Точно!!!
Ну і навіщо Зої той Віктор, зрадив раз зрадить знову.
Tatyana Rutenko, Таке кохання у неї. Багато наших жінок прощає....
Ох, емоційна книга.... Дякую автору, тому що тема і питання дуже важкі, ...і Вас цікаво читати!!!
Юлія Вергелес, Дуже дякую, Юліє, за відгук! Питання важкі, але вони існують навколо нас, і про них треба знати. Тим більше, що майже всі сюжети написані на основі реальних подій. Можливо, прочитаний сюжет допоможе комусь зберегти власне життя.
Історія, яка просто не залишає байдужою і тримає до самого кінця. Хоч і важка, але настільки справжня. Дуже рада що хоч в Зої тепер все буде добре, й з Ірою є покращення. Дякую за цю книгу.
Виктория Король, Дуже дякую, Вікторіє! Приємно, що є читачі, які люблять справжні історії!
Олено, дякую за цю історію! Почала читати, потім відклала і сьогодні прочитала всю історію за вечір і на одному подиху. Історія важка, сама тема важка і важко сказати, чи підтримую я цю помсту, адже бути вершником чиєїсь долі дуже складно і відповідально. Просто виявилось, що Зоя поклала кращі роки свого життя на помсту... Але добре, що все скінчилось саме так.... Є ще над чим замислитись... Дякую ще раз!
Ольга ТА, Тим і цінні життєві історії, навіть, такі сумні...
ох, ви дійсно праві, мій любий авторе, ця друга книга набагато серйозніша, емоційніша, жорстокіша, але не менш цікава з непередбачуваним сюжетом!
вважаю, що смертну кару треба повернути, жорстоко, знаю! але чому злочинець має право лишити життя людини і не одної або психологічно її зламати, понівечити та продовжувати жити далі, хоч і за гратами!?
жити та будувати своє життя, або доглядати за родичами-це самостійний вибір кожної людини!
мені подобається та цікаво читати випадки з криміналістики
Евгения Яценко Коваленко, Отут я дуже з Вами згодна стосовно смертної кари! Такі,як Онопрієнко чи Чикатіло вбивають нещадно, а ми повинні зі своїх податків оплачувати їх існування за ґратами. Однак, слідство повинно бути проведене досконало аби не ростраждали невинуватості, як часто було раніше.
Це найщасливіша і найбажаніша кінцівка з усіх можливих!! Просто неймовірне дякую за цю історію!!❤️❤️❤️
Аля, Дякую за увагу, залишайтеся і надалі з нами!!!
Все в цьому житті приходить в порівнянні(це я про Віктора). Дуже рада за Зою та Іринку.
Дуже дякую автору за мега цікавий сюжет детективу . Чекаю на нові шедеври, творчої вам музи і надалі.
Олександра Василик, Дуже дякую, пані Олександро, за теплі слова! Постараюся Вас не розчарувати. Днями почну викладати ще цікавинки. Залишайтеся з нами! Також, запрошую Вас до свого блогу.
Теми , які ви піднімаєте у своїх книгах , я рахую, дуже важливі, і ви детально , професійно це все описуєте. І мене дивує, що наскільки цікаві твори, і немають таких високих рейтингів, як деколи еротика, чи любовні романи, які ні про що , все , як під копірку, навіть не цікаво читати, а рейтинги досить високі. Мені дуже цікаво читати, пишіть і надалі в цьому напрямку, я ваш відданий фанат.
Олександра Василик, Дуже дякую, Олександро! На цій платформі я новачок, насправді, в мене є багато шанувальників, однак, оскільки зараз видавництво через війну не працює, тепер доводиться заробляти рейтинг, як початківцю. Я впевнена, що серйозний читач тут є. І Ви та інші постійні читачі - тому яскравий приклад! Однак, я пишу у різних жанрах. Тому, гадаю, що кожен зможе знайти цікаве для себе! Бажаю Вам цікавого читання!
Так, піднятий сюжет дуже складний, багатогранний... Важка історія, складне сприйняття героїв... Невідомо, як би і я сама вчинила на місці Зої. І для мене тут підняті не тільки питання самосуду, справжніх цінностей... тут особисто і в самому собі можна копнути набагато більше і міцніше задуматись над власними переконаннями... Тому такі книги саме цим і є дуже цінними для мене! О так, чергування з легшими сюжетами вітаються завжди))
Аля, Дуже дякую, Алю, Ваша думка цінна для мене! Рада, що співпадаємо за переконаннями!
Вітаю з оприлюдненням книги! Моя думка, і як письменниці, і як юриста, передбачувана. Я вважаю такі теми вкрай важливими, особливо, в той час, як ми все не можемо збудувати досконалу правову державу. Через недосконалість, через невідповідність покарання та відсутність певного страху(Божого чи законного ) у людей і трапляються такі випадки самосуду. І я не можу звинувачувати Зою, бо сама не знаю, як би вчинила в такій ситуації. Через це, такі книги необхідні як приклад того, чого не можна допускати. Однак, оскільки тема важка, то можна наступною виставити щось менш серйозне.
Сніжана Федорова, Сонце, дякую за такий розлогий коментар! Рада, що твоя думка співпадає з моєю!
Ось! Оце поки найзагадковіше! Бо окрім колишнього чоловіка на думку нічого не спадає.
Аля, Це таємниця....
Тільки щоб це був Віктор, хочеться щоб і Зоя нарешті почувалась потрібною та люблячою
Олександра Василик, Хотілося б!
Дай Боже Зої щастя!
І хто ж там за Зоєю спостерігає? Мені страшно за Зою
Олександра Василик, А про це дізнаєтесь далі...
Продати вишивку дуже вигідно це дійсно справжня удача!)
Аля, Тоді вона ще не знала цього...
От, молодець! Знайшла в собі сили!
Сніжана Федорова, Я теж тоді раділа за неї! Цікаво, що з ними зараз, чи живі....
Щиро бажаю Зої жіночого щастя . Вона і так половину свого життя , тай сімейне життя , принесла в жертву , заради рідних. Надіюсь, що Віктор вільний і їм вдасться почати все заново.
Олександра Василик, Так, щиро хочеться.
Чарівні ліки і лікування це мрія!!
Аля, В переважній більшості так. Але, знали би Ви, скільки моїх колег з різних спеціальностей розробляють нові методи діагностики й лікування, а їм не дають хода!
В даній ситуації, реально кого шкода, так це маму Михайла, яка як кожна мама хоче найкращого для своєї дитини, а вийшло, як завжди
Олександра Василик, Маму шкода неймовірно. Але і постає питання, як за сімнадцять років вона не привила власному сину хоч краплю жалю до слабших. Адже злочин був не спонтанним і швидким. А тривав аж три дні!
... квіти життя на могилах власних батьків...
Аля, Сумно...
Перечитую, в яких умовах ви працювали - це просто жерсть!
Сніжана Федорова, В деяких бюро й наразі не дуже то й відрізняються умови праці від тих.
Який там серіал! Його хоча б можна вимкнути і забути... Але попри всю ситуацію, дуже цікаво читати про вже трішки знайому обстановку)
Аля, Так.
Дуже страшні хвилі , які зачепили всю сім’ю Ірини. Шкода Ірину , але і шкода Зою, яка пожертвувала своєю сім’єю , заради рідних
Олександра Василик, Так...
Сподіваюсь, що Зоя знайде тепер спокій! А, він сам обрав собі ще тоді, 23 роки тому.
Олена Федорова, Неймовірно сумно....
Також цікавить чи ті два , що були з Михайлом , понесли покарання
Олександра Василик, Олександро, гадаю, сьогодні прочитали про інших двох.
За такий злочин мало б бути покарання довічне ув’язнення і повна кастрація , але наші закони дуже не досконалі . Як завжди , приймають закони « під себе», бо найбільше порушують ті , які знають , що батьки , родичі «відмажуть». Якби злочинці знали , що понесуть покарання в повній мірі , то б задумались, чи варто порушувати закон.
Що мене ще найбільше вражає, що хоча б у цього Михайла могла проявитися хоч елементарна крихта жалю до дівчинки. Ще в ті три дні. Проте ж!!... А для таких злочинів - повна кастрація, як мінімум, і плюс відповідний термін.
Аля, Ой, зараз і питання про кастрацію в стадії розробки знаходиться роки з чотири..
Перечитувала цей розділ, аж мороз шкірою йшов! Досі вважаю, що це - найсильніша книга з твоїх усіх! Мою думку ти знаєш. Хоя я й юрист, але теж вважаю, що закони треба змінювати в адекватний бік, а не як в інших країнах. У нас своя ситуація.
Сніжана Федорова, Дякую, сонце!
На початку книги я думала, звідки скільки жорстокості , збоченства у жінок, але після детального опису мотиву, розумію що це навіть не співрозмірне покарання з кількістю скалічених доль, психік, розбитої сім’ї.
Все-таки Зоя , взялась за покарання ґвалтівника , я вагалась , хто замовник- Зоя чи Ірина.
Олександра Василик, Іринка ж недієздатна... Саме про це і йтиметься у наступному розділі.
Чомусь згадався Граф Монте-Крісто...
У кожного свій хрест... А звалювати на себе ще й того, хто і сам взмозі про себе попілкуватися, і лише про себе, вже не її клопіт. На конкретний даний момент все вірно, як на мене.
Аля, Отже, нас більшість,хто на боці Зої.
Чесно кажучи, і для мене це надто складно. Я описала, як воно було. А приміряти на себе таку ситуацію складно. Хоча, напевно, обрала би все ж, свою кров. Сестра одна.
Бідна Зоя! Вона дуже відповідальна. І що могла робити, якщо склалась така ситуація? Та й Віктора теж можна зрозуміти... Складно. Важко зробити вибір. Можливо - розлучення було таки самим оптимальним, на жаль...
Сніжана Федорова, Отож бо! Така складна ситуація, шкода всіх. І це - лише від одного злочину!
В даній ситуації навіть важко сказати як би я поступила на місці Зої, тому , що зі сторони можна багато говорити , а бути на її місці зовсім інше, такої ситуації і ворогу не побажаєш
Олександра Василик, Це вже точно! У всякому разі відповідь буде неоднозначною.
Так, всіх шкода! Здавалось би, злочин один, а скільки наслідків!
Боже, так шкода дівчинку! І Зою, і батьків. І Віктора...
Про аутизм несподівано! Думала, що у дорослих це називається якимось синдромом... А за самовпевненість Зої сумно((
Читаю із захопленням і з нетерпінням чекаю продовження. Ви зачепили дуже складну тему, а ще детально прописуєте подальше життя і переживання всіх сторін. Ми часто сприймаємо інформацію поверхнево - почули новину, поспівчувати, обговорили і забули. А що відбувається далі? Нікому не цікаві біль, страхи і переживання ключових осіб. Саме страшне не те, що люди лишаються сам на сам з бідою, а те що вони не можуть з цього вибратись і часто тягнуть за собою близьких (що Ви і описуєте). Вражена до глибини душі
Олена Петлінська Домбровська, Дякую, Олено! Саме так, ніхто із злочинців не думає про подальше лихо. Та вони ні про що взагалі не думають.
Те, як повелись гвалтівники з дівчинкою, навіть смертна кара , для них "мягке " покарання, потрібно , щоб вони ще перед смертю добре помучились, а не у суді розказували, що Іринка виглядає старша своїх років, і сама їх спровокувала. І навіть, якби вони засуджені довічно, чи смертна кара, стан дівчинки від того не зміниться, психологічна травма на все життя.
Так, у нас є невідповідність покарання та злочину, але також всі знають, які в Україні судді "продажні", як виносять вироки, і скільки невинних за гратами.
Олександра Василик, О, я рада, що Ви теж адекватна людина! На жаль, випадок з Іриною не поодинокий. В нас часто судять до гори другом. І такі звинувачення в бік потерпілих лунають доволі часто. І важко з цим боротись.
Як же неймовірно страшно все це...
Звісно, існує велика невідповідність покарання та злочину. Людину вбивають, а в найкращому випадку суд може присудити пожиттєве, а людину не воскресиш! А в гіршому - взагалі дадуть кілька років або взагалі - умовно!
Сніжана Федорова, Нарешті адекватна думка!
Тут би звернутися за серйозною психологічною допомогою. Але як це ще не властиво нам, на жаль.
Аля, Алю, шкода, але хворі на голову, зазвичай, цього не розуміють.
Не можна самого хлопа на тривалий час залишати вдома , побіжить , як песик, хто перший поманить
Олександра Василик, Ви праві!
Ще одна поламана доля...сумно
Олександра Василик, Спойлер - не одна.
Охохоюшки... Тьма, що породжує ще більшу пітьму(( Зараз я можу зрозуміти тільки Віктора...
Олена Федорова, А більше за всіх ту ненароджену дитину....
Я розумію кожного. І Зою, і Віктора... Життя складне... Шкода, що в них так вийшло.
Сніжана Федорова, І мені теж. Але таке відбувається в багатьох сім'ях постраждалих.
І біда не ходить одна...
Аля, На жаль...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати