74
Анотація до книги "Дзеркало"
Молоде подружжя збирається святкувати новорічну ніч разом з друзями. Напередодні вони отримують в подарунок старовинне дзеркало. Дівчина залишається вдома одна, і трапляється щось містичне, чи може то їй просто здалося? Коли чоловік повертається, то помічає дивні зміни в поведінці дружини. Але приїжджають гості, починається святкування. Під утро - бурхливі почуття, і чи будуть вони взмозі подолати спокусливі перешкоди, щоб урятувати свій шлюб?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯке не хороше дзеркало
Останнє речення анотації змусило засумніватися - чи варто відкривати твір. "Під утро", "взмозі"...
Але я прочитав.
Ба, доволі непогано. У твору мав би бути вищий рейтинг.
Мабуть, все-таки, не "пластинка", а "платівка". Але хай їй грець.
Мені сподобалось.
Олесь Друкач, Дуже вдячна за вашу думку
Перепрошую за коментар не зовсім за темою, але хотіла уточнити, у якому місті відбуваються події у вашому творі. Мені чогось під час читання здавалося, що це якесь передмістя Львова, може, на це натякало щось у тексті, але я давно читала, не пригадую. Буду вдячна за відповідь.
Алиса Костина, Ясно, дякую.
Довго намагалася сформулювати якось конкретніше, щоб не було абстрактне "все відбулося занадто швидко". Оповідання написано досить грамотно, є певні курйози в еротичній сцені, подекуди лексичні недоліки, але нехай. Гарно читається, легко.
Проте особливого задовлення від читання якось не було, і ось чому: ясно, що це "за визначенням" конкурс "жанрових" текстів - тих, які пишуться за певними впізнаваними читачем формулами. Якщо на обкладинці дзеркало й твір називається "Дзеркало", не треба бути Бахтіним, щоб зрозуміти, про що буде текст. Тема духа в дзеркалі, дзеркального двійника - загальник у масовій культурі, кліше. Тобто на рівні сюжету текст нічого нового не пропонує. Лишаються герої й власне подача. Герої мені суб'єктивно не сподобалися, але це мої проблеми. Просто я не прихильниця такого "ванільного" кохання. А подача надзвичайно прямолінійна, всі події - за півдня, немає жодного нагнітання страху, немає загадковості, таємничості. Усе зрозуміло одразу. А яка ж містика без нагнітання, без саспенсу? От і виходить, що текст дав рівно те, що пропонував у назві. Воно ніби й не погано, але без процесуального задоволення, без якогось несподіваного повороту виглядає досить пісно.
Ірина Пасько, Дякую за вашу думку
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати