— Мені треба наступник, — каже друг. — Єдиний варіант, це зять.
— Допомогти знайти кандидата?
— Ти женишся на моїй старшій дочці Мії, — каже раптом Ернест.
— Ти очманів? — виривається з мене.
— Ні. Я знаю, що ти не чіпатимеш її. Я можу тобі довірити свою доньку…
— Тату, сніданок вже готовий, — промовляє голос позаду мене, і я застиг, перетворившись на статую.
— Ооо, якраз і моя донька прийшла. Міа, люба, підійди, познайомся з моїм другом, про якого я тобі розповідав. Кір…
Я міцно стискаю долоню в кулак та встаю, повертаючи голову до дівчини. Її очі миттєво, ледь помітно розширюються. А я ледве стримую себе, аби не схопити її за комір цієї сукні та витягнути з кабінету, вимагаючи пояснень. Як так сталося, що цієї ночі я позбавив невинності доньку найкращого друга?