Інший погляд на невмирущу класику Миколи Гоголя «Вій».

Для нього вона була жаданим гріхом, за який варто віддати душу. Для неї він був лише черговою здобиччю, яка мала плакати й повзати в ноги.

Але зухвалий сирота Хома Брут виявився занадто диким, щоб зламатися, і нахабним, щоб боятися. Його вогонь пробуджує в тілі Панночки те, що було мертвим століттями. Та коли пристрасть обертається страхом, а пекельна природа відьми виходить з-під контролю, Хома відштовхує її, бо в бурсі їх вчили боятися нечисті.

​Тепер вона лежить у труні, прекрасна, знерухомлена й мертва для решти світу. Але в її запеченому серці палає бажання: вона змусить його прийти, змусить його дивитися. І в темряві трьох ночей він зрозуміє, що межа між смертельним прокляттям і фатальним притяганням давно стерлася.